Терміновий закон про вакцини, останній шанс Вітренка, реформа СБУ. Чим займеться Рада після канікул

Заступник голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук - Терміновий закон про вакцини, останній шанс Вітренка, реформа СБУ. Чим займеться Рада після канікул
Заступник голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук
фото: facebook

Заступник голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук – про плани на новий парламентський сезон

На цьому тижні завершує свою роботу четверта сесія Верховної Ради цього скликання. Фактично депутати відпочивали більше місяця – на новорічні канікули вони розійшлися ще 18 грудня минулого року. «Під ялинку» обрали в уряд міністрів аграрної політики (Романа Лещенка) та освіти (Сергія Шкарлета) і провалили призначення першим віце-прем’єром та міністром енергетики Юрія Вітренка. В результаті уряд все одно призначив Вітренка міністром з префіксом «в.о.», але по закінченню 30-денного терміну Рада знову має розглянути його кандидатуру та призначити або ж знову ні повноцінним міністром. Наразі в порядку денному на тиждень питання Вітренка нема, проте нічого не заважає прем’єру запропонувати кандидатуру знову, профільному комітету ухвалити та в результаті винести до зали.

Серед вже визначених питань, які планує розглянути Верховна Рада на останньому тижні сесії – друге читання законопроєкту про референдум, запровадження «податку на Google» та взаємопов’язані проєкти про реформу СБУ та створення Бюро економічної безпеки.

Заступник голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук екслюзивно для «Главкома» розповіла про нюанси цих ініціатив та поділилась планами провладної фракції на найближчі місяці.

«Історія з тарифами на газ була «краш-тестом» для Вітренка»

Судячи з усього, рік знову почнеться з кадрового питання – Вітренка, принаймні, воно може розглядатись вже на першому пленарному тижні, – прогнозує Кравчук. – А от закон про референдум у другому читанні буде винесений вже у перший день роботи сесії – у вівторок (26 січня).

Але ж до нього зареєстровано 1400 правок.

Десь 400 з них – технічних та редакційних – враховано, а тисячу відхилили. Рекордсменами з подачі правок є Сергій Власенко з «Батьківщини» та Руслан Князевич з «Європейської солідарності». Наскільки я розумію, з колегами із опозиції знайдений певний компроміс. Вони бачать, що голоси на цей законопроєкт є – приблизно на рівні з першим читанням. Це все-таки президентський проєкт і річ, яку ми обіцяли під час виборчої кампанії. Тому, думаю, його розгляд займе максимум кілька годин, але точно не затягнеться на кілька днів.

Є розмови, що пана Вітренка вже не будуть номінувати на першого віце-прем’єра, а тільки на міністра енергетики, що має спростити його проходження в залі.

Ми таких змін не обговорювали, але президент точно буде наполягати на повторному розгляді його кандидатури.



Євгенія Кравчук: Ми будемо обговорювати кандидатуру Юрія Вітренка. Я особисто готова його підтримувати... (фото: dw.com)
Євгенія Кравчук: Ми будемо обговорювати кандидатуру Юрія Вітренка. Я особисто готова його підтримувати... (фото: dw.com)

Звідки візьмуться голоси, яких не вистачило при розгляді кандидатури у грудні?

У нашої фракції є внутрішні резерви, бо минулого разу хтось, можливо, перебував під враженнями від заголовків про премію, яку він отримав. Але за цей час у депутатів відбулося декілька онлайн-зустрічей з Вітренком і він достатньо адекватно поводить себе як кандидат. Те, що був знайдений вихід з тарифної ситуації, додає йому певних балів і можливостей бути призначеним. Історія з тарифами на газ була своєрідним «краш-тестом» для можливого майбутнього міністра. Зважаючи на те, що законодавство дуже обмежує виконуючих обов’язків у повноваженнях і термінах, це питання все одно доведеться виносити на голосування. Проблема не розсмокчеться сама собою. Перед пленарним тижнем в нас збереться фракція, де ми і будемо обговорювати кандидатуру Юрія Вітренка. Я особисто готова його підтримувати, бо якщо ми вимагаємо сильних менеджерів в уряд, то Вітренко з його досвідом, на мій погляд, якраз таким є.

