Лідерка партії «Батьківщина» отримала підозру за підкуп нардепів
2026 рік антикорупційні органи розпочали дуже активно. Пізно ввечері 13 січня стало відомо: новою мішенню Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури стала лідерка старійшої парламентської партії «Батьківщина», народний депутат семи скликань Верховної Ради і експрем’єр-міністерка Юлія Тимошенко. Непрохані гості у погонах увірвалися в офіс партії на вулиці Турівська, 15, де якраз перебувала політик, і там пробули до ранку 14 січня. У результаті правоохоронці видали «на-гора» чотири пачки доларів, вийняті із червоно-білого пакету з написом «Нова пошта». На відео НАБУ валюту хтось зі слідчих демонстративно виймає на стіл, за яким сидить Юлія Володимирівна.
Через 15 років після того, як режим Януковича кинув за грати Тимошенко, нині вона знову опинилися перед загрозою потрапити у неволю. Щоправда, є суттєва різниця між тими і нинішніми часами: при Януковичі підозру Тимошенко писала прокуратура, керована ручним генпрокурором президента Віктором Пшонкою, а зараз Юлією Володимирівною перейнялися антикороргани, на які чинна влада не має впливу.
«Десятка» за дві сесії
З тексту підозри, яку 14 січня одержала Юлія Тимошенко, випливає: очільниця «Батьківщини» начебто ініціювала перемовини з окремими нардепами щодо «преміювання» за «потрібне» голосування. Ішлося не про разові домовленості, а про регулярну співпрацю, яка передбачала виплати наперед та була розрахована на тривалий період. Народним депутатам, які мали пристати на умови, мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках щодо утримання або неучасті в голосуванні.
На плівках НАБУ є більше конкретики. Зокрема, людина, з голосом, схожим на голос Тимошенко, пошепки пропонує нардепу (не з фракції «Батьківщина») винагороду. Дослівно це звучало так: «Мы платим десять (імовірно, ідеться про $10 тис. на місяць – «Главком») за две сессии, платим передоплатой за две сессии». І пояснює, як потрібно відробити гроші: через застосунок Signal обранець отримуватиме перелік законопроєктів, які необхідно обов’язково підтримати, а які – «завалити».
Окремо розтлумачено правила голосування за кадрові призначення, які вносить президент або монокоаліція «Слуга народу». Отже, всі звільнення мали б голосуватися «за». А от призначення нових кадрів, як стверджує голос, подібний до голосу Тимошенко, потрібно ігнорувати.
«Мы хотим грохнуть это «большинство» (очевидно, на увазі мається монобільшість у вигляді фракції «Слуга народу» – «Главком») и поэтому мы не должны давать им никаких люфтов», – таку ціль начебто озвучила підозрювана, слова якої слідство подає у відео.
НАБУ реалізувала цю розробку напрочуд оперативно. Розмова з нардепом (він, схоже, записував Тимошенко на спецпристрої НАБУ – «Главком») датована 12 січням 2026 року. А вже 13-го у Верховній Раді вирував кадровий день. Парламентарі відправили у відставку міністра оборони Дениса Шмигаля. Із 265 голосів «за» своїх 17 дала фракція «Батьківщини», у тому числі, сама Юлія Тимошенко. Дуже показовим вийшов виступ соратника леді Ю, нардепа Вадима Івченка за кілька хвилин до зняття Шмигаля, який заявив, що «Батьківщина» обов’язково проголосує за звільнення міністра».
Того ж дня «Батьківщина» підтримала відставки першого віцепрем’єра-міністра цифрової трансформації Михайла Федорова і голови СБУ Василя Малюка, проголосувавши «за» половиною фракції. А от з перепризначенням Дениса Шмигаля на нову міністерську посаду стався конфуз – фракція Тимошенко дала нуль голосів. Щоб врешті проштовхнути Шмигаля, монобільшості довелося повторно вносити до сесійної зали це питання наступного дня.
Справедливості заради, в історії з першим невдалим призначенням Шмигаля норов показала не тільки «Батьківщина», а й частина монобільшості – сама фракція «Слуга народу» дала лише 153 голоси. Співрозмовники «Главкома» у президентській силі пояснювали такий прокол не тільки дискомунікацією всередині фракції (спочатку обрання нових міністрів планувалося на четвер), а й демаршем «групи Разумкова» і «групи Павлюка» і… підступними іграми «Батьківщини». «Тимошенко чітко грає на розвал монобільшості і показово демонструє, що без коаліції з нею голосів у нас постійно буде не вистачати», – впевнено доводив після провалу обрання Шмигаля у вівторок один з членів Зе-команди.
