Чи є в українській мові слова «пісяти» і «какати»? 10 запитань до мовознавиці

Мовне питання №63
Чи є в українській мові слова «пісяти» і «какати»? 10 запитань до мовознавиці
колаж: glavcom.ua

Регулярний стул чи стілець?

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Усі випуски читайте 👉 у спецпроєкті «Мовне питання»

Філологиня Олександра Малаш якось написала: «Спочатку ми їх вчимо з нуля казати слово «паляниця» і писати літеру Є, а потім вони створюють спільноти на фейсбуці й розказують нам, що в українській мові нема слова «пісяти». 

Так вона прокоментувала допис користувача фейсбуку Миколи Пономаренка: «Я з Полтавської області, з села. Там я виріс. І я звик до селянської мови. Там ми казали на все як є, а не так, як москалі нас навчили. Наприклад, ми не казали «пішов покакать», а казали «пішов посрати». Ми не казали «попісять», а казали «посцяти». Я до сих пір не розумію, чому українці забули свою натуральну мову, а користуються омоскальщиною?» (орфографію та пунктуацію автора збережено). 

Почнімо з кінця, а саме з сьогодення: «пісяти» і «какати» є в академічному тлумачному словнику (СУМ-20), і це, власне, вже знімає питання наявності в мові цих слів: «пі‌сяти, яю, яєш, недок., розм. Те саме, що мочи‌тися»; «ка‌кати, аю, аєш, недок., дит., розм. Те саме, що випорожня‌тися». 

До «какати» є примітка «дитяче», а «пісяти» можуть і дорослі (хоча далі ми повернемося до цього суперечливого твердження). А от «срати» і «сцяти» на сьогодні – це вже вульгаризми, що входять до словників сленгу та жаргону, а не академічного тлумачного.

А втім, у старих словниках (Уманця і Спілки; Грінченка; Кримського і Єфремова) «сцяти» і «срати» є. У Грінченка є також «пісяти» і «какати». У словнику Кримського є ще й багацько гарних синонімів:

  • Мочи‌ти(ся), се‌чити, пу‌дити, сця‌ти, си‌кати, відлива‌ти (во‌ду), лови‌ти ри‌бу, сю‌сяти, цю‌ркати, бу‌рити.
  • Випорожнятися, каля‌ти, каля‌тися, ви‌калятися, наклада‌ти, накла‌сти, відклада‌ти, відкла‌сти, ходи‌ти, піти‌ до ві‌тру, до дво‌ру.

Ну а «какають» не тільки діти. Культурно так можна казати й про дорослих, якщо вже фольклорист Матвій Номис фіксував це в народній творчості навіть щодо собак: «На ледачій ниві трава не росте, а тільки собаки какають».

Отже, «пісяти» і «какати» – це українські слова.

• 1 •

Юлія Станько: Пані Ольго, чи доцільно перекладати російське «стул» (у значенні «кал») як «стілець»?

Кал – це фізична маса, а стілець – режим дефекації. Це різні речі. Щоправда, «стілець» – це сленгізм, бо в настановах МОЗ цього слова немає. Ось, наприклад, із «Настанови 00182. Закрепи у дорослих»: «Пацієнтам з підозрою на органічне захворювання слід призначити подальші обстеження (біль, кал з кровʼю, зміна режиму дефекації, системні симптоми, хронічний закреп у молодої людини)». 

• 2 •

Віталій Кононенко: Як перекласти українською «из грязи в князи»?

З Івана в пана. Щоправда, в українській мові слово «грязь» є: у значенні «бруд» – розмовне, а у значенні розмʼяклого ґрунту і лікувального намулу – літературне. Але фразеологізми дослівно ми не перекладаємо.

• 3 •

Олеся Гаркава: Добрий день. Читаю в перекладній книжці: «Я не згоден зі жодною із цих теорій». Дуже різонуло око «зі жодною». Чому не «із»?