А кандидатура іншого «вихідця» з «Нафтогазу» – діючого голови правління Андрія Коболєва – розглядається? А то вже й соцопитування щодо того, як до нього ставиться громадська думка, почали з’являтися…

Прем’єр-міністр – це ж не виборча посада, і у жодного із останніх прем’єрів, якщо вже на те пішло, не було високого рейтингу. Коболєв – доволі впевнений в собі, досвідчений і прозахідний управлінець, але якихось серйозних розмов про його висування нема.

«Компромісні рішення» від Вітренка, про які ви згадували, не надто задовольнили протестуючих на «тарифних майданах» по всій країні. Та і президент визнав, що тимчасова ціна в 6,99 грн за куб газу стосуватиметься не всіх. Як ви взагалі оцінюєте протести по всій країні з перекриттям доріг – як організовані опозицією для тиску на владу?

Не можна казати, що це виключно «заколот опозиції», хоча зрозуміло, що політичні сили на місцях будуть це підтримувати та підігрівати. Вони перекладають таким чином відповідальність на центральну владу, аби видаватися хорошими для людей зі свого регіону. Ясно, що людям неприємно бачити високі тарифи в платіжках, але говорити, що можна безкінечно піднімати ціни на електрику для промисловості і не вирівнювати їх для населення – це блеф та обман виборців. Бо все одно ці ціни будуть «зашиті» в ціні продукції. Чи тоді треба повертатись до «каламутного» формату ринку газу, на якому наживались мільярдні статки. Проблема ж не в тому, що у нас високі ринкові тарифи, а в тому, що у людей низькі доходи.

Але ваша влада стала заручницею власної виборчої риторики про «кінець епохи бідності» та «непідйомні тарифи».

Це так. У нас була пряма комунікація проти високих тарифів, а зараз ринок диктує їхнє підняття – у звичайного користувача, що дивиться телебачення, виникає певна невідповідність. Але ринок – це не щось погане, це завжди конкуренція. Зараз уряд прийняв швидке рішення, але взагалі до початку опалювального сезону треба вичищати усі перекоси, що стосуються облгазів. Цієї теми якраз стосується законопроєкт, який має бути зареєстрований найближчим часом, – він стосується введення тимчасової адміністрації в облгази, аби не було зовсім маленьких облгазів, що обслуговують дуже мало абонентів і через те виставляють надвеликий тариф на газорозподіл. Тому пропонується об’єднувати облгази, аби вони обслуговували не менше ста тисяч користувачів. Плюс має бути розроблений механізм, аби визначити, з чого складається тариф: умовно кажучи, на Prozorro можна буде подивитись, скільки витрачається на зарплату, форму для газовиків, аварійні витрати і так далі.

У людей низькі доходи, а їх ще добивали локдауном. Як вдалося таки посадити регіони на жорсткий карантин, хоча деякі з них знову цьому пручалися?

Думаю, це вже нормальний поствиборчий процес. Перед виборами у всіх було бунтарське загострення, а зараз міські голови розуміють, що електоральних балів від цього вони не отримають. І розуміють, що час для карантину з точки зору економіки обраний найбільш «низький». Якби карантин вводили у грудні, коли всі перед святами працюють, продають подарунки, тоді точно мери робили б більше заяв. А зараз люди витратили гроші за свята і навряд чи планують великі покупки. Це період такої споживчої меланхолії.


Євгенія Кравчук: Кадрові рішення, як показала практика, приймаються дуже швидко (фото: news.24tv.ua)
Євгенія Кравчук: Кадрові рішення, як показала практика, приймаються дуже швидко (фото: news.24tv.ua)

«Якщо буде створена політична криза, може постати питання дострокових виборів…»

Повернімося до кадрових призначень. Найбільше питань всередині парламенту викликає кандидатура міністра охорони здоров’я Максима Степанова. Особливо після того, як з’ясувалося, що посередника, без якого ми нібито не могли отримати китайську вакцину, китайська сторона не вимагала.

Степановим, дійсно, не задоволені багато депутатів, і це напруження зростає з кожним тижнем. Особливо всіх збентежила не дуже чітка комунікація, коли в останні дні змінювали постанову уряду про те, що можна, а що ні під час карантину. Я, до речі, можу пояснити, чому не продавалися шкарпетки: бо якби ФОПам на ринку це робити заборонили, а великим мережам – ні, то це було б несправедливо. Тим не менш, це треба було зрозуміло пояснювати, аби не підіймався хайп. Але суспільство зараз потребує не підказок, де шкарпетки купити, а відповідей на те, яким чином відбуватиметься вакцинація. Також потрібна нормальна інформаційна кампанія, бо у нас половина населення взагалі не хоче вакцинуватись і це дуже погано та тривожно.

