«ЗеРада». Як «слуги народу» риють інформаційні окопи

«Основним гаслом телеканалу «Рада» є «Законотворчість у прямому ефірі». Канал покликаний відображати процеси законотворення і розвитку парламентаризму в Україні». Так було довгих 20 років, аж поки не наступило 15 грудня 2021 року…

Цього дня державний канал «Рада» почав мовити по-новому. На зміну старим тьмяним студіям з’явилися нові, яскраві. Тепер ведучі, серед яких кілька одіозних персонажів, працюють у безпосередній близькості до народних обранців та урядовців – студії розміщені у приміщеннях Верховної Ради і Кабінету міністрів. Звідти наживо ведеться трансляція. Працювати на канал прийшли нові журналісти, у тому числі ті, хто раніше трудився на медіа, які потрапили під санкції Ради безпеки і оборони.

За реформу «Ради» відповідає Олексій Семенов, який свого часу запускав «112 канал», NewsOne та «Прямий». Телеменеджер зазначив, що перезапуск «Ради» відбувався в стислий термін. «Я отримав запрошення від Вадима Перенчука (директора парламентського мовника – «Главком») три тижні тому, фактично стільки зайняла уся трансформація. Це рекордний термін», – зауважив Семенов.

У цьому контексті напрошується питання: звідкіля наприкінці року Верховна Рада «вигризла» гроші на масштабне оновлення? Чи фінансування шукали в екстреному порядку, бо президент Володимир Зеленський обурений тим, що влада не має власних медіа і не може відбиватися від інформатак з боку «олігархічних» телеканалів.

За чий кошт банкет?

Питання фінансування каналу «Рада», який мовить не лише в Youtube, а й має доступ до «цифри» і звичайних телевізорів, спровокувало широку дискусію в середині грудня. Видання «Детектор медіа» повідомило, що уряд планує надати парламентському каналу «Рада» додаткові 15 млн грн. Кошти візьмуть із витрат на апарат парламенту з цьогорічного держбюджету. На каналі планують 9 млн грн витратити на контент, а 6 млн грн – на декорації. Офіційного підтвердження цій інформації не було. Натомість під самий Новий рік у системі електронних закупівель ProZorro відбувається неабияке пожвавлення. Парламентський канал «Рада» за останні два дні (протягом 28-29 грудня) оприлюднив ряд підписаних контрактів на загальну суму понад 10 млн грн. По факту, влада заднім числом закриває оплату робіт, які вже виконані, контенту, який вже вийшов в ефірі. Наприклад, саму творчу концепцію керівник парламентського каналу «Рада» затвердив ще 18 листопада цього року. Держава оплачує її лише тепер.

Переможцем тендерів «Ради» обрано київську ТОВ «Кінокіт». Всі кошти підрядник має використати до кінця 2021 року.

На оформлення студій парламентського каналу «Рада» спрямують 2,78 млн грн ( кадр з відеотрансляції)

На що ж витратили мільйони гривень коштів платників податків?

• Програма «Новини» (10-хвилинні випуски). Розробка цього проєкту коштувала 1,7 млн грн. Левову частину коштів «з’їла» організація виробництва новин – 537,6 тис. грн та послуги режисури та редакторської групи – 470,4 тис. грн.
• Програма «Новини» (20-хвилинні випуски). Бюджет – 410,4 тис. грн.
• Програма «Ранкове шоу». Загальний кошторис – 1,92 млн грн.
• Програма «День. Наживо» (випуски будніх днів). Її виробництво вартує 2,49 млн грн.
• Програма «День. Наживо» (випуски випуски вихідних днів орієнтовно з 14:10) – ще 192 тис. грн.
• Програма «День. Наживо» (випуски випуски вихідних днів орієнтовно з 17:10) – плюс 96 тис. грн.
• Програма «Офіційно». Бюджет – 682,5 тис. грн.
• Програма «Шоу «Рада». На виробництво витратили 630 тис. грн.
• Програма «Насправді» – стільки ж, як і «Шоу «Рада» – 630 тис. грн.
• Програма «Головний редактор» вартує 262,5 тис. грн.