Такої впевненості у власних силах Тимошенко додав «Міндічгейт», який спровокував сильні хитання в президентській силі. І Юлія Володимирівна у своїх спробах довести Банковій власну незамінність, начебто пішла ва-банк. Якби за сьогоднішніми обшуками на Турівській стояли не НАБУ та САП, а СБУ с Генпрокуратурою, можна було б навіть впевнено казати про намагання влади приборкати норовливу Юлію Володимирівну. Але й і у діях незалежних від Банкової антикорупційних органів Тимошенко і Ко побачили «політичне замовлення».
Очікувано, що досвідчена Юлія Тимошенко відхрестилася від звинувачень НАБУ і САП. Спочатку через соцмережі, а потім у Раді політикиня чітко заявила про політичне переслідування, а візити до партійного офісу співробітників антикорупційного бюро порівняла з діями «штурмовиків Януковича під час Революції гідності».
Про обшуки в офісі «Батьківщини» публічно висловився і давній соратник Тимошенко, нардеп і правник Сергій Власенко. Як з’ясувалося, 13 січня НАБУ також оглянуло робочий кабінет політика за його відсутності. На думку Власенка, дії антикорупційних органів є помстою за його позицію та ймовірний «привіт» за роботу у керівних органах Тимчасово слідчої комісії Ради, яка аналізує факти корупції у правоохоронних органах, судах та органах судової влади.
Зі свого боку «Главком» спробував дізнатися прізвище нардепа, який засвітився на плівках НАБУ у справі Юлії Тимошенко. Кілька депутатів із різних фракцій вказали на обранця від «Слуги народу» Сергія Кузьміних. Цей політик сам є «клієнтом» НАБУ, має статус обвинуваченого у справі про хабар за сприяння в укладенні контрактів між приватними компаніями і лікарнею на Житомирщині. Розгляд у суді триває четвертий рік.
«Я не був викривачем! І ніякі гроші вона (Тимошенко – «Главком») мені не пропонувала!» – запевнив «Главком» сам Кузьміних.
Милиця монокоаліції
В теорії про те, що Тимошенко хитала коаліцію, є й слабкі місця. Фракція «Батьківщина», яка на словах демонструє опозиційну налаштованість до діючої влади та президента Володимира Зеленського, регулярно голосує з більшістю за сенситивні рішення. Наприклад, у червні 2025 року 17 «батьківщинівців» разом із Юлією Тимошенко доклалися до призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором. У травні минулого року фракція «Батьківщина» майже повним складом підтримала ратифікацію Угоди між урядами України та США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови.
Крім того, щонайменше половина фракції Тимошенко стабільно голосує за продовження воєнного стану та загальної мобілізації.
Яскравим голосуванням нардепів «Батьківщини» в унісон зі «слугами» виявився законопроєкт №12414, який був направлений на ліквідацію незалежності НАБУ і САП. Ефект цього документу виявися настільки несподіваним, що спричинив «картонкові майдани» по всій Україні під час війни.
Також з недавніх кадрових голосувань, яке підтримала «Батьківщина», – призначення віцепрем’єром з питань гуманітарної політики-Міністром культури Тетяни Бережної.
***
Варто звернути увагу на період часу, з якого НАБУ почало рахувати імовірне вчинення злочину Юлією Тимошенко. Це грудень 2025 року. В офіційному релізі антикорупційного бюро зазначено, що після викриття фактів отримання неправомірної вигоди народними депутатами (п’ятірка нардепів-«слуг» з підозрами на чолі з головою парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Юрієм Кісєлем) за ухвалення рішень щодо законопроєктів у парламенті, естафету «договорняків» начебто перейняла Юлія Володимирівна.
Тут треба нагадати ще одну важливу історію, до якої було дотичне НАБУ і САП. 28 листопада 2025 року правоохоронці провели обшуки у тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Як наслідок, всесильного канцеляриста Банкової було повалено, що потягнуло за собою масштабне кадрове переформатування у владній вертикалі.
Політична «відлига» могла породити тенденцію до пошуку нових союзів та союзників всередині Верховної Ради. Чи могла цим скористатися, наприклад, леді Ю, за плечима якої вірних 25 «багнетів»? Цілком можливо. А ось чи провокувала вона інших нардепів на отримання хабарів, відповідь має дати слідство.
Віталій Тараненко, Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0