Обрані фірми продовжують «знаходити» мільярди на дорогах
Головний довоєнний президентський проєкт «Велике будівництво» зі зрозумілих причин різко пригальмував у 2022-му. Наприклад, за перші дев’ять місяців минулого року до державного дорожнього фонду надійшло 16,7 млрд грн. Це, за даними Рахункової палати, склало 15,6% від річного плану. Для порівняння: за такий же період 2021 року наповнення дорожнього фонду складало 93,3 млрд грн.
У перші місяці повномасштабної війни влада зупинила капітальні видатки на ремонт доріг. Зокрема, у березні Кабмін зняв 7,13 млрд грн, накопичених для «Великого будівництва», і перекинув їх до резервного фонду держбюджету. Саме з нього фінансується українська армія і потреби оборонної галузі.
Однак дорожні підрядники довго не сумували. Ближче до кінця року фаворити «Великого будівництва» потроху почали надолужувати втрачене. Загалом за минулий рік більше мільярда гривень на дорогах «знайшли» ТОВ «ПБС» (фірма записана на працівницю курорту «Буковель», але її реальним власником вважають екснардепа Олександра Шевченка) і турецький «Онур конструкціон інтернешнл»; майже 2 млрд грн дісталося ТОВ «Ростдорстрой» (компанію приписують до сфери впливу мера Одеси Геннадія Труханова). Але лідерами дорожніх тендерів стали компанії «Автомагістраль-Південь» та «Автострада», які останні роки входять у число топпідрядників Укравтодору.
Завдяки Єдиному вебпорталу використання публічних коштів «Главком» дізнався про дорожні об’єкти, які фінансуються у розпал великої війни, і суми, які на це витрачаються.
1,5 млрд грн одним платежем
Понад 4 млрд грн у 2022 році на будівництво та відновлення мостів отримало ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Автострада» з Вінниці. Компанія належить бізнесмену Максиму Шкілю та входить в холдинг MS Capital.
MS Capital об’єднує Бехівський гранітний кар’єр, Першу логістичну компанію, Ауді центр Одеса-ЮГ, Прилуцьку аграрну компанію та групу компаній «Автострада».
Раніше відомий підприємець числився помічником на громадських засадах народного депутата від Партії регіонів Миколи Дем’янка. Цікавий штрих: на межі нульових Дем’янко працював завгоспом Донецької обласної адміністрації, коли її очолював Віктор Янукович.
Після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах влітку 2019 року «Автострада» разом із вісьмома організаціями заснували Національну асоціацію дорожників України. В Асоціації Шкіль отримав одну з ключових посад – віцепрезидента.
Цей картель одразу взявся вигравати крупні тендери Укравтодору у рамках «Великого будівництва». Аномалію помітила громадськість і поскаржилася до Антимонопольного комітету на антиконкурентні узгоджені дії нового дорожнього синдикату.
У травні 2021 року «Автострада» вийшла із Національної асоціації дорожників України, а Максим Шкіль залишив посаду в асоціації. Відповідно до офіційного коментаря Максима Шкіля, опублікованого в засобах масової інформації, причиною виходу «Автостради» зі складу НАДУ стало те, що асоціація так і не змогла стати ефективним майданчиком для відстоювання та представлення інтересів українських дорожньо-будівельних компаній.
Проте історій, які дуже скидались на вдаване змагання під час відкритих торгів із ремонту доріг, за останні три роки було чимало. Тож саме серія скандалів, очевидно, змусила Максима Шкіля зректися посади віцепрезидента Асоціації. Проте бізнесу це аж ніяк не завадило. Навпаки «Автростада» почала показувати приголомшливі результати – за 2021 рік компанія Шкіля натендерила на дорогах 47 млрд грн і очолила список улюбленців Укравтодору. За даними видання «Наші гроші», успішність «Автостради» тісно корелюється з посиленням позицій голови Офісу президента Андрія Єрмака.
Крім цього, «Главком» звернув увагу: «Автострада» Шкіля чи не єдина дорожня компанія, якій під час війни вдалося єдиним платежем отримати більше мільярда гривень з бюджету. Це відбулося 15 листопада. Служба автомобільних доріг у Чернігівській області перевела на рахунок «Автостради» 1,54 млрд грн у вигляді авансу на будівництво мосту через річку Десна, що на автодорозі Київ-Чернігів- Нові Яриловичі.