У контракті сказано, що всі ці передачі виходять на каналі «Рада» з 15 до 31 грудня 2021 року. Обов’язковою умовою є те, що всі згадані програми можуть перериватися включенням прямих трансляцій пленарних засідань Верховної Ради.

(для перегляду натисніть на зображення)

«Якщо інші телеканали показують шоу і залучають глядача різними інтертейнмент- та медійними технологіями, то чому канал «Рада» має залишатися в стилі 2001 року? Відтак давайте він теж буде у стилі 2021 року, і тоді чесно конкуруватиме з іншими мовниками», – по суті виправдав мільйонні вливання колишній голова президентської партії «Слуга народу», а нині перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко у розмові з журналістами.

Тепер детальніше про фірму-переможця. Як писали ЗМІ, «Кінокіт» належить акторці Юлії Дроздовій з Одеси, а її директором є Сергій Самойленко. Донедавна власниками були Григорій Зінченко, Олександр Ковтун, Євгеній Ларін і Володимир Оселедчик, який свого часу працював генеральним продюсером каналу «1+1». Як пише «Бабель», ця компанія була одним із підрядників форуму «Україна 30», який ініціював Володимир Зеленський, а організувала компанія дружини Кирила Тимошенка, заступника голови офісу президента. Крім того, згаданий Оселедчик у 2011 році продюсував шоу «Мільйонер – гаряче крісло», яке вів Зеленський.

Крім цього, «Главком» з’ясував, що перша згадка на майданчику ProZorro про компанію «Кінокіт» датується жовтнем 2019 року. Тоді Державне управління справами за 198,5 тис. грн найняло фірму для технічного забезпечення відеоаудіозйомки і трансляції рекордного за часом пресмарафону президента Володимира Зеленського, який відбувся у приміщенні Kyiv Food Market.

Через рік, у грудні 2020 року Державне управління справами знову скористалося послугами ТОВ «Кінокіт». Цього разу заплатили 43,8 тис. грн за технічне забезпечення відеотрансляції в інтернеті офіційного заходу за участю президента Зеленського.

Також Державне агентство України з питань кіно надало ТОВ «Кінокіт» 1,14 млн грн у вигляді підтримки для виробництва фільму-дебюту «Я сама».

Окрім цього, канал «Рада» купує: два комплекти системи передачі та прийому відео, звуку та даних через мобільні мережі інтернет (загальна ціна – 1,6 млн грн); три компекти устаткування для телевізійних журналістських знімальних комплектів (622,7 тис. грн); два портативних комплекти світла (320,9 тис. грн); три телевізійних журналістських знімальних комплектів (651,1 тис. грн).

Також 2,78 млн грн спрямують на оформлення студій парламентського каналу «Рада». Зокрема, дизайн мобільної студії у Верховній Раді коштує 988,2 тис. грн, дизайн мобільної студії у Кабміні – 890,9 тис. грн. Ще 904,2 тис. грн направлять на дизайн студії новин.

Ревізорів в ефір?

Опозиція відразу почала активно випробовувати на міцність оновлену «Раду». Колишній президент, а нині народний депутат Петро Порошенко увірвався в прямий ефір тоді, коли журналісти спілкувалися з головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. Порошенко заявив про незаконно витрачені кошти платників податків на ребрединг каналу. Він також додав, що на місці організованої студії, раніше був прохід до жіночого туалету.

Петро Порошенко без запрошення «піднімав» рейтинги парламентському каналу у прямому ефірі (кадр з відеотрансляції)

Соратниці ж Порошенка з «Європейської солідарності» Ірина Геращенко і Вікторія Сюмар звернулись до Рахункової палати з вимогою перевірити ефективність використання коштів державного бюджету при оновлення парламентського каналу «Рада».

(для перегляду натисніть на зображення)

«Главком» надіслав електронний запит до Верховної Ради з проханням надати інформацію про видатки на утримання каналу «Рада». На що керівник інформаційного управління апарату парламенту Тарас Пастушенко через п’ять днів роздумів відповів: «… строк розгляду запиту продовжено до 20 робочих днів».

(для перегляду натисніть на зображення)

Віталій Тараненко, «Главком»