Капелан розповів, у чому полягає національна ідея українців

Єдина українська ідея, яка будь-коли існувала – це софійність. Це практична мудрість буття, це життя, яке базується на конкретних, характерних для нас, сформованих і зафіксованих в нашому колективному несвідомому цінностей. Ми є софійною нацією. Такі думки висловив заступник керівника департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ; радник Глави УГКЦ зі стратегії комунікації; викладач програми «Етика-Політика-Економіка» в Українському католицькому університеті та Інституті лідерства і управління УКУ; співзасновник і викладач Української академії лідерства, Андрій Зелінський, під час пресконференції в пресцентрі Главкому.

Андрій Зелінський, капелан УГКЦ

Ми можемо писати скільки завгодно різноманітних ідеологій. Суть не в текстах.

«Ми, як жінка Лотова, зависли в минулому, шукаючи власну національну ідею. А єдина українська ідея, яка будь-коли існувала – це софійність. Це практична мудрість буття, це життя, яке базується на конкретних, характерних для нас, сформованих і зафіксованих в нашому колективному несвідомому цінностей. Ми є софійною нацією. Це те, що дозволяло нам, коли зникали державні інститути й втрачалися будь-які ознаки державності, ми зберігали нашу національну самобутність, ми знали, що ми українці», - каже Зелінський.

Ціннісні події дають можливість нам об’єднатися.

«Скажімо Революція гідності. Вартує зазначити, що розпочиналася вона з одних цінностей, а завершилася дещо іншими. Однією із основних цінностей, яка об’єднала тоді людей, була справедливість. Про цю цінність говорили на Майдані різними мовами, говорили представники різних вір, у той же час командуванням ЗСУ по військах розсилалися шифрограми про розгін протестувальників на Майдані. Але нам, на жаль, не вдалося інституціоналізувати справедливості. Адже в рейтингу довіри суди та правоохоронні органи знаходяться дуже низько. І це стосується легітимності влади як такої», - продовжує капелан.

На його думку, існує два механізми консолідації: ідеологічний і онтологічний. Онтологічний – це про буття. Цінності, які ми сповідуємо,  змінюють щось, це не просто гасла, це критерій прийняття особистісних та спільних колективних рішень. А ідеологічний – це про питання ідентичності. нехай буде мова, армія, віра. Як показала практика, «армія, мова, віра» не мають станом на сьогодні достатнього консолідуючого потенціалу в Україні.

Переглянути запис пресконференції