Батько українського бестселера Василь Шкляр відзначає 75-річчя

Сьогодні, 10 червня, свій 75-річний ювілей святкує один із найвідоміших, найчитованіших та найвпливовіших сучасних українських письменників, політичний і громадський діяч Василь Шкляр. Його справедливо називають «батьком українського бестселера», адже кожна його книга стає культурною подією та збирає стотисячні наклади. «Главком» зібрав найцікавіші факти про життя і творчість видатного письменника.

Зміст:

• Біографія творця
• Журналістська та літературна кар'єра
• Політична кар'єра
• Цитати Василя Шкляра про війну, Росію та націю

Біографія творця 

Василь Шкляр виступає з промовою під час відкриття пам'ятника Героям Крут

Фото Михайла Глуховського, «Главком»

Василь Шкляр народився в селі Ганжалівка Лисянського району на Черкащині, де й пішов до початкової школи. Пізніше родина переїхала до міста Звенигородки, де Василь Шкляр закінчив 10-річну школу зі срібною медаллю (1968), а відтак вступив на філологічний факультет Київського університету.

На другому році навчання, Шкляра хотіли вигнати з університету за те, що під час трудового семестру в колгоспі, він бавився бомбою, але йому вдалося уникнути відрахування шляхом тимчасового переїзду у Вірменію, куди він поїхав, аби навчатися за студентським обміном в Єреванському університеті.

Згодом Шкляр згадає цей випадок зі свого життя у своїй ранній повісті «Стороною дощик іде». У Єреванському університеті Шкляр студіював вірменську мову й літературу аж до 1972 року і, за власним зізнанням, зміг добре вивчити вірменську мову вже за два місяці.

Після повернення в Україну Шкляр у 1973-му році закінчив навчання у Київському університеті.

Журналістська та літературна кар'єра

Письменник Василь Шкляр

фото: dzerkalo.media

Після закінчення університету, Шкляр почав працювати журналістом.

Паралельно з журналістською роботою пише свої перші літературні праці, зокрема, у 1970-1980-х роках вийшли друком його перші дорослі збірки повістей та оповідань:

• «Перший сніг» (1977),
• «Де твій Остап, Соломіє?» (1979)
• «Живиця» (1982).

У період з 1988 по 1998 роки Шкляр займався політичною журналістикою, бував у «гарячих точках». Цей досвід, зокрема, подробиці операції з врятування дружини Алли та родини генерала Дудаєва після його загибелі, Шкляр згодом відтворив у романі «Елементал» (2001)

Популярність як письменника прийшла лише у 1999 році з виходом роману «Ключ», який зібрав низку нагород та був неодноразово перевиданий у різноманітних українських видавництвах. Це був перший твір автора після тривалої паузи – з початку 1990 років. Сам Шкляр пояснив таку тривалу паузу «зміною епох». Шкляр розпочав написання роману ще 1998 року, перебуваючи у лікарні, куди він потрапив зі смертельним діагнозом на лептоспіроз.

Картина із зображенням Шкляра

фото: Михайло Глуховський, «Главком»

Справжнім літературним вибухом у його житті став роман «Чорний Ворон. Залишенець» (2009 рік). Книга, що розповідає про запеклу боротьбу повстанців Холодного Яру проти більшовицької окупації у 1920-х роках, повернула з історичного забуття імена тисяч українських героїв. Роман був успішно екранізований і став пророчим для сучасної України.

За цей твір письменникові у 2011 році присудили Шевченківську премію, від якої він принципово відмовився на знак протесту проти українофобської політики тодішнього міністра Дмитра Табачника.

Політична кар'єра

Письменник Василь Шкляр

фото з відкритих джерел

У 1991 Шкляр став членом Проводу та прессекретарем Української республіканської партії і пробув у лавах цієї партії до 1998 року. У березні 1998 був кандидатом в народні депутати України від виборчого блоку «Національний фронт».

У вересні 2015 року Шкляр знову спробував себе в українській політиці, увійшовши до проводу новоствореної партії УКРОПі пробув у лавах цієї партії аж до її закриття 2020 року.

Цитати Василя Шкляра про війну, Росію та націю

Письменник Василь Шкляр

фото: opinionua.com

Слово письменника сьогодні звучить як потужний маніфест. З початку повномасштабного вторгнення Росії Василь Шкляр активно підтримує українських захисників на фронті, займається волонтерством і надихає мільйони українців своєю безкомпромісною патріотичною позицією:

• «Ця війна триває не з 2014 чи 2022 року. Вона триває сотні років. Просто раніше її маскували під "братні обійми", а тепер маски зірвано. Це екзистенційна битва за наше виживання».
• «Наш ворог не міняється століттями. Росіяни приходять на нашу землю з однією метою – знищити українську ідентичність. Але сьогодні вони натрапили на покоління, яке не вміє і не буде рабами».
• «Найвища нагорода для мене сьогодні – це коли хлопці з передової надсилають фото моїх книг із бліндажів та окопів. Це означає, що моє слово воює разом із ними».
• «Перемога – це не просто повернення кордонів. Це повне ментальне відмежування від імперії. Ми маємо випалити з себе будь-який слід «руського міра».

Редакція «Главкому» щиро вітає ювіляра та бажає міцного здоров’я, невичерпного натхнення для нових літературних шедеврів та нашої якнайшвидшої великої Перемоги!

Шкляр часто чує від читачів, що в його творах багато передбачень, однак сам стверджує, що не знає, як це народжується: «Ще десь в 2011 році, незадовго до початку війни, я їхав на презентацію книги «Чорний ворон» і мені художник на моє замовлення зробив афішу, де стою у вогні, а позаду гасло: «Спинимо окупанта!» Як народжуються такі фрази, я не знаю…».

На запитання, що чекає Україну далі у війні, Шкляр каже: «Я знаю, що сьогодні багато крові проливається недаремно. Але втрати – це гнітить. У мене такий склад організації душі, що не можу нині працювати, в мене зовсім змінилося життя… Але є дуже багато оптимізму та впевненості у нашій перемозі, тому що цьому сприяє дуже багато факторів. Могло б все повернутися у тих 20-х роках по-іншому, якби ми мали стільки союзників, як сьогодні. А тоді в нас нічого не було, ми були в повній ізоляції. Коли армію УНР косив тиф, нам із-за кордону відмовилися продати ліки. І недуга перекосила більше наших військовиків, ніж зброя. Я думаю, що як і роман, так і фільм «Чорний ворон» став воїном у теперішній ситуації. Це фільм про ту історію, яка триває сьогодні, і він ще раз переконує, що ми переможемо».

Нагадаємо, відомі українські письменники, серед яких Василь Шкляр, Любов Відута, Олекса Бик, Лариса Ніцой, Роман Коваль, звернулися до президента України Володимира Зеленського із закликом офіційно повернути Росії її історичну назву – «Московія».