Голосів вистачило з великим запасом
На останньому пленарному тижні цього року депутати попрацювали дуже плідно: продовжили дію закону про так званий особливий статус Донбасу, повернули НАЗК повноваження, яких його позбавив Конституційний суд, та найголовніше – схвалили бюджет на наступний рік. Такий щільний порядок денний пояснювався ще й тим, аби перед походом на новорічні канікули-локдаун Рада встигла відхилити законопроєкти, якими ці рішення намагатимуться заблокувати.
Напередодні голосування лунали взаємовиключні версії того, як ухвалюватиметься кошторис держави на 2021 рік. Причому озвучували їх представники однієї і тієї ж фракції – «Слуги народу». Нардеп Олексій Устенко запевняв, що вже зібрано 250–260 голосів. Його колега Олександр Дубинський цей оптимізм не розділяв. Він написав, що у провладній фракції голосів поки не знайшли, бо мажоритарники виступили проти запланованої конфіскації акцизу на паливо з місцевих бюджетів. «Батьківщина» ж, яка підтримувала проєкт бюджету у першому читанні, за словами Дубинського, в обмін на голоси вимагала деякі статті видатків «під себе».
Пристрасті навколо паливного акцизу вирували і під час прийняття бюджету на 2020 рік. Тоді уряд пішов на поступки і лишив його на місцях, отримавши натомість незвичне для українських парламентських традицій спокійне голосування за денного світла ще 14 листопада. Але всі заздалегідь сходились на думці: такий «зразково-показовий» результат цього року повторити не вдасться, принаймні, строки розгляду бюджету парламентарі не витримали.
Дискусії на засіданні бюджетного комітету паредодні вирували дві години – в результаті проєкт було підтримано та винесено в зал. Діло було «за малим» – провести зміни до Бюджетного кодексу, а згодом і фінальний варіант бюджету в залі. Зробити це вдалося, але з пригодами.
Що було – що стало
Нагадаємо, уряд вчасно вніс проєкт бюджету до парламенту – перше читання він пройшов ще 5 листопада. Документ передбачав доходи на рівні 1,071 трлн, а видатки – 1,331 трлн грн (дефіцит бюджету – 6 % ВВП). Кабмін розраховує збільшити доходи майже на 100 млрд через підвищення ефективності роботи фіскалів – податкової та митниці.
Мінімальна заробітна плата мала зрости до 6 тис. грн з 1 січня, і до 6,5 тис. з 1 липня. Фінансування «Великого будівництва» планувалось на рівні 150 млрд, що на 16% більше, ніж цього року. Кошти на систему охорони здоров’я, що стогне від коронавірусного навантаження, планувалося збільшити на 27,5 млрд до 156 млрд грн (4,2% ВВП), на освіту – на 34 млрд до 174 млрд, на безпеку та оборону – на 21,4 млрд до 267 млрд (майже 6% ВВП, хоча саме на Міноборони витрати дещо зменшились). На підтримку малого та середнього бізнесу, згідно з проєктом, держава спрямовує 12 млрд грн. Прогноз росту ВВП – 4,6%, інфляції – 7,3%, курсу гривні – 29,1 за долар.
Реалістичність такого бюджету викликала великі сумніви як всередині країни, так і у наших зовнішніх кредиторів. Міжнародний валютний фонд назвав зависоким запланований дефіцит бюджету, через що стала на паузу співпраця з фондом у найбільш кризовий момент – кінці року, коли в державній казні з’явилася величезна діра в $3 млрд. Уряду вдалося «пропетляти», буквально вибивши в грудні кредит від ЄС в $700 млн та отримавши від МВФ сигнал про продовження співпраці, що повернуло Україну на ринок запозичень. Але проєкт бюджету до другого читання довелося переписати – там з’явились більш «приземлені» показники.
У результаті домовленостей з МВФ дефіцит бюджету було зменшено з 6% до 5,5% ВВП. Заплановані доходи збільшені на 21 млрд – до 1,092 трлн, а видатки, які спочатку були зменшені до другого читання, в результаті збільшили до 1,347 трлн. Друге підвищення мінімальної зарплати переноситься з липня на грудень. Таке відтермінування призвело до корекції деяких інших бюджетних показників, що зав’язані на «мінімалці». У порівнянні з першим читанням запроваджена «стеля» держгарантій – 88,7 млрд грн. Не обійшлося і від появи традиційної під час прийняття бюджету норми про «соцеконом» – в обмін на свої голоси депутати вибили на округи, якими опікуються, 6 млрд грн.