До речі, щодо законопроєктів, що стосуються епідемії, є короткий, але важливий. Він дозволить в Україні застосувати emergency use для вакцин, які вже використовуються в країнах Євросоюзу, США, Канаді, Великій Британії. Тобто це така спрощена процедура реєстрації, допоки немає фінальних результатів третьої стадії клінічних випробувань. Завдяки цьому рішенню Україна зможе використовувати вакцини Pfizer\BioNTech, Sinovac Biotech, Moderna, Sinopharm, AstraZeneca.

Чи можна казати, що в будь-який момент в Раді може бути поставлене питання щодо будь-якого міністра?

Думаю, не прямо щодо кожного, бо є міністри, які тільки прийшли в уряд, та міністри, до яких нема претензій і які мають нормальний контакт з депутатами. Але кадрові рішення, як показала практика, приймаються дуже швидко. Щодо Степанова, то доки не налагодиться процес з вакцинацією, чіпати його було б неправильно. Все-таки він вів ці переговори, і це не та переправа, на якій треба щось змінювати.

А безпосередньо прем’єр Денис Шмигаль може впевнено себе почувати? Все-таки вибити одного міністра – це не так складно, а от відставка прем’єра потягне за собою відставку всього уряду і необхідність нових домовленостей усіх з усіма.

Імунітету в уряду немає…

В уряду Гончарука він був і чим це йому допомогло?

Якби президент сказав Шмигалю, що він не бачить спільної роботи і прем’єру треба написати заяву на звільнення, не думаю, що той би відмовився. Але не можна заходити в історію серйозних змін без розуміння, що далі. Бо якщо буде створена політична криза і протягом встановленого Конституцією часу не буде обраний новий уряд, може постати питання щодо дострокових виборів парламенту.

На перший тиждень роботи парламенту після перерви поставлений законопроєкт, що запроваджує оподаткування транснаціональних компаній, які надають послуги у сфері е-комерції. Так званий «податок на Google». Чого влада в результаті намагається досягти цим регулюванням і якою була реакція цифрових гігантів?

Мені здається, така назва може ввести в оману, адже цей законопроєкт не передбачає, що за сервіси, які до цього були безкоштовними, тепер доведеться платити. Це означає, що лише платні сервіси будуть оподатковуватися.

Іншими словами – Google, Youtube, Facebook – все, чим користуються українці безкоштовно, і далі залишатиметься безкоштовним. А те, що було платним (рекламні послуги, платний контент), після ухвалення закону обкладатиметься ПДВ, який лягатиме на постачальника. ПДВ на цифрові послуги – це не наше ноу-хау, тому його запровадження не стане новиною для іноземних компаній.

Швидше навпаки – в ході консультацій зі сторонами, яких стосуватимуться ці зміни, виявилось, що вони готові до запровадження таких правил і навіть дивуються, чому вони досі не діють в Україні. Якщо говорити про суми, то впровадження цього податку може принести до трьох мільярдів надходжень до бюджету щороку.

У четвер Верховна Рада планує розглядати два законопроєкти, які мають йти в парі – про Бюро економічної безпеки та реформу Служби безпеки. Новостворене Бюро має забрати у СБУ економічні злочини. Але при цьому закон про бюро може бути прийнятий вже у другому читанні, а реформу СБУ ще навіть не розглядали у першому. Як це все буде синхронізовано?

Ці два законопроєкти точно треба синхронізувати. Законопроєкт про Бюро економічної безпеки фактично узгоджений і його треба тільки проголосувати в другому читанні – на пленарному тижні у січні. Щодо законопроєкту про СБУ, колеги, які його писали, окрім того, що прибрали економічні повноваження Служби, додали дуже спірні пункти. Зокрема, що СБУ зможе без суду забирати ліцензію у телеканалів, знімати когось з виборів чи засекречувати будь-яку інформацію. Наш комітет (гуманітарної та інформаційної політики) дав негативний висновок щодо цього законопроєкту, комітет свободи слова теж. Наскільки я зрозуміла зі слів колег профільного комітету з оборони, парламенту буде запропоновано проголосувати реформу в нинішньому варіанті в першому читанні, але під стенограму зафіксувати, що ці норми перед другим читанням будуть вичищені. По-іншому я не можу зрозуміти, чому я маю підтримувати такий варіант законопроєкту за основу.

