Мільйон дронів. Хто ж ними керуватиме?
Навчання операторів БПЛА. Що з цим не так?
Крім збільшення виробництва різноманітних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для Збройних Сил України (ЗСУ), вкрай потрібне збільшення кількості навчених операторів БПЛА, які матимуть відповідні державні сертифікати й зможуть ефективно нищити російських окупантів і проводити аеророзвідку. Щоб досягти цього, потрібно, щоб Міністерство оборони України внесло зміни до деяких своїх нормативних актів, а також за участі виробників БПЛА, навчальних центрів і Міністерства освіти та науки України розробило та затвердило відповідні державні навчальні програми, а також сертифікування навчених операторів БПЛА. Крім того, у вирішенні цього завдання велику роль можуть і мають відіграти органи місцевого самоврядування та військові адміністрації.
Про це йшлося на круглому столі «Актуальні проблеми навчання операторів БПЛА» за ініціативою видання «КиївВлада».
Днями Президент України Володимир Зеленський повідомив на пресконференції, що наступного року в Україні буде вироблено мільйон FPV-дронів. До цього Президент наголосив, що захист України від російської федерації – справа кожного, особливо тих, хто перебуває в тилу, зокрема, органів місцевого самоврядування.
Водночас, оскільки головним замовником БПЛА є Міністерство оборони на замовлення Генштабу ЗСУ, перше питання: чому Міноборони не сплачує приватним центрам за навчання операторів БПЛА? Бо, як зазначив модератор круглого столу, журналіст Антон Подлуцький, інші державні структури – Державна прикордонна служба, Міністерство цифрової трансформації, Національна поліція – сплачують за навчання операторів БПЛА для власних потреб.
Виконавчий директор Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України (NAUDI) Максим Полив’яний зазначив, що головна проблема того, що Міноборони не контрактує та не оплачує послуги з навчання операторів БПЛА – відсутність відповідної нормативної бази. «Міністерство оборони, а зараз Агенція з оборонних закупівель, яка з наступного року займеться закупівлею озброєння, військової техніки, зокрема БПЛА, не має нормативного підґрунтя для того, щоб окремо укладати контракти на закупівлю послуг з навчання», – повідомив він.
«Кожен контракт на закупівлю БПЛА у виробника має передбачати декілька сесій навчання для представників ЗСУ. Безпосередньо виробник має розписати програму навчання – час, теорія, практика, все це прописується в контракті і здійснюється безпосередньо виробником», – наголосив Максим Полив’яний.
СЕО компанії з виробництва дронів Militech Надія Омельченко, яка, зокрема, бере участь у розробці державних стандартів в освіти операторів БПЛА, акцентувала увагу на тому, що для системного та якісного вирішення задачі потрібна колаборація виробників, Міністерства оборони, Міністерства освіти та волонтерських рухів.
«Військові кажуть, що центрів з підготовки операторів БПЛА недостатньо. Але не кожен навчальний центр, навіть з виробників, може видати відповідний сертифікат. Хоча ми, як виробники, дуже зацікавлені в тому, щоб нашими БПЛА керували гарно навчені спеціалісти. У нашому навчальному центрі спочатку викладається теоретична частина, потім навчання на симуляторах, і з групи студентів 10-20 осіб не всі доходять до третьої частини навчання – польових випробувань. Але польові випробування ми можемо організовувати тільки в співпраці з ЗСУ. То ж навіть тут потрібна колаборація», – сказала Омельченко.
Член ради засновників компанії Deviro (виробник «Лелека-100») Денис Чередниченко розповів, що його компанія пройшла весь складний шлях сертифікації своїх БПЛА та навчання операторів, отримавши відповідний сертифікат в Державній авіаційній службі України. «Наші курсанти отримують сертифікати державного зразка, який має всі необхідні реквізити, тому наші курсанти отримують відповідну облікову військову спеціальність та надбавку до зарплати… Зараз ми маємо понад 30 інструкторів, які мають офіційний статус та можуть навчати за відповідною програмою. Ми також приймаємо на навчання цивільних осіб», – сказав Чередниченко, зазначивши, що навчання одного екіпажу (три оператори) БПАК «Лелека-100» коштує орієнтовно 300 тис. грн. Попри це, зазначив він, навчання операторів БПЛА його компанія здійснює на безкоштовній основі, бо в Міністерстві оборони відсутні процедури, які б дозволили оборонному відомству сплачувати за цю роботу.
Денис Чередниченко також звернув увагу ще на одну проблему: державні навчальні центри, в тому числі Міністерства оборони, навчають операторів БПЛА за скороченою програмою і не надають статус зовнішнього оператора БПЛА: «Тобто, курсанти є слухачами курсів, які отримують довідки, які саме ж Міністерство оборони не визнає та не надає після навчання відповідної військової облікової спеціальності».
«На кожен тип БПЛА має бути створено відповідну затверджену на державному рівні освітню програму, тоді ми зможемо говорити про повноцінне сертифікування навчання операторів», – підкреслив Чередниченко.
Народний депутат України, представник комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Вадим Івченко наголосив, що найбільш прийнятним форматом у вирішення питання з навчання операторів БПЛА має бути державно-приватне партнерство. Зазначимо, відповідний закон в Україні прийнято ще влітку 2010 року. Парламентар згоден з тим, що зараз Міністерство оборони має змінити власні підзаконні акти, щоб мати право та можливість сплачувати приватним структурам за навчання операторів БПЛА для потреб Збройних Сил України.
Івченко впевнений, що саме виробники БПЛА мають запропонувати державі бачення розвитку цього сегменту ринку військової техніки – стратегію на 10-15 років. Водночас, на переконання народного депутата України, приватні виробники БПЛА мають створювати навчальні центри.
Виконавчий директор NAUDI Максим Полив’яний нагадав, що зараз в Україні створюється багато БПЛА, які є летальною зброєю. «Приватна компанія не зможе навчати операторів таких дронів без наявності боєприпасів, програми надання спеціально обладнаних полігонів… Ці питання неможливо вирішити без участі Міністерства оборони», – підкреслив Полив’яний. Він закликав всіх приватних виробників БПЛА та приватні школи з навчання операторів підключитись до роботи стосовно розробки змін існуючої нормативної бази Міністерства оборони.
Модератор круглого столу Антон Подлуцький акцентував увагу ще й на тому, що в Україні всі освітні заклади перебувають під керівництвом Міністерства освіти та науки, і немає жодного освітнього закладу, який перебуває цілком і повністю під керівництвом Міністерства оборони. Тому роль Міносвіти в процесі навчання операторів БПЛА – від середніх шкіл до вишів – є визначальною. На що Максим Полив’яний зауважив, що у військових вишах все одно програми затверджуються Міноборони. І, на його думку, зміни в освітніх програмах є важливими, але ці зміни не вирішать поточні виклики зараз, а тільки через певний час.
Окремо було обговорено питання співпраці приватних виробників БПЛА та навчальних центрів з органами місцевого самоврядування та військовими адміністраціями.
Коментарі — 0