Так, мало бути «із жодною з цих». «Зі» надуживають на заході України. Правопис такого вживання не закріплює. §25: «Зі вживаємо, якщо буквосполучення наступного слова має переважно початкові з, с, ш, а також у деяких інших випадках, незалежно від закінчення попереднього слова чи паузи: Ви зустріли ворога… зі зброєю в руках (Ю. Яновський); Балада зі знаком запитання (І. Драч); Бере книжку зі стола (Леся Українка); Зі школи на майдан вивалила дітвора (А. Головко); Прибув зі Львова». 

Тобто бачимо, що «зі» вживаємо переважно перед словами, що мають на початку кілька приголосних: зі зброєю, зі знаком, зі стола, зі школи, зі Львова. Очевидно, що «зі жодною» сюди не підпадає. Мабуть, редактор/-ка взяла в голову, що перед свистячими та шиплячими завжди вживаємо «із» або «зі», а оскільки не хочеться ставити поруч два «із» (бо вже є «із цих»), тому було вирішено вжити в одному місці «зі». Це типовий невроз чергування із/зі/з, на який хворіють наші редактор(к)и та коректор(к)и. Живому мовленню це не відповідає. 

• 4 •

Сергій Музиченко: Часто почав натрапляти на слово «тогоріч». Якесь відчуття покруча. А вам як?

Так і є. Покруч, побудований за зразком «цьогоріч». Маємо лише 117 його згадок у ГРАК. Є ще подібне «минулоріч» – 3584 згадки. Натомість «торік» – 51 881 згадка. Висновки робіть самі.

• 5 •

Анна Вернигора: Як перекласти слово «инъецировать»? Інʼєкувати?

Ні. Інʼєктувати. Так подає СУМ-20. Проєкція – проєктувати, інʼєкція – інʼєктувати.

• 6 •

Марина Близнюк: Слово «тодлер» в українській мові має якийсь відповідник? Дратує це засилля англізмів.

Тодлер (англ. toddler) – дитина віком 1–3 роки. В українській мові це просто малюк. Узагалі ж є така вікова шкала для дітей молодшого віку: 0–28 днів – новонароджене; до 1 року – немовля; 1–3 роки – малюк / малючка; 4–5 років – дошкільник / дошкільниця. 

• 7 •

Анатолій Пронін: Поясніть, будь ласка, якщо є принципова математична різниця між словами «круг» і «коло», то чому українська мова витворила синоніми «навкруги» і «навколо»? Ну а правильно «рятувальний круг» чи «рятувальне коло»?

Згідно з тлумачним словником одне зі значень слова «коло» – частина площини, обмежена замкненою кривою; круг. Тобто «коло» і «круг» – синоніми. Ну а згідно з математичною логікою коло – це лише замкнена крива (межа), а круг – це площина, обмежена колом (межа + внутрішня площа). Однак мова – не математику, а мовознавство – наука неточна (проте найточніша серед неточних). Правильно  – і «рятувальний круг», і «рятувальне коло» (а ще рятівний / рятівне).

• 8 •

Лєна Дмитрук-Стецик: Хотілося б почитати вашу думку про «папа» (тато). Росіянизм чи ні? Останнім часом бачила дописи-дискусії…

«Папа» є в інших мовах. Згадайте, як колись аристократи вчили французьку: «папА», «мамАн»... На такій підставі й «папа» має бути допустимим в українській мові, хоча мені особисто не подобається.

«Папа» у значенні «тато» є тільки у словнику Кримського (не знаю, як воно туди потрапило). Авжеж, це сумнівний варіант. В інших словниках «папа – це тільки Папа Римський, а також «хліб». Принагідно зауважу щодо скорочення вашого імені. У повісті Ольги Кобилянської «Царівна» є героїня Лена (не Лєна!): «Лена несла голову на тітчин лад». Аналогічно скорочуємо Лера від Валерія (не Лєра!).