Хто ж «виграв» та «програв» через такий бюджет? Раніше заплановані витрати на освіту в 174 млрд були зменшені до другого читання на 4 млрд, проте планується на третину підняти зарплати вчителям. Це станеться у два етапи – з 1 січня та 1 липня.
На культуру та спорт виділено 7,5 та 7,4 млрд відповідно. При цьому, на відміну від освіти, перед другим читанням цим сферам навпаки докинули грошей: спорту – 427 млн, а культурі – більше, ніж мільярд. Чим дещо засмутили голову фінансового комітету Данила Гетьманцева, який наполягав, що саме ці напрямки в період пандемії треба «різати».
Ключовій в нових реаліях медичній галузі між двома читаннями збільшили фінансування рекордно у порівнянні з іншими міністерствами – до 161 млрд грн із запланованим підвищенням зарплати медикам на 30%. На вакцинацію від коронавірусу закладено 2,6 млрд грн. Але все це аж ніяк не задовольнило міністра охорони здоров’я Максима Степанова, який заявив, що на медицину наступного року треба 296 млрд, а недофінансування медицини призведе до того, що лікарі, яких зараз і так не вистачає, просто поїдуть працювати за кордон. Втім прем’єр-міністр Денис Шмигаль пообіцяв на зустрічі з депутатами, що сума закладена в бюджеті на медицину, є неостаточною і буде корелюватися в ручному режимі. Плюс в бюджеті створюється спецфонд, кошти з якого будуть йти виключно на медицину.
За результатами другого читання, лідер серед «постраждалих» міністерств – Мінсоцполітики, його фінансування скоротили на 7,8 млрд грн, а Пенсійного фонду – на 8,5 млрд. Державний фонд регіонального розвитку отримає на 4,8 млрд грн менше, відповідно зменшився бюджет Міністерства розвитку громад та територій. На 3,2 млрд зменшено фінансування Мінекономіки, більша частина цих коштів пішла новоствореному Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості.
Мінінфраструктури отримало додатково 2,4 млрд, з яких 1,4 млрд піде на будівництво багатостраждального аеропорту в Дніпрі, МВС – майже 800 млн, МЗС – 500 млн. Офісу генпрокурора докинули 2 млрд і тепер бюджет відомства сягає 11,5 млрд, Верховній Раді – 247 млн. Видатки на Офіс президента після першого читання лишилися незмінними, тож у порівнянні з нинішнім роком вони виростуть на 40%. Такі розтрати на президента, який раніше обіцяв з’їхати з Банкової в «Український дім» та розпродати резиденції, – чудовий привід для підколок опозиції, яким вона сповна користується. Загалом видатки на такі органи як Служба безпеки, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро, Управління державної охорони та вже згаданий Офіс генпрокурора суттєво зросли відносно поточного року – від 15 до 75%.
Звідки гроші
Додаткові кошти до бюджету (7,5 млрд) планується залучити з продажу ліцензій на азартні ігри – про те, що в Україні вже легалізовані казино, під час першого читання елементарно забули. Також великі плани в уряду щодо росту доходів від ПДВ на 6,4 млрд внаслідок «підвищення ефективності адміністрування та ліквідації схем», підвищення на 4,2 млрд дивідендів держпідприємств, що вилучаються в держбюджет, та ввізного мита на 2,4 млрд. План надходжень від приватизації закладений у сумі 12 млрд грн, але практика попередніх років показала, що ця цифра зазвичай надто завищена і її закладають в кожен бюджет, аби намалювати віртуальні доходи.
