рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Чого вимагає білоруський Майдан?

    сусіди
    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    Протести в Былорусі - Чого вимагає білоруський Майдан?
    Протести в Былорусі
    Фото: Наша Ніва

    Білоруський протест – це не боротьба за вождів

    Дві доби Білорусь протестує. Зворушення почались після оголошення даних екзитполу та попередніх результатів виборів президента. Якщо у перший день на майдани великих та малих міст повиходили люди, обурені відвертою фальсифікацією, і поліція їх жорстоко розігнала, то нині протестувальники пішли новим шляхом: страйки на підприємствах. Так, до загального білоруського протесту приєдналися сотні працівників підприємств, серед них: ВАТ «Гродноазот», Інститут хімії нових матеріалів НАН, БелАЗ в місті Жодіно, «Беленергопроєкт», Мінський електротехнічний завод імені В.І. Козлова тощо.

    Раніше білоруські Telegram-канали поширювали інформацію про «план Б» на випадок, якщо чинного президента Білорусії Олександра Лукашенка оголосять переможцем на виборах.

    «Приходьте на роботу і збирайтеся разом на території підприємства. Ваші вимоги до керівництва прості: публічно підтримати проведення нових і чесних виборів, а також максимально сприяти цьому», – говорилося  в пам'ятці.

    Хто ідейний натхненник

    На відміну від українських Майданів, коли на сцену виходили відомі політики, білоруські протести, як це не дивно звучить, не мають лідера.

    Тригером для людей стали попередні підсумки виборів, оголошені білоруським Центрвиборчкомом, згідно з якими Олександр Лукашенко набрав 80,08%, а опозиційний кандидат Світлана Тіхановська — 10,09%.

    Однак Тіхановська не стала вождем революції. Після оголошення даних екзитполу вона перебувала у таємному місці в Мінську. Сьогодні ж стало відомо, що опозиціонерка виїхала до Литви. Тіхановська опублікувала відеозвернення, у якому чітко не артикулює причини «тяжкого рішення», однак зауважує, що «не дай бог опинитися перед таким вибором, перед яким опинилася» вона. Свій спіч кандидатка завершує фразою про те, що «діти – це найважливіше у нашому житті». Відтак, у мережі з’явилась версія, що влада взяла в заручники її дітей чи якимось чином шантажувала Світлану, і інструментом цього шантажу, стали діти опозиціонерки.



    Голова литовського МЗС Лінас Лінас Антанас Лінкявічюс підтвердив, що Тіхановська прибула до його країни. «Світлана Тіхановська в безпеці. Вона перебуває в Литві», –  написав він у вівторок на своїй сторінці в Twitter.

    Довірена особа Тіхановської Ольга Ковалькова заявила, що Світлану з країни вивезли білоруська влада. «У Світлани не було вибору. Важливо, що вона на волі і жива. Вони поїхали разом з Марією Мороз. Однак в заручниках продовжує перебувати частина команди Світлани», – сказала вона.

    «Зараз у нас два завдання: захистити  наш вибір і зупинити кровопролиття. Ситуація критична, як би всім нам не було важко, нам потрібно відмовитися від насильства, ми повинні захищати нашу перемогу легальними, ненасильницькими способами», – додала Ковалькова.

    Згідно з повідомленням білоруського прикордонного комітету, Тіхановська перетнула кордон в пункті пропуску «Котловка» о 3:30 ночі.

    Зауважимо, що напередодні Тіхановська не збиралась виїжджати з країни. «Я не бачу жодної причини, чому я повинна бути заарештована, і країну я залишати не збираюся», – казала вона ще вчора на брифінгу. Тоді ж вона заявила журналістам, що вважає переможцями виборів себе, а не Олександра Лукашенка, і має намір звернутися зі скаргою в ЦВК на численні фальсифікації в ході голосування.

    Пізніше Тіхановська ще раз звернулася до білорусів із проханням припинити протести. «Я закликаю вас до розсудливості і поваги до закону. Я не хочу крові і насильства. Я прошу вас не протистояти міліції, не виходити на площі, щоб не наражати на свої життя небезпеці. Бережіть себе і своїх близьких», – зазначила вона.

    На роль лідера та «матері нації» Тіхановська ніколи і не претендувала. Дружина опозиційного активіста, ув’язненого владою, вона стала саме тим «будь-ким, аби не Лукашенко». Та й поява ефективної опозиційної зірки-лідера у країні з диктатурою – маловірогідна.


    Протести у Мінську вже тривають другу добу (Фото: Наша Ніва)
    Протести у Мінську вже тривають другу добу (Фото: Наша Ніва)

    Чого ж хочуть мітингарі

    Вимог у тих, хто третю добу поспіль виходить на вулиці, всього дві: проведення повторних виборів, чесних, прозорих і без фальсифікацій, а також звільнення всіх політв’язнів. Зокрема, серед них – лідери білоруської опозиції Микола Статкевич та Павло Северинець, а також незареєстрований кандидат в президенти Віктор Бабарико, його син Едуард, блогери Сергій Тіхановський та Ігор Лосік.

    Сам же Лукашенко напередодні виборів стверджував, що політв’язнів у Білорусі немає, усі сидять за реальні кримінальні справи.

    Гродненський журналіст Анджей Почобут так прокоментував поточну ситуацію: «Другий день протестів показує, що Лукашенко все-таки не контролює ситуацію в країні. Попри затримання, гранати і постріли, масштаб протестів великий. Тисячі людей в різних містах та селищах не хочуть миритися з масштабною фальсифікацією виборів».

    Нагадаємо, раніше Лукашенко заявляв, що «Майданів не допустить».

    Наталія Сокирчук, «Главком»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies