Назар Холодницький: Квартира нардепа в центрі столиці – це перемога, а авто міністра – зрада?

Вендета між керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та директором Національного антикорупційного бюро тривала весь минулий рік. Її гостра фаза розпочалася усередині січня 2017-го з «акваріумгейту». З’ясувалося, що у кабінеті очільника САП Назара Холодницького велось прослуховування. «Жучки» в акваріумі встановили підлеглі керівника НАБУ Артема Ситника. До скандалу доклав руку і генпрокурор Юрій Луценко, який, власне, давав добро на прослуховування. Тоді громадськість була здивована несподіваним альянсом між Ситником і Луценком, які досі неодноразово конфліктували між собою.

Однак звільнити головного антикорупційного прокурора, як про те мріяли Ситник і його група підтримки, не вдалося. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів обмежилася доганою. Керівника САП позбавили премії за матюки на адресу підлеглих, їх зафіксувала прослушка. Інших підстав карати прокурора комісія не побачила. Тому атаки на Холодницького з боку НАБУ та симпатиків Ситника після цього не припинились. САП зі свого боку постійно вказувала детективам Бюро на їхню непрофесійність.

Міжвідомчий конфлікт тривав на тлі незадоволення громадськості відсутністю вироків чи бодай якісного слідства у гучних кримінальних провадженнях: «справі рюкзаків Авакова», «бурштиновій справі», справах проти заступника голови СБУ Демчини та голови бюджетного комітету Верховної Ради Андрія Павелка тощо. Суспільство обурене тим, що за чотири роки нові антикорупційні органи так і не спромоглися на бодай  якийсь результат, натомість займались взаємопоборюванням.

В інтерв’ю «Главкому» Назар Холодницький розповів про тліючий конфлікт з НАБУ, розказав про перебіг розслідування гучних корупційних справ, а також поділився останніми подробицями зі свого особистого життя.

«Ситник у мене в кабінеті не був з березня минулого року»

Минулий рік виявився для вас непростим. Насамперед через відкритий конфлікт із директором НАБУ Артемом Ситником. Він привітав вас із Новим роком?

Ні. Вважаю, що вже пора припинити робити сенсацію зі стосунків керівників двох правоохоронних органів.

А раніше вітав?

Раніше вітав. Мені це байдуже. Головне – щоб НАБУ робило роботу, а не піарилося на звичайних обшуках, яких лише минулого тижня було погоджено 24.

А чи можливо «робити роботу», якщо керівники НАБУ і САП між собою не спілкуються?

Є контакт між керівництвом САП і детективами. Ситник не є керівником органу досудового розслідування у розумінні КПК. Тобто він, на жаль, не підписує жодного процесуального документа, за який треба відповідати. Ми показали, що система працює попри штучно створену турбулентність: є провадження, є підозри, є скеровані до судів справи, і є закриті провадження там, де неможливо довести вину особи.

І все ж, коли ви востаннє говорили з Ситником?

Давно. Він у мене в кабінеті не був з березня минулого року. Та й необхідності немає.

За моєю інформацією, продовжуються спроби з боку певних працівників НАБУ дискредитувати прокурорів САП і власне її керівника. Кажуть, в Бюро створена спеціальна група з п’яти детективів, яка займається лише тим, що намагається накопати компромат на антикорупційних прокурорів, шукають будь-який спосіб через чергові скарги на КДКП чи іншим чином продемонструвати «фейли», мовляв, гляньте, прокурор щось не те погодив і ось його підпис. Втім, хотілося, щоб це були лише вигадки недоброзичливців.

Отже, ви вже відчуваєте, куди вдарять наступного разу?

Не знаю, але цим, власне, і не переймаюсь, оскільки є багато роботи, зокрема з іншими органами.

Чому у конфлікті Ситник-Холодницький для антикорупційних активістів саме ви стали втіленням зла?

По-перше, я прийшов сюди не піаритись. По-друге, у мене немає такої потужної прес-служби, як у НАБУ. Якщо на те пішло, у мене взагалі немає прес-служби. З 16 січня у нас з’явився прес-секретар,  якого обрали на конкурсі. Це одна людина, а не півтора десятка, як в НАБУ, де один займається Facebook, другий – Twitter, третій – Flickr… Мені цього не треба.

Але справа не у прес-службі. Армія активістів створює тло, зокрема і в медіа, і все формує ставлення до вас. Після «акваріумгейту» дипломати просто вас закликали до відставки…

Моя задача – щоб прокурори дотримувалися закону і вимагали цього від інших, не закривали очі на незаконні затримання, обшуки чи інші порушення. Мене впродовж двох років звинувачують у тому, що я підконтрольний Банковій, але ж не мене по факту «ловлять» журналісти по чужих маєтках ніченькою темною у супроводі провладних депутатів від БПП. Завдяки цій історії я зрозумів, що відбувається гра у задзеркалля: треба зробити когось поганим, щоб самому залишатися хорошим. Ви уявляєте, що було б, якби то не директор НАБУ, а я був у цьому сюжеті? Мене б деякі активісти розп’яли. Але у випадку з Ситником – тиша, всіх змушують повірити, що там була запекла битва Давида з Голіафом за антикорупційний суд. Тут вже хай кожен сам висновки робить.

Отже, за вашою інформацією, у НАБУ є група детективів, які займаються виключно антикорупційними прокурорами. Ви якось протидієте Ситнику?

Протидіяти – значить уподібнюватися йому. Наголошую, що попри все, прокурорів САП у жодних «коаліціях» проти НАБУ немає. Ми, своєю чергою, замість цього разом з іншими органами виявляємо й надалі корупцію, зокрема й серед суддів, як це було по Львівській області наприкінці року. По пам’яті згадаю ще з десяток проваджень, де очікуємо показати результат спільно і без жодної зайвої реклами.

У Генпрокуратури є претензії і до Ситника аж за чотирма статтями. Чи відкрито провадження, чи йдуть розслідування?

Я знаю, що є провадження щодо квартири Ситника. Чув, що є провадження щодо недекларування землі, є про порушення таємниці слідства.

Які тепер у вас стосунки з Луценком?

Нормальні робочі. Скажу відверто, дружби між нами не було ніколи, можливо через різні покоління, але між Генпрокурором і керівником САП так, напевне, й має бути. Просто інколи буває таке, що коли треба показати досягнення, то я заступник Генпрокурора, а коли невдачі – то лише керівник САП.

Вам доведеться розслідувати справу проти Луценка – власного начальника?

По-перше, поняття «начальник» ну дуууже натягнуте, оскільки за три роки я роблю все, щоб убезпечити САП від впливу як ГПУ, так і НАБУ. А нас весь час пробують «прописати» під різні адреси впливу. Але реагувати на порожні балачки я не хочу. По-друге, досі ця ухвала суду до НАБУ чи САП не надходила. Коли ухвала надійде до нас чи до Бюро, дані про кримінальне правопорушення будуть внесені до ЄРДР. Звичайно, НАБУ розслідуватиме справу під процесуальним керівництвом САП, як того вимагає КПК. Наразі НАБУ під процесуальним керівництвом Антикорупційної прокуратури розслідує близько 40 проваджень щодо працівників прокуратури різного рівня, зокрема й ГПУ, а низка справ уже є з підозрюваними чи в судах.

Антикорупційний прокурор Назар Холодницький

«Справою незадекларованої BMW Омеляна займаються вісім слідчих, а щодо «Роттердам +» не вдається зібрати докази»

У медіа за останні роки гриміли десятки антикорупційних справ, але гучно вони лише починались… Які є зрушення у резонансних справах, що розслідує САП на початок 2019 року?

Мене дуже цікавить досить швидкий розгляд справи Труханова. Ще у кінці минулого року суд визначив наступний порядок розгляду: тиждень слухають – тиждень перерва. Якщо ця і не тільки справа у суді – значить прокурор упевнений у доказовій базі. У цій справі сторона обвинувачення подає 66 томів доказів, суд і сторона захисту досить швидко з ними ознайомлюються. Далі – допити свідків, сторона обвинувачення заявила про 43 свідків. Після цього відбудеться стадія їхнього допиту  з боку захисту, потім – дебати і вирок.  Якщо графік судових засідань не буде зриватися, якщо усі свідки будуть доставлені до суду, то мій прогноз: до Великодня цілком можливо отримати вирок. Побачимо, яким він буде. Прокурори у доказовій базі впевнені та йтимуть до логічного завершення в суді, зокрема й антикорупційному.