Допомога Коломойського та Тимошенко
Гіпотетично у провладної фракції досі з запасом вистачає голосів, аби прийняти будь-який закон, в тому числі, кошторис, не оглядаючись на «побажання» зі сторони. Власне, голосування за зміни до Бюджетного кодексу, за які «слуги» віддали 231 голос, нагадало, що монобільшість в парламенті таки існує. Проте вона надто хитка як для такого чутливого питання як бюджет, тож за традицією підстраховку шукали у депутатських групах, що складаються з вимираючого виду – мажоритарників. У цьому скликанні такий ресурс голосів – це «Довіра» та «За майбутнє». Остання з груп асоціюється з олігархом Ігорем Коломойським, у якого останнім часом досить специфічні стосунки з Офісом президента. Депутатів цих груп, як і раніше спокусили тим самим «соцекономом» на їхні округи, з яким свого часу збирався воювати колишній голова Офісу президента Андрій Богдан. Але він вже не при справах, а «старий добрий» лобістський механізм працює і досі.
«ЄС» та ОПЗЖ одразу дали розуміти, що на їхні голоси розраховувати не варто, «Голос» і «Батьківщина», яка голосувала в першому читанні, вагались. У Юлії Тимошенко виставили чотири умови: залишити паливний акциз в місцевих бюджетах, там же – податок на землю під залізничним полотном, який сплачує «Укрзалізниця», та суттєве підвищення зарплат лікарям та вчителям. Але злі язики подейкували, що інтереси «Батьківщини» полягають зовсім в іншому. Зокрема, за голосування в першому читанні ця політсила нібито отримала призначення свого колишнього депутата Миколаївської облради Андрія Власенка виконуючим обов’язки голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації. Цього ж разу Тимошенко приписували бажання взяти участь в запланованій ротації уряду – оглядини кандидатур нових міністрів мали відбутися сьогодні ж ввечері на фракції «слуг народу». Проте співрозмовники в «Слузі народу» запевнили, що міністерські посади фаворитам «Батьківщини» не дістануться. В результаті фракція Тимошенко таки дала голоси, щоправда, лише половини фракції.
Під час обговорення змін до Бюджетного кодексу в залі було враховано десять правок, які не були ухвалені комітетом. Більше половини з них внесли депутати найменшої фракції – «Голосу». Серед правок сховалася найголовніша – збереження автоматичного нарахування в місцеві бюджети паливного акцизу. Уряд планував замінити цю схему субвенціями на дороги, що навіть деякі співрозмовники в опозиції називали більш справедливим механізмом. Але, як і минулого року, нардепи вирішили показати себе захисниками місцевого самоврядування, причому навіть перестаралися, прийнявши дві взаємовиключні правки (друга – від В’ячеслава Рубльова зі «Слуги народу»). Одна продовжувала збереження акцизного податку на пальне на рік, інша – на постійній основі. Через те, що з державного бюджету ці кошти після правок забирались, комітету вже в перерві засідання парламенту довелося перекроювати розбалансований фінансовий документ. На це пішло дві години – до прийняття бюджету нардепи дістались ближче до шостої вечора.
Міністр фінансів Сергій Марченко, представляючи проєкт бюджету, запевнив, що необхідні кошти для фінансування медицини будуть залучені через створення спецфонду, який буде наповнюватись коштами НАК «Нафтогаз». Ці кошти, зокрема, підуть на боротьбу з коронавірусом, заходи щодо вакцинації та підвищення зарплат медикам. Також в уряді пообіцяли збільшити видатки на судові органи та освітні заклади. Але якось потім…
У результаті голосів за бюджет вистачило з запасом – 289. Причому «слуги» могли б обійтись власними силами – вони дали 225 голосів плюс голос позафракційного спікера Дмитра Разумкова. Група «За майбутнє» додала 21 голос, «Довіра» – 20, «Батьківщина», яку, вочевидь, переконали обіцянки урядовців в світлому майбутньому, – 12, позафракційні – 11.
Тепер на черзі — кадрові питання. Сьогодні стало відомо про те, що заяви про відставку написали міністр екології Роман Абрамовський та у справах ветеранів – Сергій Бессараб. І це далеко не всі перестановки в уряді, які Верховна Рада, що ударно попрацювала над бюджетом, може ухвалити «під ялинку». На посаду міністра енергетики претендує Юрій Вітренко, міністра освіти – нинішній в.о. Сергій Шкарлет, міністра з питань ветеранів – Юлія Лапутіна, міністра аграрної політики – Роман Лещенко, міністра екології – Роман Опімах.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0