Як прокоментували «Главкому» в «Автостраді», у 2022 році «Автострада» дійсно виконала роботи з ремонту та відновлення мостів, зруйнованих внаслідок військової агресії, відновлення доріг та забезпечення проїзду на шляхах евакуації населення та перевезення військових та гуманітарних вантажів. Проте борг держави за виконані компанією роботи в 2021 році станом на початок війни становив близько 3 млрд. грн.
Після звільнення територій на Херсонщині, Чернігівщині та Харківщині працівники «Автостради» відразу після саперів приступили до розчищення автошляхів від спаленої техніки, демонтажу зруйнованих конструкцій та обладнання узбіч. В рамках окремих завдань «Автострада» залучена для виконання робіт із захисту об'єктів критичної інфраструктури.
Фактична оплата виконаних в 2022 році робіт збоку держави проведена в листопаді-грудні. Протягом всього 2022 року роботи «Автострада» виконувала за рахунок власних коштів, запевнили в компанії.
Також увагу «Главкома» привернув інший платіж. Для масштабів «Автостради» незначний, але цікавий. За два дні до військового вторгнення Росії в Україну Служба автомобільних доріг у Херсонській області перерахувала компанії 22 млн грн. Це теж був аванс, призначений на капітальний ремонт дороги державного значення.
«Главком» звернувся за коментарем до начальника Служби автомобільних доріг у Херсонській області Миколи Савченка. Питання: що ж сталося з цими коштами, оскільки область відразу ж після відправки платежу потрапила під окупацію. Чиновник запевнив: аванс компанія «Автострада» повернула до бюджету одразу, як почалася повномасштабна війна. За ці гроші планувався капітальний ремонт 4 км дороги від Чорнобаївки до в’їзду в Херсон.
«Підрядник працював на об’єкті з кінця січня 2022-го, оскільки для цього була сприятливою температура. Запитаєте, чому Служба автодору перекинула кошти за два дні до війни? Тому що, нас ніхто не попереджав, що має бути війна. До слова, свій робочий кабінет я залишив о десятій вечора 23 лютого», – пригадав посадовець.
За словами Савченка, внаслідок бойових дій верхні шари частини зробленої дороги від Чорнобаївки зазнали руйнувань. Після деокупації Херсонщини ремонтні роботи не поновлювалися.
«Нині фінансуємо лише експлуатаційне утримання доріг – підсипка у зимовий період плюс забезпечення проїзду військової техніки. Просто будувати дороги, як раніше, зараз не на часі. Пріоритетом можна назвати відновлення знищених росіянами мостів та переправ, що поліпшило би військову логістику. Наприклад, відновлення мосту у Дар’ївцях може затягнути більше 1 млрд грн. Його протяжність становить 325 метрів (у листопаді 2022 року, відходячи з Херсона, військові РФ підірвали всі три мости через Дніпро та міст через Інгулець, що у Дар’ївці – «Главком»). Варто наголосити, що до відбудови таких об’єктів необхідно готуватися, враховуючи близькість з лінією зіткнення», – пояснив керівник Служби автодору Херсонщини.
Модульні містечка від лідера дорожників
Ще один виходець із Національної асоціації дорожників України і фаворит Укравтодору – ТОВ «Автомагістраль-Південь». За рік ця компанія отримала близько 6 млрд грн на ремонті доріг. Власником фірми є одеський бізнесмен Олександр Бойко. Він же посів місце віцепрезидента після Шкіля в Асоціації дорожників.
За даними ЗМІ, Бойко має хорошу комунікацію з консультантом «Великого будівництва» Юрієм Голиком. Ймовірно, саме тому керівництво ТОВ «Автомагістраль-Південь» було у числі обраних гостей президента, на зустрічі, де обговорювалися питання відновлення інфраструктурних об’єктів в умовах війни.
Левову частину дорожніх грошей (понад 3,5 млрд грн) «Автомагістраль-Південь» отримала під самий кінець 2022 року. Але апетити цим не обмежилися. Одесити активно підгрібають й інші «недорожні» замовлення. Наприклад, вони виграли підряд з монтажу модульних містечок для внутрішніх переселенців у Гостомелі та Горенці Київської області загальною вартістю 7,7 млн грн. На сайті Київської обласної військової адміністрації зазначено, що модульне житло у Горенці встановлене за сприяння польського уряду. Проте бюджетні проплати здійснила Гостомельська військова адміністрація.
