Федерація легкої атлетики пояснила, чому відмежовується від підтримки спортсменів, підозрюваних у вживанні допінгу

Інтерв’ю з віце-чемпіонкою Європи-2014 з бігу на 400 метрів з бар’єрами Анною Тітімець для «Главкома» мало у спортивних колах чималий резонанс. При цьому кулуарними розмовами легкоатлетична спільнота на цей раз не обмежилася. Спершу була заява тренера Віктора Бондаренка, який звинуватив ФЛАУ в бездіяльності у контексті історії з дискваліфікацією стрибунки у висоту Катерини Табашник.

А невдовзі відреагувала власне Федерація. Голова Комісії юридичних проваджень ФЛАУ Фідель Тимченко на шпальтах офіційного сайту організації прокоментував вищенаведені публікації.

Спортсмени несуть відповідальність за те, що потрапило в їхній організм. Та чи всіх, хто здав позитивну допінг-пробу, можна назвати «шахраями» (так в недавньому інтерв’ю про замішаних у допінгових справах атлетів висловився президент ФЛАУ Ігор Гоцул – «Главком»)? Зокрема, в даному випадку Табашник, - запитує пана Фіделя репортер.

Шахрай – це юридичний термін чи лайливе слово. ФЛАУ не ображає людей, тому сприймає, що мова йде про шахрайство в розумінні ККУ. Отже, Катерину ніхто не може назвати шахрайкою до моменту винесення судом рішення про встановлення того чи іншого факту чи правопорушення, яке прямо вказуватиме на наявну можливість провести кваліфікацію дії саме з такими ознаками. ФЛАУ не встановлює ні адміністративних, ні кримінальних правопорушень.

ФЛАУ та ІААФ – громадські об’єднання, членство в них є добровільним. Отже, особа добровільно бере на себе одностороннє зобов’язання виконувати вимоги щодо членства у громадському об’єднанні, зокрема у ФЛАУ – Антидопінгові правила у всіх їх проявах: Антидопінговий кодекс WADA, Антидопінгові правила НАДЦ, Антидопінгові правила ІААФ тощо. Звичайно, будь-яке громадське об’єднання встановлює санкції, які застосовуються до членів, які порушили в той чи інший спосіб добровільно взяті на себе зобов’язання щодо членства.

Дискваліфікація – це саме вид санкції. Такі дії є формою захисту інших, добросовісних, членів громадського об’єднання та надання їм рівних можливостей для реалізації своїх інтересів і потреб в рамках такого членства.

Словацький легкоатлет Матей Тот зумів довести, що він невинний. Але на його бік стали федерація, спонсори і чи не вся Словаччина, завдяки чому він зміг підключити лікарів, фахівців, провести дослідження і знайти причину таких відхилень у аналізах. Тота виправдали. Чи можлива аналогічна ситуація у нас, бодай на рівні ФЛАУ? Чи може спортсмен розраховувати на підтримку ФЛАУ?

Матей Тот був фігурантом розслідування ІААФ щодо можливих аномалій у його біологічному паспорті. Розслідування встановило факт, що ті чи інші відхилення, якщо вони дійсно були, носили природний характер та не були результатом використання заборонених речовин (їх в його допінг-пробах не було виявлено) чи використання заборонених методів. Будь-яке порівняння з ситуаціями, які складувалися з іншими атлетами, в тому числі українськими, є некоректним і неприпустимим.  Відсутність висунутих звинувачень Матею Тоту щодо можливого порушення Антидопінгових правил не є і не було результатом адміністративного втручання з боку його національної федерації. Його підтримка національною федерацією викликана тим, що федерація досконало володіє інформацією щодо стану його здоров’я, структурою лікарських препаратів та тренувальних методів, які він використовує.

Це те, що абсолютно відсутнє у ФЛАУ – атлети надають фіктивні індивідуальні плани своєї підготовки, разом із тренерами приховують як структуру підготовки, так і обсяг речовин медикаментозного використання.

З посту Бондаренка: «У травні Катерина Табашник отримала повідомлення про позитивну пробу, після чого пролунала вимога надати пояснення і рекомендацію звернутися за юридичною допомогою». На яку юридичну допомогу може розраховувати спортсмен?

Про яку юридичну допомогу йде мова? Зміст Антидопінгових правил Катерині Табашник було належним чином роз’яснено. Представляти інтереси атлета в провадженні – це абсолютно інша справа. ФЛАУ не має права представляти інтереси атлетів у провадженнях з причини того, що нарівні з атлетом є стороною у справі. Саме ФЛАУ адмініструє атлетів та штатний персонал національної збірної (на відміну від персонального тренера, який має самостійний неконтрольований з боку ФЛАУ контакт з атлетом), який в той чи інший спосіб супроводжує підготовку атлета.

