Глава дипмісії США в Україні: Продовжуйте воювати! Росія у відчаї

На 20-й день російсько-української війни західний світ досі не визначився, він стоїть перед очевидним вибором: проявити активність у воєнній кампанії уже зараз, чи чекати, коли українці самотужки «вимотають» армію Путіна і лише тоді приєднатися до переможців. Страх бути втягнутим у війну не дає нашим партнерам робити це зараз. Хоча західні лідери могли переконатися, що російське керівництво може вигадати будь-який привід для наступного вторгнення, як і пояснення для своєї внутрішньої аудиторії, що живе міфами про ексклюзивне право російської нації визначати майбутній світовий порядок. Цей міф сьогодні Україна ламає, щоденно втрачаючи тисячі життів.

Чому НАТО не йде бодай на закриття неба над атомними станціями та над містами? Чому західні лідери обіцяють нам винищувачі, а згодом відмовляються це робити? І найголовніше – хто гарантуватиме безпеку Україні після закінчення війни? Чи це буде знову лише нашою справою попри те, що Україна сьогодні стоїть живим щитом, уберігаючи від наступу на спокійні, мирні і заможні міста Європи?

В ексклюзивному інтерв’ю з тимчасовою повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін «Главком» намагався прояснити нинішню логіку дій адміністрації Байдена та гарантій на майбутнє, які США можуть дати Україні.

Пані Квін, зараз дуже багато політологів порівнюють війну в Україні з ситуацією, яка була в Сирії. І є явні аналогії з тим, як поводять себе російські війська, знищуючи Маріуполь. Те саме вони робили з Алеппо. Чи погоджуєтесь ви з цим, чи бачите різницю?

Я б сказала, що, дійсно, існує деяка схожість між Сирію. У тому сенсі, що там Росія також була причетною. Але я бачу й головну відмінність між Україною та Сирією. Україна є стабільною демократичною об’єднаною країною. І тому я б сказала, що Україна дуже відрізняється від Сирії, і цей воєнний конфлікт має відмінності.

Крістіна Квін: «Ми усіляко допомагатимемо документувати скоєні президентом Путіним злочини» (фото: Радіо Свобода)

Перейдімо до найгостріших запитань. Ви знаєте, що українці і багато західних експертів критикують позицію НАТО та США за відмову створити над об‘єктами критичної інфраструктури та містами зони, забороненої для польотів. Чому США не йдуть на це, адже головне, що ми бачимо зараз, – це щоденні обстріли ракетами міст, в результаті нальотів авіації гине цивільне населення. Якщо небо не закрити, якою є альтернатива?

Перш за все, я хочу сказати про зону, заборонену для польотів. Бажання США полягає у тому, щоб деескалувати ситуацію і обмежити бойові дії в Україні. Наша стурбованість полягає у тому, що безпілотна зона призведе до значної ескалації ситуації, тому що США і НАТО перебуватимуть у прямому зіткненні з Росією. Це може розширити конфлікт і наражатиме Україну на ще більшу небезпеку.

Окрім того, інші країни Центральної та Східної Європи також будуть у небезпеці. Тому наша позиція полягає в тому, що замість створення безпілотної зони ми хочемо допомогти Україні боротися з Росією будь-якими можливими способами. І ми безперервно надаємо допомогу, щоб це було можливо. Зокрема протиповітряне і протитанкове озброєння є частиною такої допомоги, яку ми надаємо. І ми будемо продовжувати надавати цю допомогу у подальшому.

Прокоментуйте ситуацію навколо передачі радянських літаків МіГ-29, які польський уряд хоче надати Україні через Німеччину, але проти цього виступає адміністрація Байдена? Адже цими літаками можуть користуватися українські льотчики і самостійно закрити власний повітряний простір.

Ми уважно вивчили цю ситуацію. Але ми побоюємось, що поставка таких літаків не є доцільною у даний момент. І тому замість цього ми надаємо таку технологію, яка допоможе Україні у боротьбі проти російських літаків.

