20-річна закарпатка чекає дитину від 60-річного переселенця із Маріуполя

20-річна Моніка Кадар з закарпатського Хусту прихистила в себе вдома 60-річного переселенця з Маріуполя Павла Гладковського. А через три місяці вийшла за нього заміж. Про це пише місцеве видання «Карпатський об’єктив».

«В перші дні березня до Чехії, де вже давно мешкає мій брат, виїхала мати. Батька в мене немає, він пішов із родини, коли була ще маленькою. Кілька років тому мама показала мені його на вулиці, та він навіть у наш бік не дивився. У нього давно нова родина і нашим життям він фактично ніколи не цікавився, до мене не навідувався», – згадує Моніка.

Спочатку у дівчини в будинку жила молода мама з двома дітьми і Київщини. Згодом вони повернулися додому. Потім дівчина прихистила одну бабусю з Херсонщини, яка пізніше виїхала за кордон. «Третім був Павло. Він приїхав у травні. Із палаючого міста його вивезли сусіди. В машині була вагітна жінка, і їх не дуже перевіряли», – продовжує Моніка.

Чоловік пригадує, коли вперше побачив Моніку, то й не міг подумати, що між ними виникнуть стосунки. До молодшої на 40 років дівчини він ставився спочатку, як до доньки: «Мене вражало, яка Моніка добра господиня, як з усім вміє майстерно впоратися, у неї і робота, і город, і сад, і домашні тварини… Та ще й я на голову звалився. Почав допомагати у господарстві – лагодити огорожі, збирати врожаї, ремонтувати сантехніку, робити полички для кухні… Коли вона була заклопотана іншим, готував їсти. Поступово почав до дівчини щось відчувати. Та про все вона сказала першою».

Через місяць закохані розписалися: «Весілля не робили, просто оформили стосунки. Навіть фото на згадку не маємо! Зараз війна, не до святкувань. Але свято на нашій вулиці буде, коли народиться наш первісток, на якого власне й чекаємо». Друзі та рідні дівчини відреагували з непорозумінням. Дівчика каже, що мама «навіть на розпис не приїхала», а подруги відвернулися: «Спочатку думали, що я батька відшукала і він живе у мене, але потім були і насмішки, мовляв, дідуся собі знайшла. Та я не ображаюся».

На майбутнє у родини також є плани. Вони мріють відкрити власний магазин сувенірів, бо обоє займаються хендмейдом у вільний час.