Зі свого боку ФЛАУ завжди надає атлетам вичерпний і кваліфікований обсяг послуг щодо перекладу та роз’яснення змісту документів у провадженні, рецензування будь-якого листування в провадженні, але… Але ні в який спосіб не впливає на зміст наданої атлетом інформації.

Вказавши атлету на той факт, що визнання провини є складовою можливого скорочення обсягу санкцій, які застосовуються до конкретного порушення, ні в який спосіб не може бути примусом до такого зізнання з боку атлета.

Така допомога Катерині Табашник була надана. Будь-яка інша «допомога» чи псевдодопомога щодо «способів» уникнути відповідальності з боку ФЛАУ ніколи і нікому із членів ФЛАУ не надавалась і не буде надана.

За такий же препарат, як у Катерини Табашник, спортсмени не несли покарання (їх виправдовували) або воно було меншим. Тобто є приклади, які доводять, що це можливо. За рахунок чого у тих обставинах, які вже склалися, Катерина могла отримати менше покарання?

Такі приклади спочатку треба навести. Наголошуємо, що звинувачуючи когось у неоднаковості застосування Антидопінгових правил, потрібно вказувати факти. Зі свого боку повідомляємо, що ФЛАУ має беззаперечні докази неоднакового застосування Антидопінгових правих до різних атлетів з боку ІААФ. На такі факти ІААФ багаторазово вказувалось і постійно ведеться листування. Визнаємо, що будь-якого позитивного результату для наших атлетів ми ще не добились. На жаль. Але працюємо над цим і, дійсно, маємо з цього приводу конфліктну ситуацію.

Чи зверталася Табашник по юридичну допомогу до ФЛАУ і чи отримала вона її (в пості говориться, що «юридичний відділ Федерації проігнорував прохання про допомогу спортсменки»)?

Так, зверталася. Так, отримала. Отримала в тому обсязі, в якому були надані запити. Прохання щодо безпосереднього написання в офісі ФЛАУ пояснення з прямою підтримкою юристів ФЛАУ не надходило.

Чи можливо було завдяки юридичній допомозі скоротити термін дискваліфікації Табашник?

Некоректне питання. Якщо факти, які виклала Катерина Табашник у своєму поясненні в ІААФ, правда – то ні, шансів на скорочення строку дискваліфікації не було. Немає такої форми юридичної допомоги, яка могла б сприяти скороченню санкції у її випадку.

Звернемо увагу на декотрі позиції, викладені Катериною Табашник у своєму поясненні. В перший день нездужання вона звернулася до штатного лікаря команди і отримала певні вказівки. Наступного дня не почувалася краще, вночі навіть стало гірше, до штатного лікаря не зверталася, крім того, його про цей факт не повідомила, що є порушенням її посадових обов’язків як члена штатної збірної, натомість звернулася по допомогу в клініку в Туреччині за місцем знаходження. Отримала призначення та скористалася ним. Наступного вже дня знову не почувалася краще і звернулася в ще одну клініку в Туреччині за місцем знаходження. Отримала призначення і знову скористалася ним. Адміністрація і лікар на зборі про це не були повідомлені. Через три дні після другого візиту до лікаря в Туреччині знову почувалася зле та ще раз звернулася до лікаря команди який призначив певне лікування.

Залишившись у Туреччині на власний розсуд, після від’їзду основного складу команди, розповіла про ці факти своєму тренеру, який з іще невизначених мотивів, без будь-якої медичної вказівки на власний розсуд чи за рекомендацією фармацевтів аптеки купив ліки, передав їх атлету, вона їх використала. Саме ці ліки, наче б то, і стали причиною появи в досліджених пробах забороненої речовини. Кожний з таких кроків сам по собі є окремим порушенням як Антидопінгових правил, так і прямих обов’язків атлета за змістом контракту з Міністерством  культури, молоді та спорту України, тобто своїх посадових обов’язків. Атлети часто забувають, що вони на роботі, що зарплата їм виплачується з коштів платників податків в Україні. На думку Комісії юридичних проваджень обсяг інформації, наданий Катериною Табашник, є більшою мірою підставою для збільшення санкції, а не для її скорочення.

