Телемарафон тріщить по швах. Хто на вихід?

Майже чотири роки тому Україна, на яку напала агресивна сусідня держава, вдалася до інформаційного контрудару. Кілька провідних телемовників об’єдналися у формат «Єдиного телемарафону». І це спрацювало, особливо у перші місяці великої війни. Глядачі телемарафону одні з перших дізнавалися про успішні операції українських оборонців на Київщині; героїчну відсіч ворога на підступах до Одеси та Миколаєва… Також українці завдяки марафону мали змогу чути «єдиний голос» – ексклюзивні коментарі військово-політичного керівництва держави.

Та з часом довкола телемарафону почали виникати різні скандали, а ефіри заполонили сумнівні експерти і навіть ворожки. Однак це жодним чином не вплинуло на фінансуванні інформаційного «монстра». У коментарі «Главкому» народний депутат від фракції «Голос» і голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що з початку вторгнення з державного бюджету витрачено понад 3 млрд грн на «Єдиний телемарафон». У 2025 році сума видатків виявилася рекордною – трохи більше 800 млн грн.

Але «Главком» з’ясував, що не все так райдужно: попри значні бюджетні вливання канали, які крутять телемарафон, мають фінансові проблеми…

Журналісти покидають «Україну»

Наприкінці 2022 року вільний слот телемарафону, який залишився від ліквідованої «ТРК Україна» бізнесмена Ріната Ахметова, відійшов новому гравцю. Ним виявився канал «Ми – Україна». Мовник блискавично отримав від регулятора супутникову ліцензію і дозвіл на мовлення в цифрі. Канал сформувався на основі колишніх співробітників медіагрупи Ахметова, а кінцевим бенефіціаром виступив політтехнолог Ігор Петренко. Щоправда, у ЗМІ неодноразово лунала інформація, що ниточки управління новим каналом тягнулися у владні коридори.

До того ж за інформацією, яку розповсюдив нардеп Ярослав Железняк, канал «Ми – Україна» працює на арештованому обладнанні «4 каналу» покійного нардепа-зрадника Олексія Ковальова та, ймовірно, частині обладнання каналу «Наш» екснардепа Євгена Мураєва, який втік з країни. Таке сприяння мовнику могла надати лише влада.

Як свідчать дані Єдиного вебпорталу використання публічних коштів, протягом 2023-2025 років канал «Ми – Україна» заробив 567,86 млн грн на телемарафоні. З них найщедрішим виявився минулий рік – 213,77 млн грн.

Попри захмарні цифри, колектив каналу у минулому році почав стикатися з перебоями у виплаті зарплат. На умовах анонімності колишня співробітниця каналу розповіла «Главкому», що перші проблеми почалися у вересні-жовтні 2025 року.

Канал «Ми – Україна» сформувався на уламках медіагрупи Ахметова, а номінальним власником каналу виступив політтехнолог Ігор Петренко

фото: «Ми – Україна»/Facebook

«Тоді затримку коштів керівництво каналу пояснювало складним бюрократичним механізмом та зміною підпорядкування. Мовляв, змінився умовний гаманець (відомство чи міністерство), з якого на канали, які працюють на телемарафоні, йшло фінансування», – згадує співбесідниця «Главкома».

Ця ситуація негативно вплинула на колектив. За оцінками звільнених журналістів,  близько третини співробітників мовника вже звільнилися. Вони також стверджують, що станом на середину лютого 2026 року, журналісти каналу «Ми – Україна» отримують зарплату на 20% меншу від торішньої. Урізання виплат торкнулося й інших телеканалів, які беруть участь у телемарафоні, каже співбесідниця видання і додає: «Ми – Україна» виплатив мені зарплату за листопад 2025 року аж у лютому цього року».

«Главком» звернувся за коментарем до керівництва «Ми – Україна». Проте на момент публікації відповіді не надійшли.

«Міндічгейт» спричинив смерть «Кінокота»?

Проблеми настигли й іншого учасника пулу телемарафону, який заробляв сотні мільйонів на ньому. Мова про продакшн «Кінокіт», який всі роки великої війни продавав свій контент державному каналу «Рада», який мав свій слот у Єдиному марафоні.

А почалося все середині грудня 2021 року, всього за два місяці до великої війни. Тоді ефір малопопулярного парламентського телеканалу «Рада» змінився до невпізнаваності. У кадрі з’явилися нові ведучі, на яких виблискував стильний одяг з нашивками «Рада». Одночасно було запущено кілька  проєктів: «Шоу «Рада», програм «Ранкове шоу», «Насправді», «Головний редактор».

Оновлення зазнала й студія каналу. Її було змонтовано в оригінальному місці – на другому поверсі у кулуарах Верховної Ради. По суті, журналісти мовника отримали ексклюзивний доступ до законотворців.

«Якщо інші телеканали показують шоу і залучають глядача різними інтертейнмент та медійними технологіями, то чому канал «Рада» має залишатися в стилі 2001 року? Відтак, давайте він теж буде у стилі 2021 року, і тоді чесно конкуруватиме з іншими мовниками», – так тоді пояснював необхідність значних фінансових вливань у парламентський канал перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.

З 1 січня 2026-го телеканал «Рада» більше не мовить у телемарафоні

фото: Ірина Геращенко/Facebook

Насправді ж гроші за виробництво контенту для державної «Ради» платилися маловідомій приватній компанії «Кінокіт». Спочатку ЗМІ її пов’язували з тодішнім заступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком, якого, між іншим, парламентський канал активно піарив і навіть визначив переможцем у номінації «Обличчя року». Згодом з’явилися дані про те, що до ТОВ «Кінокіт» може мати стосунок на той момент співвласник «Кварталу 95», а нині розшукуваний Україною підозрюваний у топкорупції бізнесмен Тимур Міндіч.