• 9 •

Людмила Тищенко: Як українською перекласти слово «прелесть»?

Принада, ваба, поваба. Але залежить від контексту: «Какая прелесть!» можна перекласти і «Яка краса!». А славнозвісну фразу Ґолума (My Precious!) із серії романів Толкіна в українському дубляжі подано як «Моє золотце!».

• 10 •

Маргарита Присяжнюк: Підкажіть, якому слову слід віддавати перевагу: пані, паня чи панія? Чи є якісь відмінності?

Заміжня жінка – це і пані, і паня, і панія. Але слова «паня» і «панія» марковані як розмовні, тому перевагу віддаємо «пані». Незаміжня жінка – панна, розмовне – панянка. До речі, «панна» вже відходить, адже кому яке діло, заміжня жінка чи ні. Згідно з сучасними нормами етикету за замовчуванням треба звертатись до всіх «пані», навіть до юних. Так ведеться вже й у Європі. У містечку Сесон-Севіньє (а згодом і в усій Франції) місцева влада на вимогу феміністичної організації заборонила звертання «мадемуазель», залишивши тільки «мадам» незалежно від соціального статусу жіноцтва, бо всіх чоловіків заведено називати лише «мсьє». А німці попрощалися з «фройляйн» ще 50 років тому, залишивши тільки «фрау». «Фройляйн» через суфікс пестливості -lein буквально означає «жінчатко» (так, середнього роду). Німкеням це було не до вподоби. В англомовних країнах до чоловіка звертаються тільки «містер» незалежно від його сімейного статусу, в іспаномовних – тільки «сеньйор», в Італії – тільки «синьйор». В Україні зараз теж є тільки «пан», проте було колись і «пани́ч» на позначення неодруженого чоловіка. Отже, в Україні, Іспанії та Італії жінка мала б зватися тільки пані та сеньйора / синьйора (без панночок та сеньйорит, як без мадемуазелей та фройляйн уже обходяться у Франції та Німеччині). Дрібниці мають значення, але нам би спочатку від «жіночка» та «женщіна» відмовитись.

Запитання для Ольги Васильєвої надсилайте на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання». 

«Главком»

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Додаток чи застосунок. Мовознавиця пояснила, яке слово правильне
Додаток чи застосунок. Мовознавиця пояснила, яке слово правильне
Що не так із Харківським правописом (скрипниківкою)? 10 запитань до мовознавиці
Що не так із Харківським правописом (скрипниківкою)? 10 запитань до мовознавиці Мовне питання №60
Співачку MamaRika «закружило»: що з нею не так? 10 запитань до мовознавиці
Співачку MamaRika «закружило»: що з нею не так? 10 запитань до мовознавиці Мовне питання №61
Не дроновод, а дронар, не діловод, а…? 10 запитань до мовознавиці
Не дроновод, а дронар, не діловод, а…? 10 запитань до мовознавиці Мовне питання №62
Комаха кровососна чи кровосисна: як не перетворитися на Азарова? 10 запитань до мовознавиці
Комаха кровососна чи кровосисна: як не перетворитися на Азарова? 10 запитань до мовознавиці Мовне питання №63
Івановська підтримала жорсткіші покарання за ігнорування української мови
«Помножити на 10». Мовна омбудсменка зробила заяву про збільшення штрафів за російську мову
НМТ запровадили під час пандемії COVID-19 – він діє досі, вже в умовах воєнного стану
До 20% випускників щороку не долають поріг НМТ – Міносвіти
В'ячеслав Дюденко зізнався, які заваження отримує після переходу на українську мову
«60 років розмовляв російською». Відомий перукар Дюденко пояснив, чому обрав українську
Закон про штучний інтелект має врахувати інтереси суспільства, держави та бізнесу й синхронізувати українське законодавство з правилами ЄС
Україна отримає закон про ШІ і власну мовну модель – Мінцифри