«Росія розширює зони для ударів. Це від відчаю»

Наслідки обстрілу Яворівського полігону (фото з відкритих джерел)

Ви сказали, що США та НАТО не пішли на створення безпілотної зони, щоб не загострювати ситуацію, але ж ви бачили, що вчора (розмова відбулась 14 березня – «Главком») Росія завдала ракетного удару по Яворівському полігону у Львівській області, внаслідок чого загинуло 35 осіб, 134 зазнали поранень…

Так, Росія, дійсно, намагається загострити ситуацію. І як я вже сказала раніше, наше сподівання і спільна воля НАТО та США полягає в тому, щоб не допускати цього, а навпаки сприяти деескалації.

Це, правда, що Росія розширює зони для ударів. Я вважаю, що росіяни частково роблять це від відчаю. Тому що українці були дуже успішними, не дозволяючи Росії досягти поставлених цілей. Відтак росіяни намагаються провокувати, розширяючи цілі для ракетних і бомбових ударів. І щоб допомогти українцям боротися проти цього, ми будемо продовжувати надавати протиповітряне та інше озброєння, яке Україна зможе використовувати для власного захисту.

Тому ми можемо очікувати, що США нададуть більш удосконалені системи протиповітряної оборони, щоб збивати російські літаки, які літають на великих висотах?

Ми постійно оцінюємо варіанти надання Україні допомоги і будемо надавати найкраще озброєння, щоб вона могла вести необхідні бойові дії.

Українці також були дуже розчаровані заявою президента Байдена, що «США будуть захищати кожен дюйм території НАТО, але не будуть вести війну проти Росії в Україні. Бо пряме протистояння між НАТО і Росією – це третя світова війна. І цього ми повинні прагнути запобігти». Експерт Ольга Токарюк написала у Twitter: «Чому він так говорить? Це лише надихає Росію до ескалації та деморалізує українців. Росія сприймає це як ознаку слабкості. Українці сприймають це так, ніби їх приносять у жертву. Дуже погана заява, яка не личить великій країні». Можете це прокоментувати?

Президент Байден хоче бути чесним і зрозумілим щодо того, що США готові робити і що не готові. Думаю, це правильно з його боку від самого початку бути чесним і зрозумілим. І саме таким він був довгий час. Для Байдена було дуже важливо встановити рамки і виходячи з цього робити все можливе, щоб допомогти Україні.

Крістіна Квін: Погляди Путіна не є актуальними для глобального світового порядку (фото: 24 канал)

Чи вважаєте, ви корисним говорити супернику, дуже потужному, що ви не збираєтесь робити? Бо, наприклад, відомий британський експерт Джеймс Шерр підкреслив на слуханням у комітеті з питань оборони у парламенті Великої Британії, які відбулись за декілька тижнів до нападу Росії на Україну, що не слід говорити для прикладу про те, чи є в Україні спеціальні підрозділи США, чи немає.

Пам’ятаєте, чого бажає уникнути президент Байден? А він сказав, що намагається уникнути Третьої світової війни. А така війна, перш за все, буде жахливою для України та для країн Центральної та Східної Європи. Тому, я вважаю, що президент Байден намагається бути чесним і намагається, щоб його оцінювали по тому, яку він ставить мету перед собою і обмеження, за які він не може вийти.

«Якщо Байден каже, що Росія заплатить сувору ціну, це потрібно сприймати дуже серйозно»

На нещодавньому брифінгу, відповідаючи на запитання про те, чи реагуватимуть США на застосування Росією хімічної зброї відправкою солдат, прессекретар президента США Джен Псакі, сказала, що США не мають наміру робити цього. Чи правильно ми зрозуміли її відповідь?

Президент Байден говорив, якщо Росія застосує хімічну зброю, вона заплатить дуже високу ціну. Я не готова повідомити Росії, якою буде ціна за застосування хімічної зброї. Але я скажу, коли президент Байден заявляв, що він домагатиметься суворої ціни, то саме це він має на увазі.