Конкретно комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, до якого ви входите, стосується розгляд у другому читанні законопроєктів щодо оновлення Нацради з питань телебачення і радіомовлення та призначення наглядової ради «Суспільного». Які там є інтриги?

Думаю, при другому читанні залишиться такий саме формат голосування, який був при першому. Тоді обидва проєкти синхронно не підтримали дві фракції – ОПЗЖ та «Європейська солідарність». В обох цих фракцій є прямі інтереси в медіасфері, бо їхні представники володіють телеканалами. У «ЄС» щодо наглядової ради «Суспільного» є ще й додатковий інтерес, бо вони користуються прогалиною в законодавстві. Член наглядової ради за законом призначається на чотири роки, але якщо хтось з членів достроково пішов у відставку, то партія подає нового кандидата не в межах цих чотирьох років, аби він їх досидів, а ще на чотири. Відповідно деякі члени можуть мати повноваження по сім років. І представник БПП разом з представником неіснуючої вже групи «Воля народу» будуть там засідати до 2023 року. До них додаються представники сімох фракцій та груп цього скликання, а також представники громадських організацій, яких має бути за законом на одного більше, ніж від партій і груп. Відповідно, ця наглядова рада так розростається, що припиняє бути робочим органом. Без прийняття нового закону це блокує її роботу приблизно до квітня, адже потрібні будуть додаткові конкурси. Ми ж в законі виправляємо ці прогалини плюс збільшуємо термін членства до п’яти років.

Щодо механізму комплектації Нацради, то до законопроєкту надійшло більше 500 правок, які ми зараз опрацьовуємо в комітеті. Ми точно відмовляємося від цілого розділу про безвиїзні перевірки, бо це Нацрада може регулювати внутрішніми постановами, і вносимо правки, аби повернути можливість групам і фракціям висувати кандидатів в члени регулятора, а також відмовляємось від пакетного голосування. Це додасть можливість залучити додаткові голоси для прийняття проєкту – наших власних могло й не вистачити, бо в залі через коронавірус «слуг народу» часто буває менше, ніж 226. Законопроєкт про «Суспільне» будемо розглядати на початку лютого, а про Нацраду – сподіваюсь теж в лютому, просто нам потрібно дещо часу, аби опрацювати такий масив правок.


Для повторних виборів за законом визначені дві дати – останній тиждень березня та останній тиждень жовтня (фото: facebook)
Для повторних виборів за законом визначені дві дати – останній тиждень березня та останній тиждень жовтня (фото: facebook)

«Очевидно, що вибори мера Харкова будуть призначені на осінь»

Всі новорічні свята на Майдані простояло наметове містечко ФОПів, які з початком роботи Верховної Ради знову обіцяють акції протесту. Це вже чисто політична історія чи парламент може знайти якісь чергові компроміси з протестувальниками?

Я не розумію, на основі чого можна шукати компроміс з людьми, які вимагають скасувати регістратори розрахункових операцій (РРО) та чеки взагалі для всіх категорій – зокрема, для продавців побутової техніки та ювелірки. Як можна пояснити клієнтам, що вони не отримають чек за куплений телевізор? Якщо є зауваження до незручності РРО, то будь ласка – давайте обговоримо, щоб всі змогли адаптуватись. Але чому в тій же Польщі можна купити магнітик за 2 євро і отримати чек? Знову ж таки – створена рада при президенті, можливо, будуть знайдені якісь стимулюючі, заохочуючі рішення.

Чи можна вже впевнено говорити, що повторних виборів в Харкові після смерті Геннадія Кернеса раніше осені не буде? В парламенті кажуть, що секретар міськради Ігор Терехов не надіслав до парламенту повний пакет документів задля того, аби Рада розглянула це питання вже на першому пленарному тижні.

Міська рада, дійсно, звернулася щодо призначення виборів в Харкові до профільного комітету, але не додала свідоцтво про смерть Кернеса та рішення ради. Відповідно, комітет не може порушити закон, не маючи повного пакету документів. Тому очевидно, що ці вибори будуть призначені на осінь, бо для повторних виборів за законом визначені дві дати – останній тиждень березня та останній тиждень жовтня.

Після призначення «слуги» Олександра Скичка головою Черкаської ОДА та обрання представника «За майбутнє» Ігора Колихаєва мером Херсона мають бути призначені вибори на округах, де вони обрались народними депутатами. Але якщо Скичка призначено зовсім нещодавно, то Колихаєва Рада давно мала б позбавити мандату.