Для вас це справа принципова, бо вас завдяки «прослушці» звинувачували у спробі її «злити»…

Мене звинувачували у тому, що я у своєму кабінеті зі своїм підлеглим обговорюю усі можливі шляхи розвитку справи. А далі – пішла гра слів. Можна дати нарізані шматки, вирвані з контексту фрази. Але перед тим, як допитувати свідків, іти в суд, потрібно розуміти, якою може бути тактика захисту, спираючись на доказову базу, і такі обговорення кожної справи прокурорами є частиною роботи.

Чи відчувають прокурори САП, які їздять на засідання суду до Одеси, тиск?

Про моменти тиску вони мені доповідали в телефонному режимі, а саме про надмірну кількість невідомих осіб у приміщенні суду й поза ним. Минулого четверга навіть були невеликі сутички між прихильниками та опонентами підсудного, що також не може залишатись поза увагою, враховуючи, що прокурори САП це не спецназівці зі зброєю, і я дійсно переймаюсь їхньою безпекою. Згадайте події в суді у «газовій справі», коли прокурори САП фактично залишались сам на сам з юрбою, а деякі депутати умисно провокували їх. Я волію зробити все, щоб запобігти негативним проявам, ніж потім розводити руками зі словами «Як це сталось!»

«Чомусь про квартиру одного нардепа біля Національної опери всі мовчать. Подумаєш, жінки скинулись»

Якщо підозрюваний високопосадовець, депутат не приходить на суд, як це нещодавно сталося на засіданні щодо «бурштинової справи», як на нього можна вплинути?

18 грудня 2018 року засідання Голосіївського райсуду у справі народних депутатів Розенблата, Полякова та інших осіб справді не відбулося. Під час наступного засідання, яке заплановано 5 лютого, прокурори наполягатимуть на дослідженні поважності причин, з яких не з’явилися один обвинувачуваний та кілька захисників на грудневе засідання.

Взагалі якщо справа є в суді, а підозрюваний не з’являється, суд за власною ініціативою (або за клопотанням прокурорів) може обрати для нього запобіжний захід, пов'язаний з триманням під вартою. Однак для Розенблата і Полякова це неможливо, оскільки Верховна Рада дала згоду лише на притягнення їх до відповідальності, але не на їхнє затримання і арешт.

Справа Насірова. Чи можуть прокурори припинити дворічне читання обвинувального акту вголос? За вашими прогнозами, саме два роки потрібно на те, аби просто дочитати обвинувальний вирок.

Ні. Згідно з КПК, обвинувальний акт повинен бути зачитаний у суді повністю. Якщо ні обвинувачення, ні захист не заперечує, може бути зачитана лише резолютивна частина. Сторона захисту захотіла послухати акт повністю. Обмежити їх у цьому ні прокурор, ні суд не має права.

У 2017-2018 році у цій справі проводилося одне судове засідання на два місяці, тривали вони максимум 1,5 години. У цей час прокурор встигав зачитувати клопотання щодо продовження запобіжного заходу (згідно з КПК, запобіжний захід триває два місяці, після чого суд має його продовжити - «Главком»), плюс – зачитати пару сторінок обвинувального акту. У червні була ситуація, коли у Насірова сплив термін запобіжного заходу, і під час чергового засідання суду на його продовження пішло рівно дві години. Після цього суд відклав розгляд справи ще на два місяці, тобто наступне засідання у серпні почалося знову-таки з продовження запобіжного заходу і жодної сторінки акту не було прочитано. Це таке собі законне затягування справи.

Що нового у «справі Омеляна», якого звинувачують у незаконному збагаченні та махінаціях з декларацією?

Досудове розслідування закінчено ще у листопаді, справа, на думку прокурорів, готова для передачі до суду, але сторона захисту досі не ознайомилась з 30 томами матеріалів розслідування. У грудні слідчий суддя відмовив прокурорам САП у задоволенні клопотання про обмеження строків ознайомлення зі справою підозрюваним та його захисників, таким чином фактично узаконивши влаштовану ними тяганину. Доказова база у справі наразі достатня, щоб передати її до суду з обвинувальним актом. Справа є не дуже складною, обсяг матеріалів розслідування не є значним, значних проміжків між судовими засіданнями немає, тож справу можуть розглянути порівняно швидко.

У ЗМІ з’явилась інформація, що САП передала ДБР 50 кримінальних справ, серед яких – кілька проти Януковича, однак у ДБР це спростовують. То передавали чи ні?

Антикорупційна прокуратура справді передала ДБР близько 50 кримінальних проваджень. Три справи щодо Януковича передані до ГПУ, і вже генпрокурор визначив підслідність цих справ Управлінню соціальних розслідувань, очолюваного Сергієм Горбатюком.

На ваш погляд, чим обумовлено повільне розслідування знакових справ?

По-різному буває. Прокурори ж бачать, коли детективи не хочуть займатися справою. Наприклад, «справою Омеляна» займаються вісім слідчих, вони досліджували незадекларовану «БМВ» до останнього гвинтика, а от щодо «Приватбанку», «Роттердам +» чи «Дюссельдорф +» ніяк не вдається поставити законну крапку, хоча в цих провадженнях, згідно ЄРДР тяжко працюють по півсотні детективів. І це без перебільшення.

Давайте будемо чесними: чомусь щодо квартири одного нардепа біля Національної опери (Холодницький має на увазі Серія Лещенка, - «Главком») всі мовчать, немов води набрали. НАБУ спочатку не внесло до ЄРДР, потім заявило, що не бачить жодних порушень: подумаєш, жінки скинулись. Я вніс знову це провадження до ЄРДР, але чомусь ніхто не розслідує, всі мовчать. Якщо там все законно, нехай рішення відповідне ухвалять.

Скільки за роки роботи САП у ній змінилось прокурорів, яка плинність?

У нас конкурсна основа. За цей час звільнилися троє осіб. Один пішов на підвищення, став прокурором Закарпатської області. Другий сам через рік прийшов до мене і сказав, що не справляється. Третій перевівся до сім’ї у Львів керівником у Департамент нагляду за Львівським ДБР.

Псевдоактивісти звинувачують мене у тому, що я начебто впливаю на своїх підлеглих шляхом премій. За три роки існування САП премії були позбавлені троє працівників. Один – звільнений прокурор, який не справлявся, другий – працівник канцелярії, який вчасно не довіз пошту, третій – Холодницький. Все.

Ви загалом задоволені своїми підлеглими прокурорами?

Загалом – так. Я бачу, що вони попри брудні медійні кампанії з їхньої дискредитації роблять свою роботу. Так, якісь справи програємо, але вони демонструють стійкість і працюємо далі, а не розпускаємо соплі, що всі заважають.

Антикорупційні активісти на чолі з Віталієм Шабуніним тепер атакують  прокурора САП Ольгу Ярову. Її звинувачують, бо засвітилась на форумі Тимошенко.

І не лише її атакують, і не лише вони.

Щодо Ярової. Так, вона ходила. Я про це дізнався у листопаді зі ЗМІ, коли був у відрядженні – здається, у Страсбурзі. Одразу після повернення викликав її. Пояснення Ярової мені не сподобалися. Спочатку вона казала, що просто туди заїхала привітати когось із днем народження – водночас на заході у неї був бейджик, отже, потрапила вона туди невипадково і була зареєстрована. Потім казала, що її цікавить гендерна політика кандидата у президенти. На моє глибоке переконання, прокурори не повинні відвідувати такі відверто політичні акції жодного політика. Але найгірше, що в день цього форуму, здається 15 червня 2018 року, вона мені доповідала, що була відсутня на робочому місці через участь в судових засіданнях і необхідність забрати експертизу з КНІСЕ (Київський науково-дослідний інститут судових експертиз), – це був робочий час.