Я також можу нагадати вам його заяву про санкції до того, як Росія напала на Україну. Тоді він наголошував, що проти Росії, якщо вона нападе, будуть такі санкції, що її покалічать. Так і сталось. Російська економіка знаходиться у стані вільного падіння. Росія не може відкрити свій фондовий ринок, бо він зазнає колапсу. Російський рубль впав нижче плінтуса. Санкції, які ми запровадили, працюючи разом з нашими європейськими союзниками, є найбільшими, які були коли-небудь запроваджені проти будь-якої країни. Тому, якщо президент Байден говорить, що Росія заплатить сувору ціну, то це потрібно сприймати дуже серйозно.

Результати обстрілу Києва. Схоже, Путін не злякався санкцій (фото: ДСНС України)

Піймаємо президента Байдена на слові. (Пані Квін сміється) Ось ще одна цитата президента США: «Якщо Росія уразить американців в Україні, то ми відповімо рішуче». Ви знаєте, що 13 березня у Київській області, в Ірпені, російські окупанти розстріляли двох американських журналістів, один з яких загинув. Питання, якою ж буде відповідь з боку адміністрації США на цей кричущий факт?

Зараз ми вивчаємо деталі цього вбивства і розглядаємо належну відповідь. Очевидно, убивство росіянами американця і, насамперед, журналіста, який виконував мирну місію, розповідаючи правду, є жахливим актом. Ми будемо реагувати відповідно.

На мою думку, сплановане вбивство цивільного населення, включаючи журналістів, є воєнним злочином. І тому деталі цієї трагедії будуть дуже важливими у подальшому, щоб президента Путіна притягнути до відповідальності за скоєні ним звірства в Україні.

Коли, на вашу думку, ця відповідальність настане? Мова про притягнення Путіна на лаву Гаазького суду, де свого часу за воєнні злочини було засуджено Мілошевіча та генерала Караджича?

Я знаю, що США підтримують організації, які працюють над документуванням всіх злочинів, які здійснює президент Путін, включаючи вбивства цивільного населення, журналістів, опозиціонерів та інших. Ми дуже підтримуємо роботу цих організацій, хоча США не приєдналися до Римського статусу. І ми усіляко допомагатимемо документувати скоєні президентом Путіним злочини і гарантуватимемо, щоб його було притягнуто до відповідальності.

«Ми не тиснемо на Україну, аби вона йшла на будь-які поступки Росії»

Минулої неділі у програмі Fox News перша заступниця державного секретаря США Венді Шерман зазначила: «Тиск (на Росію. – ред.) починає мати певний ефект. Ми бачимо деякі ознаки готовності вести реальні, серйозні переговори». Можете це прокоментувати?

Ми знаємо, що український уряд проводить переговори з Росією і підтримуємо цей процес. Але ми не чинимо тиск на Україну, щоб вона йшла на будь-які поступки Росії. Саме український уряд має вирішити, якими мають бути параметри цих дискусій. І звісно, будь-який реальний результат цих дискусій вимагатиме, щоб Росія чесно і серйозно вела ці переговори. Ми підтримуємо рішення України щодо того, як і коли вести ці перемовини, і якими має бути їхня суть.

Минулого тижня глава Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив українським ЗМІ, що в Україні розробляють нову безпекову угоду – фундаментальний документ для захисту України на століття. Чи ділилися з вами на Банковій деталями проєкту цього документу?

У мене немає жодних деталей з цього приводу. Звісно, США хочуть підтримувати Україну і ми раді будемо обговорити, яке б рішення вона не ухвалила у плані своєї позиції на переговорах.

У медіа прозвучало, що одним із підписантів нового безпекового документа має бути Росія. Чи можна вірити будь-якому підпису Росії щодо гарантій суверенітету і територіальної цілісності України?