Нагадаю: якщо порушене Комісією юридичних проваджень ФЛАУ розслідування щодо встановлення можливих порушень Антидопінгових правил ІААФ керівником навчально-тренувального збору, медичним персоналом штатної збірної, тренером  Катерини Табашник щодо їх дій чи бездіяльності у її справі виявить нові факти чи обставини – справа буде переглянута. На жаль, Катерина Табашник на початковому етапі провадження не звернулася до ФЛАУ і не надала викладені нею у поясненні факти. Нам вони стали відомі вже після направлення її пояснення в ІААФ. Отже, до моменту завершення розслідування в ІААФ, ФЛАУ не мала повноважень проводити самостійне розслідування. Зараз воно розпочалося.

Питання з посту Бондаренка: Чи могла федерація розділити відповідальність (відсутність лікаря) і тим самим пом'якшити покарання?

ФЛАУ завжди може бути звинувачена у сприянні чи приховуванні порушень Антидопінгових правил. Але це є предметом санкцій до ФЛАУ. Поділ відповідальності не відбувається ніколи. Ще раз звертаємо увагу, якщо самостійне розслідування ФЛАУ встановить додаткові факти, які вказуватимуть на відсутність вини атлета – справа Катерини Табашник буде переглянута.

На зборі з Табашник були й інші тренери і спортсмени, які на додачу до медичних документів своїми словами підтверджують (зокрема у пості), що Каті було дуже погано і у тій ситуації їй буквально рятували якщо не життя, то здоров’я (а може, й життя, бо настільки сильний головний біль може привести до різних наслідків). Чи можуть у справах про антидопінг такі свідчення, «живі» свідчення, враховуватися, як у суді, для того, щоб бодай пом’якшити термін дискваліфікації?

Свідчення завжди беруться до уваги. Зараз ФЛАУ проводить самостійне розслідування. Просимо усіх, хто має будь-яку додаткову інформацію надати її, дотримуючись умов конфіденційності, Голові комісії юридичних проваджень Тимченку Фіделю Івановичу через Viber +38 (050) 330-6666 чи електронною поштою [email protected] . Заздалегідь вдячні.

З інтерв’ю Тітімець (так говорила не лише вона): «Кілька разів зустрічалася з юристом із Федерації легкої атлетики України і він мені постійно радив: «Аню, зізнайся, розпиши схему, що ти робила. Може навіть напиши, кого ще знаєш, хто вживає заборонені препарати. В такому разі отримаєш менше покарання». «Розумієте, що мені немає в чому зізнаватися? Розумієте, під що мене підписуєте? Так не поведуся ніколи. Мене звинувачують у тому, чого не робила», - відповідала. Натомість прохала, щоб мені порадили, яким шляхом іти, до кого звертатися. Але відповідь була єдиною: «Простіше зізнатися, в полеміку вступати не треба». Тобто якщо, гіпотетично, спортсмен не винен, але довести це можна лише так, як у випадку з Тотом, і при цьому немає коштів на спеціалістів, то Федерація будете радити «підписати зізнання і не вступати у полеміку»? Якщо ні, то як усе відбувається?

Щодо Тітімець – так, атлету було вказано, що надані нею в ІААФ пояснення та так звані висновки медичних експертів ні в який спосіб не пояснюють виявлених аномалій в її допінг-тестах. Отже, факт порушення Антидопінгових правил є очевидним, всі надані та подальші її пояснення були ні чим іншим, як спробою викрутитися із ситуації. ІААФ власним розслідуванням встановили факт порушення Антидопінгових правил. Дивним є інший факт, що наші публічні видання взагалі всерйоз сприймають будь-які подібні пояснення атлетів та публікують такі інтерв’ю.

Тітімець в цьому інтерв’ю вказала на те, що вона на «таке» не «підписується» та ніколи на «таке» «не поведеться». На що? На чорне казати біле? Так от – ІААФ і ФЛАУ абсолютно чітко стверджують, що Тітімець є у чому зізнаватися і є що приховувати. До речі, Конгрес США схвалив закон про введення кримінальної відповідальності за використання допінгу. Закон передбачатиме тюремний термін до десяти років і штраф до $1 млн за участь у шахрайських схемах з використанням заборонених стимуляторів. Діалог про те, що треба «просто визнати провину», а це «начебто» скорочує санкції ніколи і ні з ким не вівся і не буде вестися.

Визнання провини – це лише перший крок. Далі іде тривалий і обов’язковий процес вказування вичерпного обсягу використання заборонених речовин і заборонених методів, встановлення кола осіб причетних до цього, обов’язкова перевірка наданої інформації, щоб це не було наклепом. Лише після цього, встановивши достатність співпраці з органом, який веде провадження, розглядається питання щодо скорочення санкцій.

Звертаємо увагу, що вся інформація, надана в таких провадження, ніколи не розголошується. До неї має доступ дуже обмежене коло осіб. Навіть після завершення провадження ніхто сторонній ніколи не отримає ніяких даних про такі свідчення.