Метро Києва. Яким його планували і яким стало

Київському метрополітену вже 61 рік. За весь цей час він ріс разом з містом і під нього підлаштовувався – в прямому і переносному сенсах.

Як змінювалося метро Києва порівняно з початковим задумом проєктувальників, розповідає Новини.LIVE за допомогою старих схем столичної підземки.

Схема 1958 року

У 58-му, за два роки до відкриття метрополітену, вже були далекосяжні плани щодо продовження «червоної» лінії і майбутнього відкриття «синьої» і «зеленої».

Примітно, що задум, зображений ще від відкриття, в майбутньому був реалізований майже незмінним. Іншими стали лише назви ряду станцій. Тут навіть відзначена «Сінна площа» – нинішня станція «Львівська брама», законсервована під землею. Також ми бачимо «Печерську», яка відкриється аж через 40 років – у 1998-му.

Але, все одно, як бачимо, два моменти реалізували в майбутньому інакше:

1. Пересадка з «червоної» на «зелену» планувалася на станціях «Університетська» і «Оперний театр» а в підсумку роль «Університету» зіграла «Театральна», яку побудують в 1989 році. «Оперний театр» теж побудують, але назвуть - «Золоті ворота».
2. «Зелена» гілка повинна була йти до Ботанічного саду на Печерську, а в підсумку її повели на південний схід у бік Позняків і Харківського масиву, про прийдешнє виникнення яких автори схеми не здогадувалися.

Схема 1960 року

Рік відкриття метрополітену. Тут ми бачимо готові перші п'ять станцій по відрізку «Вокзальна» – «Дніпро». «Театральної» посередині немає, її прибудують в 1989 році під назвою «Ленінська».

Також ми бачимо, що південний кінець ще планованої «синьої» гілки закінчується станцією «Клуб імені Фрунзе». Це «Деміївська», яку побудують лише в наступному столітті.

Схема 1965 року

До цього часу «червона» лінія вже простяглася від «Заводу Більшовик» до «Дарниці» на Лівому березі.

Плани по трасуванню «синьої» лінії просунулися до» Теремків « на півдні, що і було реалізовано вже в ХХІ столітті. А ось на північ лінію планували тягнути від «Заводської» (побудована як «Тараса Шевченка») по нинішній Кирилівській вулиці через Куренівку на Приорку. У певному сенсі це те саме метро на Виноградар.

Схема 1974 року

У 70-х роках вже озвучили плани з будівництва лівобережної лінії – від Троєщини до села Вишеньки. Мабуть, припускали зростання Києва на південь від Бортничів.

Північну частину «синьої» гілки змістили в планах ближче до Дніпра, як і побудували в підсумку. Те ж саме з «зеленою» – її вже тоді розпланували протягнути до Червоного хутора.

На Виноградар же перепланували пустити північну частину «зеленої» лінії.

Схема 1980 року

До 80-го року київське метро будували в прискореному темпі з наміром встигнути до Олімпіади і відкрити станцію «Центральний стадіон» (потім – «Республіканський стадіон», а зараз – «Олімпійська»). Не встигли.

Як бачимо на схемі, протягом десятиліття відкривали те, що вже було в роботі до Олімпіади-80.

Схема 1989 року

У 1989 році відкрили першу ділянку «зеленої» гілки «Золоті ворота» – «Мечникова» (нині – «Кловська»). На схемі 1989 року зображені і інші «зелені» станції, але їх відкриють вже в 90 – і за допомогою цієї схеми зручно ознайомиться зі старими назвами станцій.

Схема 2005 року

Таким був Київський метрополітен 15 років тому. За роки незалежності додалися 11 станцій.

З цього часу ще з'явиться «Червоний хутір», а «синю» лінію продовжать до «Теремків», як і планували ще в 1965 році.

Сучасна схема

Схема зразка 2015 року, яка досі висить у кожному вагоні метро. За 10 років додалися 7 станцій, а з карти (схоже, назавжди) прибрали станцію «Львівська брама».

У вестибюлі станції «Золоті ворота» представлена огляду карта-схема з майбутніми планами з розвитку метрополітену. На ній ображені фантастичні плани з будівництва лінії від Окружної до Воскресенки, і проєктована ще в 70-х лівобережна лінія. Також винайдено розворот «зеленої» лінії до «Дарниці».

Плани фантастичні, адже дивлячись на швидкість будівництва так давно обіцяних станцій на Виноградар і Троєщину, розумієш, що поки все це реалізують, людство буде користуватися зовсім іншими видами транспорту. Або вже ніякими.