Я написав скаргу до Кримінально-дисциплінарної комісії прокурорів, приклав її пояснення.

Її звільнять?

Це вирішить КДКП. У скарзі я не ставив питання про міру покарання, вважаю, що комісія здатна сама вирішити, чи є там порушення і, якщо є, то ступінь покарання.

Зрозумійте мене! Я не хочу і не можу допустити ані найменшої політизації антикорупційних органів і САП зокрема. А після такого факту з підлеглою, робити це стає важко. І тут питання не Ярової, а САП в цілому.

Я довіряю своїм прокурорам, вони всі дорослі люди і в мене й думки не могло бути стояти цербером і контролювати, хто куди ходить. Тут має бути довіра.

Отже, прокурор САП на форумі Тимошенко – порушення прокурорської етики, а генеральний прокурор Луценко на вечірці Блоку Порошенка – цілком нормально?

То ж у позаробочий час. Це його вибір. Я робитиму все, щоб САП не можна було запідозрити у політичних іграх.

До роботи Ярової над «справою Фірташа» щодо Запорізького титаново-магнієвого комбінату претензій нема? Вона ж відкликала свою апеляційну скаргу на занадто м’який запобіжний захід менеджеру ЗТМК Володимиру Сиваку, не просила суд відсторонити його від виконання обов’язків,

Солом’янський райсуд  24 вересня 2016 року обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави (5 млн грн, - «Главком»). Ярова оскаржила це рішення в апеляційному порядку. Однак станом на день розгляду цієї скарги досудове слідство було завершено, підозрюваний жодного разу не порушив умов застави, має на утриманні п’ятьох неповнолітніх дітей. Фактичних підстав для зміни запобіжного заходу просто не було. Отже, прокурор відмовилась від своєї апеляційної скарги. Крім того, підставою для затримання Сивака була інформація про те, що він збирається виїхати до Кіпру, хоча документальних доказів цього так і не було здобуто під час слідства. Наразі закордонний паспорт у нього вилучено.

Детективи НАБУ отримали вказівку дослідити матеріальний стан Сивака, аби з’ясувати, чи міг би він сплатити більшу суму застави, однак досі цих відомостей від Бюро прокурор не отримала.

Тепер щодо відсторонення. Ярова у суді двічі порушувала питання про відсторонення Сивака, однак суд не задовольнив ці клопотання. Державний аудит встановив, а орган досудового розслідування підтвердив, що Сивак завдав збитків державі у розмірі 492 млн грн, ані Фонд держмайна, ані Кабмін жодним чином не відреагували на це, як мали б за законом. Ми направили і до ФДМУ, і до уряду відповідні листи, однак жодної відповіді не отримали, натомість, наприкінці 2017 року держава навпаки уклала новий контракт з підсудним Сиваком.

Як щодо «помилки» Ярової із визначенням підсудності у цій справі, через що справа близько року не розглядалась?

14 листопада 2016 року прокурори САП направили обвинувальний акт проти Сивака до  Печерського райсуду. Цей суд був обраний, оскільки, на переконання процесуального керівника, місце завершення злочину і завдання збитків державі – це саме територія Печерського райсуду. Через неявку сторони захисту та членів суддівської колегії підготовче засідання кілька разів відкладалось. На засіданні, яке врешті відбулося 8 червня 2017-го, Печерський суд ухвалив рішення про непідсудність справи собі. Після цього підсудність справи визначав Вищий спеціалізований суд. Прокурори САП переконували, що справу не потрібно спрямовувати до запорізького суду через ризики впливу представників ЗТМК на суддів.

Врешті так воно і сталося.

Прокурори САП підготували заяву про відвід усіх членів колегії суддів, однак оголосити досі її не змогли, бо ж засідання, призначені на грудень 2018 – січень 2019 рр., скасовувалися. Прокурори планують заявити про відвід на найближчому засіданні, призначеному на 4 лютого.

Які ще справи веде Ярова?

У неї багато справ, вона – начальник відділу. Ключові, які важливі для мене, – це «Роттердам +», «Дюссельдорф +», - через які до неї в кабінет ГПУ руками НАБУ вела той «славнозвісний» кабель. Потім розповідали, що це вони, мовляв, навчання проводили у дитячій лікарні.