Загалом, за час великої війни приватний продакшн суттєво наростив свої доходи. За відомостями аналітичної системи Youcontrol, якщо у довоєнний 2021 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ «Кінокіт» склав 26,1 млн грн, то у перший воєнний 2022 рік ця цифра сягнула 150,73 млн грн! У 2023 році заробітки фірми ще зросли – до 172,3 млн грн.

Кінець співробітництва між «Радою» і «Кінокотом» припав на 31 грудня 2025 року. Тоді в ефір телемарафону вийшов підсумковий випуск новин. А з 1 січня 2026-го телеканал «Рада» більше не мовить у телемарафоні. Є версія, яка може мати пояснення, чому було раптово перекрито бюджетний вентиль приватному продакшну, який «окупував» парламентський канал.

У десятих числах листопада минулого року Україною пронісся мегаскандал. НАБУ та САП виписали підозру бізнесмену Тимуру Міндічу у причетності до зловживань на десятки мільйонів доларів у сфері енергетики. Після цього персона підприємця стала токсичною, робота кількох медійних проєктів, до яких був дотичний фігурант анетикорупційного розслідування, опинилася під питанням. Зокрема, творче об’єднання Stadium Family, співвласником якого є Міндіч, 12 листопада повідомило про зупинку виробництва програм на невизначений час.

14 листопада від Тимура Міндіча відреклася студія «Квартал 95» – компанія, у якій до президентства працював Володимир Зеленський. «Кварталівці» зареєстрували нову фірму, вже без згадки опального бізнесмена серед засновників.

У цей же період Рада нацбезпеки і оборони застосувала персональні санкції проти Тимура Міндіча терміном на три роки.

Після того, як стався гучний скандал, «Главком» скерував запит директору парламентського телеканалу «Рада» з проханням дати відповідь на запитання: чи має намір мовник достроково розірвати договір від 1 січня 2025 року №2 із ТОВ «Кінокіт» на суму 101,52 млн грн через «слід Міндіча»? Директор «Ради» В’ячеслав Петренко (не плутати з Ігорем Петренком, згаданим вище) залишив без відповіді це питання. Однак, як з’ясував «Главком», ближче до кінця грудня парламентський канал повністю розрахувався з приватним продакшном. Останні фінансові транші на суми 8,38 млн грн і 8,92 млн грн датуються 7 і 28 грудням.

Всього, за час повномасштабного вторгнення канал «Рада» перерахував ТОВ «Кінокіт» 431,81 млн грн!

Останні фінансові транші від каналу «Рада» для ТОВ «Кінокіт» датуються 7 і 28 грудням, відповідно, 8,38 млн грн і 8,92 млн грн

дані: spending.gov.ua

«На мою думку, гучний корупційний скандал в енергетиці лише пришвидшив цей процес (розриву бізнесових відносин між державною «Радою та  приватним «Кінокотом» – «Главком»). Парламентський мовник давно мав би перейти до виконання своїх прямих обов’язків, а не слугувати «прокладкою» для «прокладки» (ТОВ «Кінокот» – «Главком»). Ба більше: міжнародні партнери неодноразово висловлювали занепокоєння тим, що за їхні кошти в Україні фінансується бізнес в особі «Кінокота» та інших приватних каналів, задіяних в «Єдиному телемарафоні», – наголосив у коментарі «Главкому» народний депутат від фракції «Голос» і голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

«Виходить, що парламентський канал, функцією якого є інформування суспільства про роботу Верховної Ради, фактично замовляв інформаційну продукцію не для себе, а для приватного продакшну «Кінокіт». Наскільки мені відомо, антикорупційні органи уважно стежили за цією історією і збирали певні відомості для ймовірного відкриття кримінального провадження. Зі свого боку планую публічно звернутися до Бюро економічної безпеки та Національного антикорупційного бюро з вимогою перевірити діяльність каналу «Рада» і ТОВ «Кінокіт» на предмет ефективного та цільового використання бюджетних коштів, виділених на телемарафон», – заявив Юрчишин.

Водночас у вищезгаданій відповіді на запит «Главкома» керівник парламентського мовника «Рада» В’ячеслав Петренко все ж зауважив, що канал не складав (не закладав) кошторис витрат на 2026 рік на створення програм для забезпечення цілодобового інформаційного марафону «Єдині новини #UАразом».

Голова профільного парламентського комітету Ярослав Юрчишин також підтвердив виданню: цього року в держбюджеті передбачено біля 740 млн грн на телемарафон. З них наразі жодної копійки не перепадає каналу «Рада». До того ж мовник не провів мистецький конкурс, на якому він у попередні роки обирав переможцем компанію «Кінокіт». Станом на початок лютого, приватний продакшн втратив державне фінансування і подальшу взаємодію з каналом «Рада» припинено.

«Главком» намагався почути позицію керівника ТОВ «Кінокіт» Максима Онанка. Проте численні спроби редакції зазнали фіаско.

При цьому «Главком» підмітив дивний збіг. У застосунку GetContact контактний номер «Кінокота» підписано як «Виталий Бухгалтерия Рада».

дані: opendatabot.ua

дані: GetContact

Цьому може бути таке пояснення: колаборація парламентського мовника і приватної фірми була настільки близькою, що один і той же номер телефону абоненти могли записувати, як з прив’язкою до «Ради», так і до «Кінокота».

Віталій Тараненко, «Главком»