Дніпропетровщина: скандал посеред дороги
У топскандал минулого року вляпалося ТОВ «Будінвест Інжиніринг» з Дніпра. За 2022 рік фірма заробила 1,79 млрд грн. І це винятково на дорогах Дніпропетровщини. Після публікації серії журналістських розслідувань про цю структуру Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтями ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу («Зловживання владою або службовим становищем») і ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу («Легалізація майна, одержаного злочинним шляхом»).
Скандал вибухнув, коли спливли деталі того, як організований цей бізнес. До 9 листопада половиною компанії володіла Яна Хланта – професійна спортсменка, яка працює тренером з пауерліфтингу в Дніпрі. Але бізнесові успіхи дівчини мають інше пояснення: вона – близька подруга керівника Дніпропетровської області Валентина Резніченка. Хланта і Резніченко разом багато подорожували за кордон. Окрім того, Хланта пересувалася на автомобілі Різниченка та отримувала зарплату в його фірмі. Врешті президент звільнив голову ОДА лише 24 січня 2023 року, через кілька місяців після оприлюднених фактів.
Після виходу Хланти з ТОВ «Будінвест Інжиніринг» одноосібним власником фірми став Павло Чухно, менеджер та партнер дніпровських бізнесменів братів Володимира та Леоніда Дубинських. США офіційно оголосили у розшук братів Дубинських за підозрою у фінансових махінаціях.
Керівник ініціативи «Громадський контроль» Денис Селін, який слідкує за ефективним використанням бюджету Дніпра та області, розповів «Главкому», що бюджет Дніпропетровщини у 2022 році становив 13,5 млрд грн. З них 3 млрд грн направлено на дороги. І майже 2 млрд грн дісталося ТОВ «Будінвест Інжиніринг».
«Якщо говоримо про дороги, то обласна влада Дніпропетровщини фінансувала роботи з ремонту автошляхів мiж невеличкими мiстами та селами і частково в малих населених пунктах. За останні п’ять років в дороги закатано близько 10 млрд грн з обласного бюджету. Перевірити якість робіт практично нереально. Передовсім через закритість департаменту економіки ОДА. Зі свіжих відписок: чиновники повідомили нашій організації, що оригінали дорожніх контрактів у них вилучили правоохоронці в рамках кримінального провадження», – зазначив експерт.
Окремо Селін повідомив про пікантні подробиці справи ТОВ «Будінвест Інжиніринг». За день до обшуків у помешканні Хланти, вона спокійно на автомобілі виїхала з Дніпра, а потiм, схоже, перебралася за кордон. Всього у справі орієнтовно 10 фігурантів.
За словами Селіна, витрачати під час війни мільярди гривень на дороги Дніпропетровської області не було гострої необхідності.
Нагадаємо, що раніше бенефіціар ПП «Полтавабудецентр» Араїк Амірханян публічно заявив: завищення робіт на «Великому будівництва» становить 30%. Частина з цих грошей іде для правлячої партії, додав дорожник.
«Вуха» Дерипаски у «Великому будівництві»?
Лідируючі позиції у «Великому будівництві» займає ТОВ «ШБУ-77», яку раніше ЗМІ пов’язували з підсанкційним російським олігархом Олегом Дерипаскою. За 2022 рік компанія отримала з бюджету 717 млн грн, більшу частину з них у Закарпатській області.
За інформацією бізнес пошукового ресурсу Youcontrol, ТОВ «ШБУ-77» належить мешканцю Київщини Андрію Білоусу. Як повідомила представниця Центру протидії корупції Антоніна Волкотруб, той же Білоус був директором «Спільного Українсько-Австрійського підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Бітунова Україна», 60% якого до кінця 2020 року належало дочірній компанії «Страбаг АГ» – «Бау Холдінг Бетайлі Гунс АГ». Співзасновником австрійської «Страбаг АГ» є кіпрська компанія Rasperia Trading Limited, яку контролює російський бізнесмен Олег Дерипаска.
На початку січня 2023 року Міністерство юстиції України подало позов проти олігарха Дерипаски у рамках механізму стягнення активів. У власність держави можуть перейти 14 компаній підсанкційного російського бізнесмена, які працюють в Україні.
«Є висока ймовірність, що ці активи (йдеться про дорожні фірми, у тому числі згадану ТОВ «ШБУ-77» – «Главком») також контролює цей російський олігарх. Звісно, докази цьому потрібно шукати, але це мають робити правоохоронні органи, фінансова розвідка, які за законом мають співпрацювати з Мін’юстом та надавати всю наявну інформацію», – наголосила пані Волкотруб із Центру протидії корупції.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0