І що з «Роттердам +»? Експерти, близькі до енергетичного холдингу ДТЕК Ріната Ахметова, не втомлюються повторювати: оскільки немає жодних доказів, саме тому справа затягується.

Станом на сьогодні жодного рішення у справі не ухвалено: ані про закриття, ані про оголошення комусь підозри. Я не можу зараз цю справу коментувати. Для того, щоб встановити розмір збитків, треба зібрати купу матеріалів. Я сподіваюсь, що слідство щодо цієї справи триватиме активно.

Досі залишаються незрозумілими певні моменти у «справі Павла Демчини», першого заступника голови СБУ, у нелегальному збагаченні. У НАБУ стверджують, що він отримав інформацію про підготовку підозри проти нього саме тоді, коли детективи відправили документ на погодження САП. Ви його попереджали?

САП публічно зверталась до НАБУ з вимогою надати фактичні підтвердження таким звинуваченням, однак жодних доказів відомство Ситника не надало, тож ці твердження, як і багато інших, є пустослів’ям. У мене, наприклад, є інформація, що деякі керівники НАБУ в день офіційного направлення проекту підозри САП, ввечері цього ж дня були помічені в стінах АП, але ж я з цього шапіто не роблю.

Чому САП у себе на сторінці у Facebook опублікувало повний текст підозри Демчині? Хіба це не порушення?

Прокуратурі довелось вдатися до такого кроку, щоб випередити безпідставні закиди про непогодження «якісного і залізобетонного» процесуального документа. До того ж, ми опублікували документ вже після того, як НАБУ на своїй офіційній інтернет-сторінці оприлюднило інфографіку з основними доказами у справі, не погодивши це з прокурорами – процесуальними керівниками. Тож після такого кроку НАБУ, а також чіткого розуміння того, що фігурант фактично володіє інформацією, публікація проекту підозри САП не впливала на таємницю слідства. Отже, жодних порушень тут немає.

На якій стадії нині перебуває справа?

Вона розслідується. Прокурори сформулювали низку суттєвих зауважень до зібраної детективами НАБУ доказової бази. Якщо їм вдасться усунути ці недоліки – можна буде говорити про подальший рух справи.

Назар Холодницький

«Особиста охорона – не моя примха»

Ваша заробітна плата у грудні збільшилась удвічі. Як так вийшло?

У мене в руках – довідка про мою зарплату за всі місяці минулого року. У грудні вищу зарплату отримав не лише я, а усі працівники САП та органів прокуратури: через виплати до нового року та дня прокуратури. Зарплати нам нараховує бухгалтерія ГПУ. У мене нараховано за рік 2 423 749 грн. З них сплачено 432 тис. податку на доходи фізичних осіб та 36 тис. військового збору. Тобто я сплатив у бюджет податків на півмільйона гривень. Ця довідка також спростовує брехню деяких громадських організацій про отримання влітку мною півмільйона відпускних.

Після акваріумного скандалу з усіх боків вас закликали піти у відставку. Чи готові ви були до такого рішення?

Якщо йти у відставку за першим закликом, то про яку незалежність і стабільність можна говорити? Така думка була. Єдине, що стримувало, – колектив. Мої прокурори підтримали мене перед засіданням КДКП. Прийшли у мій кабінет із відкритим листом (до голови КДКП Віталія Грушковського, – «Главком»). Ще й зуміли подати це, натискаючи на емоційно слабкі точки.

Чи користувалися ви службовим транспортом в особистих цілях? Зокрема, чи їздили на свята у приватних справах?

Ні цього року, ні минулого такого не було. Ніколи у позаслужбових цілях службовою автівкою я не користувався. У мене є свій «Туарег» (Volkswagen Touareg 2013 року, – «Главком»), на ньому і їжджу, коли потрібно. Але у мене є цілодобова державна охорона. Згідно з законом, транспортом охоронців забезпечує не УДО, а орган, у якому працює охоронювана особа. Тому я маю право користуватися службовим автомобілем 24 години на добу. Де-факто я цього не роблю.