Більш вірогідно, що по цих округах вибори теж відбудуться восени.

Чи збирається Рада втрутитися в кризу, що склалася навколо Конституційного суду?

Точно буде внесений ще один законопроєкт від президента, який зробить жорсткішою відповідальність за брехню в деклараціях – позбавлення волі замість її обмеження. Думаю, він буде зареєстрований найближчим часом. Друге питання – доукомплектація складу КС. По одній із вільних суддівських вакансій від Верховної Ради комітет вже прийняв рішення рекомендувати представника парламенту в суді Ольгу Совгирю. Вона справді є фахівцем в конституційному праві і впевнена, що ми її підтримаємо. Що стосується блоку щодо безпосередньо роботи Конституційного суду і кворуму для прийняття рішень, його ще треба опрацьовувати.

Але норма про підвищення кворуму для роботи суду сплила не для того, аби унормувати його роботу, а для того, аби її заблокувати.

Думаю, що більше шансів пройти в залі має якраз не норма про кворум для зібрання суддів, а формат прийняття рішень не простою більшістю від складу суду, а двома третинами голосів. Це підіймає планку для прийняття рішень, і тут палиця з двома кінцями. Наприклад, рішення щодо розпуску парламенту, яке приймав КС в 2019-му за нашою ініціативою, було б прийняти складніше.

Конституційний суд свого часу прийняв рішення, що голова НАБУ Артем Ситник був призначений на свою посаду незаконно. Які в Раді наразі є законопроєкти, що регулюватимуть роботу Бюро?

Є тільки законопроєкт, зареєстрований урядом, який передбачає, що для голови НАБУ нічого не змінюється і він має допрацювати свій термін. Конституційний суд в своєму рішенні фактично вказав, що не в повноваженнях президента було призначати директора НАБУ. Цю ситуацію ми врахували при роботі над законопроєктом про Бюро економічної безпеки, голову якого в редакції першого читання також призначав своїм указом президент. До другого читання цю функцію ми передали виконавчій владі. Коли будуть прийматися нові закони, ми вже не будемо припускатися таких помилок, як парламент попереднього скликання. Якщо ж все-таки унормовувати призначення голови НАБУ президентом, то для цього треба змінювати Конституцію, що само по собі є дуже довгий процес.

А от де ми можемо Конституцію змінити, так це в частині децентралізації. Відповідна ініціатива президента пройшла дуже довге обговорення з представниками органів місцевого самоврядування, різноманітних асоціацій, експертами, журналістами і навіть філологами. В законопроєкті, який буде вноситись в зал, урізаються повноваження префектів, що викликали найбільше дискусій. Думаю, протягом місяця-двох його зареєструють, ми проголосуємо в першому читанні і відправимо в КС. Ці зміни до Конституції потрібні, аби адміністративна реформа була прописана в усіх законодавчих актах. Наприклад, у нас поняття «громади» досі нема в Основному Законі.

Дуже галасливий депутат вашої фракції Олександр Дубінський, як відомо, потрапив під санкції США нібито за втручання в американські вибори. Сам він запевняє, що все це якесь непорозуміння, і вимагав термінових зборів фракції, на яких хотів свою позицію довести. Натомість пішли розмови, що Дубінського можуть виключити з фракції, аби не дратувати заокеанських партнерів. Як будуть далі розвиватись події?

Нам треба все-таки зібратися, і не думаю, що на одному засіданні фракції можна прийняти відповідне рішення. Треба буде отримати якусь додаткову непублічну інформацію від Офісу президента, МЗС щодо того, наскільки ця ситуація може зашкодити нашим стратегічним відносинам. У нас ніде не записано в правилах і не було таких прецедентів, що застосування санкцій, навіть від країни-партнера, є автоматичною причиною для виключення депутата з фракції. Ми всі поділяємо позицію, що не можна втручатися в чужі вибори, і точно, коли Дубінський виходив на пресконференцію з паном Деркачем, він не запитував на це дозволу у голови фракції. Це була його персональна відповідальність. Вважаю, що реакція фракції повинна бути, а яка саме – покаже обговорення у найближчі дні.

Павло Вуєць, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Терміновий закон про вакцини, останній шанс Вітренка, реформа СБУ. Чим займеться Рада після канікул