На жаль, ми бачили, що Росія не поважає суверенітет та територіальну цілісність України, так само, як вона не дотримувалась угод, які було укладено нею у минулому. Зі свого боку США та західні союзники, звісно, будуть дотримуватись своєї частини угоди, якщо дійде справа до цього. Але це справа України і ми не знаємо нічого щодо цієї нової безпекової угоди.

Колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер вважає, що справжніми гарантами безпеки України можуть бути лише США і НАТО. То, якою, на вашу думку, могла б бути майбутня угода, яка б гарантувала безпеку України на противагу сумнозвісному Будапештському меморандуму?

Боюсь, що на даний момент у мене не має конкретних пропозицій. Але як я уже говорила, ми будемо раді говорити з Україною про варіанти і можливості.

Крістіна Квін: «Ми не чинимо тиск на Україну, щоб вона йшла на будь-які поступки Росії»

Яку роль, може відіграти для гарантування безпеки України отримання нею статусу Головного союзника США поза НАТО?

У деяких країнах ведуться дискусії щодо можливості отримання такого статусу Україною. Але питання в тому, що країнам, які мають перспективу членства в НАТО, мабуть, краще йти до вступу в Альянс, а не отримувати статус головного союзника США поза НАТО. Зрештою, наше бачення полягає в тому, що країни з перспективою членства в НАТО, повинні фокусуватися саме на цьому, на Річному національному плані, а не на інших статусах.

Чи обговорюються зараз ідеї підписання чогось на кшталт безпекового пакту між США, Великою Британією та Україною із залученням, можливо, Польщі та Литви, аби таким чином гарантувати територіальну цілісність України і поклали край зазіханням з боку Росії на нашу країну?

Мені нічого не відомо про це. І тому я не можу щось коментувати з цього приводу.

«Путін не визначає параметри глобального порядку у Європі»

У продовження теми НАТО. Пані Квін, ви, мабуть, аналізували останні виступи Путіна, який вимагав, що НАТО повинне повернутися до стану 1997 року. Чи не вбачаєте ви в цьому офіційну погрозу тим країнам, які приєднались до Альянсу після 97-го, і чи не здається вам, що Росія вже воює з НАТО, принаймні на інформаційному полі? Росія пояснює своїм громадянам, що війна йде не з Україною, а з НАТО. Скільки потрібно чекати реакції НАТО на ці гібридні атаки, які вже здійснює Росія?

Так, Путін може висловлювати свої погляди щодо НАТО та інших питань. Але це не дає йому права вдаватись до дій проти інших суверенних країн. Чесно кажучи, як на мене, погляди президента Путіна на багато речей не є актуальними для глобального порядку, бо це не його справа приймати рішення за держави, що знаходяться за межами його країни. Я відкидаю припущення, що президент Путін визначає параметри глобального порядку у Європі.

Чи відбуваються зараз якісь переговори між США і Китаєм щодо ситуації, яка виникла в Україні?

Представники США та КНР регулярно ведуть перемовини. І серед різних тем Україна може бути частиною цих перемовин. Але у мене немає деталей про предмет цих перемовин. Боюсь, що я не можу дати вам більше інформації з цього приводу.

Чому держсекретар Ентоні Блінкен зустрічався з главою МЗС України Дмитром Кулебою, скажімо, не у Львові, а на кордоні, аби тим самим продемонструвати сильнішу підтримку Україні з боку США?

Так, держсекретар Блінкен відвідував кордон, де перебував на цей момент міністр Кулеба. Наша оцінка безпекової ситуації полягала в тому, що держсекретарю було б складно подорожувати територією України.

І насамкінець хочеться вас попросити підбадьорити українців, які воюють з однією з найбільших армій у світі?

Продовжуйте воювати! Україна досі здійснює дивовижну, неймовірно відважну і мотивовану роботу. Завдяки українському духу понад два останні тижні українці змогли переважати над Росією. І саме український дух приведе Україну до остаточної перемоги над Росією.

Микола Сірук, «Главком»