Єдине, що є певні моменти щодо маршрутів і часу. Це необхідно з міркувань безпеки. 

Ви неодноразово потрапляли до списку найбажаніших холостяків. У цих рейтингах ми вас вже не побачимо?

Так, можуть викреслювати. (сміється)

Ви зареєстрували шлюб з вашою дівчиною Юлією?

Поки що ні. Я не хочу коментувати особисте життя.

Смішно було, коли ми літом з дівчиною приїхали до Одеси і пішли на публічний пляж, а ЗМІ написали, мовляв, «відпочиває на елітних курортах, поки просякнута корупцією країна у стані війни». Зворотний бік публічності. Якщо підеш закриєшся у якомусь закладі – скажуть, що відпочиває на широку ногу. Підеш у звичайне публічне місце – теж погано.

Ваше перше спільне з Юлією фото з’явилось у Facebook приблизно тоді ж, коли мало відбуватися засідання КДКП, на якому розглядали результати записів у вашому кабінеті. Напередодні ЗМІ писали про велику кількість нерухомості, записаної на вашу сестру. Ви припускали, що на вас нападатимуть, розпускаючи плітки про усе, навіть про вашу орієнтацію. Зараз про Юлію не чути. Збоку тепер виглядає, немов ви тоді перестрахувалися…

Я їй заборонив ставити спільні фото у соцмережах. Одна-дві є – і досить. Тут немає ніякої підковирки, просто хочу, щоб особисте життя лишалось особистим. А про орієнтацію це взагалі якось дико виглядало.

Їй було спочатку важко. Після того, як журналіст ТСН зловила нас на джазовому фестивалі у Львові, були спроби зробити «сюжет» з виїздом у селище, де живуть її батьки. Водночас запитання були, м’яко кажучи, дуже не толерантними. По селу вони теж ходили, те саме питали. Заходили у школу, там розпитували. В університеті така ж історія.

Чи змінювали ви місце проживання за останній рік-два?

Ні, і не планую змінювати ні на Київ, ні на Кончу Заспу, ні на Козин. Жив і живу у Вишневому.

І як вам там з цілодобовою охороною? Вони під дверима вашої квартири стоять?

Цього не можу сказати. Живеться складно, особистого життя мало. Але це не моя примха.

Є реальні підстави боятися?

Як ви думаєте, чи можна у нашій країні бути антикорупційним прокурором і почуватися у безпеці? Після того, як повернули завод одного олігарха державі (йдеться про ЗТМК Фірташа, - «Главком»), після того, як оголошуєш підозри. Там же не Ситника підписи стоять, а мої.

Мені казали, що я мав писати до поліції про прохання звернутися щодо охорони до них. Але чи доцільно це було у період, коли розпочиналась активна фаза так званої справи «рюкзаків». Тому тоді я написав заяву з проханням надати охорону спершу на ім’я генпрокурора. У ГПУ сказали, що потрібно звертатись до президента. Я написав у травні (2016 року), відповідь отримав у листопаді.

Вас охоронятимуть, доки ви обіймаєте цю посаду?

Так.

«Я припинив спілкуватися з кумом на час розслідування»

Зараз у вас багато друзів?

Вірних – достатньо.

Нардеп, голова бюджетного комітету парламенту, голова Федерації футболу України Андрій Павелко – теж ваш друг?

З ним мене об’єднує спорт. Активісти вважають, що я повинен піти з Федерації футболу, бо він – суб’єкт розслідування САП. Я прийшов у ФФУ до того, як це провадження виникло. На моє переконання, ФФУ за часів Павелка зробила великий крок вперед у боротьбі з корупцією у футболі та взагалі у розвитку українського спорту. Мені сподобалось, що ФФУ поміняла аудиторів: залучила Ernst&Young. Я не думаю, що вони гратимуть під дудку Павелка чи ФФУ, щоб написати хороший звіт. Я не лізу в жодні фінансові питання виконкому, під час голосування завжди утримуюсь.

