Вірусолог Алла Мироненко: Вже більше половини населення України перехворіло на Covid-19

І у МОЗ, і у лікарнях по всій країні стверджують, що кількість хворих у порівнянні із листопадом зменшилась в кілька разів. Із чим ви пов’язуєте такий тренд?

Людина не хворіє на одну інфекційну хворобу кілька разів. Розумієте, вже більше половини населення перехворіло на Covid-19. Отже, скорочуються кількість тих, кого поки що коронавірус оминав. Врахуйте, що чимала частка людей перехворіли і навіть про це не знають, проте в них є антитіла. Нині вже є суттєвий прошарок населення, який не чутливий до цієї хвороби, тому що це вже в них позаду. Скоро взагалі не буде кому хворіти.

Але ж захворіти можна і вдруге, і втрете, адже антитіла зберігаються впродовж 6-9 місяців.

Розумієте, відсутність антитіл – це не завжди показник того, що людина не перехворіла. Приміром, вони можуть з'явитися пізніше (тобто не одразу, а за кілька тижнів після зникнення симптомів) або можуть і взагалі не з'явитися в крові. Але лімфоцити, які перші зустрічаються із збудником, вже зберігають інформацію про попередню зустріч. У результаті запускається каскад реакцій у більшому чи меншому обсязі. І тому якщо людина перехворіла, але антитіл немає, це зовсім не означає, що вона знову буде хворіти.

У вашій практиці траплялися повторні випадки захворювання на коронавірус?

У мої практиці лабораторно підтверджені повторні випадки захворюваності на коронавірус не зустрічалися.

Деякі експерти кажуть, що Covid-19 з часом може стати сезонною хворобою. Як ви вважаєте?

Я теж так думаю.

Тобто щозими разом із епідемією грипу і ГРВІ у нас буде циркулювати ще й Covid-19?

Якщо більшість людей вже буде мати захист, набутий тим чи іншим способом, то нам це зовсім не буде страшно.

Чи означає це, що, на вашу думку, третьої хвилі, як у Європі, у нас не буде?

Якщо ви подивитеся на графік захворюваності, починаючи з березня минулого року, то фактично у нас це була перша хвиля з піком у листопаді. Можливо, буде друга хвиля взимку наступного року. Цього ж літа спалаху точно не буде.

Якщо понад половина населення вже перехворіла, то чи потрібна у такому випадку вакцинація?

Є люди, які ще не хворіли і які належать до груп ризику. Таких можна щепити. А тих, хто перехворів, вакцинувати не потрібно.

Тобто перед тим, як ухвалювати особисте рішення щодо щеплення, потрібно здати аналізи?

Принаймні вакцинуватися не потрібно тим людям, які мають документальне підтвердження, що перехворіли.

Крім того, дітей не щеплюють від коронавірусу. По-перше, на дітях не були проведені клінічні дослідження – не було часу. По-друге, діти, як правило, дуже легко переносять, коронавірус. До того ж, коли вони перехворіють, та набудуть імунітет і будуть тим своїм імунітетом захищати і нас (завдяки участі у формуванні колективного імунітету – «Главком»).

На вашу думку, яка зі схвалених вакцин є найбезпечнішою, найефективнішою?

Виробники стверджують, що Pfizer-Biontech дуже ефективна. Але і вона, і Moderna – це вакцини нового покоління, досвіду використання цієї такої вакцини у людства поки що не було.

Тобто, можливо, все буде добре, але, повторюсь, досвіду застосування такої технології немає.

Щодо AstraZeneca – вже відомо, що у людей, старших 65 років, ефективність застосування низька, тому цю вакцину не позиціонують для старшої вікової категорії.

Тепер про Sinovac – це вакцина китайська, виготовлена за давно відомою технологією: вирощений в лабораторних умовах вірус, інактивований, почищений. Досвід використання вакцин, виготовлених за такою технологією, чималий. Я думаю, цілком її можна застосовувати всім, для кого взагалі вакцинація показана.

Є ще Novavax – у її виготовленні застосовані нанотехнології, це генноінженерна вакцина. Є й інші генноінженерні вакцини: приміром, проти гепатиту B. Не знаю, чи буде ця вакцина в Україні.

Конспірологи переконують, що мРНК вакцини певним чином можуть змінити ДНК людини. Це має якийсь стосунок до реальності?

У людини, як у будь-якої живої істоти, є дуже потужний апарат контролю. Я поясню. У клітинах є фермент, який називається репараза. Він «ремонтує» всі похибки, які трапляються під час відтворення генетичної інформації. Тобто є потужний апарат, який захищає клітину. Для того, щоб проникнути повз цей механізм контролю, фрагмент мРНК покритий ліпідним (жировим) наношаром. Наступний крок – мРНК вбудовується в хромосоми, в генетичну інформацію людини, в ДНК, після чого починається продукування фактично чужорідного вірусного білка у самій клітині. На цей вірусний білок і мають утворитися антитіла. Теоретично все прекрасно, але треба подивитися як воно буде працювати.

Наталія Сокирчук, «Главком»