Якщо говорити про провадження проти Павелка, я розумію, звідки ноги ростуть, кому Павелко «заважає» (ймовірно, Холодницький натякає на Григорія Суркіса, - «Главком»). Коли НАБУ зареєструвало три провадження проти Павелка, я звернувся до генпрокурора – через потенційний конфлікт інтересів. Після цього мене не було включено до групи прокурорів, які працюють із цими провадженнями. Ба більше, я зобов’язав процесуальних прокурорів не інформувати мене про перебіг слідства у цій справі до ухвалення кінцевого рішення.

А кінцеве рішення підписуєте ви?

Ні, процесуальний керівник – прокурор, який призначений старшим групи. Після цього рішення може йти до суду.

Це не вперше, коли не маючи нічого на антикорупційного прокурора, починають бити по оточенню.

Півроку тому Львовом ширилась інформація, що мого кума затримали за сутенерство. Справа пішла до суду, наскільки я знаю. Я нікому не телефонував. Він посидів у СІЗО, зараз, наскільки мені відомо, під домашнім арештом. Він – активіст «АвтоЄвроСили». Я його попереджав, що слід бути обережним, коли ти займаєшся громадською діяльністю і можуть бути провокації з метою дискредитувати як тебе, так і рух, який ти очолюєш. Я не виключаю, що це провадження – відповідь на блокування активістами митниці.

Він справді займався сутенерством?

Я припинив спілкуватися на цей час з кумом, щоб не виникало підозр, нібито я йому допомагаю уникнути відповідальності. Можу сказати, що якщо справа в суді, то хай суд і дасть відповідь на це запитання і поставить крапку.

Ви поділяєте погляди «АвтоЄвроСили», яка представляє інтереси «євробляхерів»?

Відповідь проста: у мене машина на українських номерах, я її зареєстрував та сплатив усі податки.

У активістів є до вас претензії і щодо справи нардепа з «Народного фронту» Дзензерського, прізвище ще одного «фронтовика» Георгія Логвинського фігурувало в «акваріумгейті». Влітку за вас активно вступався Ілля Кива – протеже Авакова. Що вас пов’язує з «Народним фронтом»?

Давайте не будемо цитувати всі твердження Шабуніна. Киви не було на КДКП, коли мене «мочили». Кива прийшов відстоювати одне конкретне рішення – щодо «рюкзаків Авакова».

Колись у мене було сім вакансій, я пропонував усім активістам іти на складати тести, вигравати конкурс у САП. Для них навіть бонус би зробив: дав би будь-яке провадження для процесуального керівництва на їхній вибір. Але у Facebook краще коментувати «залізобетонні докази», ніж підписувати документи і нести відповідальність. Не буде ніхто мені вказувати, кого садити, а кого ні; хто свій, а хто чужий; чому квартира нардепа в центрі столиці – це перемога, а авто міністра – зрада…

Тобто від «Народного фронту» ніяких пропозицій до вас не надходило?

Які? Мандат у новому парламенті? (сміється)

Та ні. Я з жодною політичною силою не проводив жодних політичних консультацій. Я свій вибір зробив на користь прокуратури. Як буде – життя покаже, але натепер я знаю, що політика – поки не мій шлях.

Ставлення у рідному Львові до вас за три роки змінилося?

Ні, я не помічав.

Назаре Івановичу, чотири роки в країні діє система нових антикорупційних органів. На їхнє утримання платники податків витрачають мільярди. Але жодна з гучних справ досі не доведена до логічного результату – ніхто так і не сів. Ваша думка: якщо у 2019 році влада зміниться, ефективність антикорупційної системи підвищиться?

Якщо буде політична воля і не буде маніпуляцій щодо обмеження повноважень прокурорів чи детективів, вирішиться проблема з прослуховуванням (наразі детективи НАБУ не можуть прослуховувати телефонні розмови – не мають ні повноважень, ні апаратури. Якщо потрібно прослуховувати – звертаються до СБУ, - «Главком»).

А вибори мають відбутись. 31 березня піду на дільницю і проголосую.

Визначилися за кого?

Ще ні, бо офіційного ж повного списку кандидатів досі немає. Побачу – визначусь.

Микола Підвезяний, Наталія Сокирчук, «Главком»