Ця історія – удар по всій системі міжнародного стримування Росії
Міністерство фінансів США 27 січня виключило компанії російського олігарха Олега Дерипаски із санкційного списку. Водночас персональні санкції щодо самого Дерипаски залишаються в силі.
У відомстві пояснили, що компанії, пов’язані з мільярдером (мова про En+, «РусАл», «ЕвроСибЭнерго») виконали умови скасування санкцій. Зокрема, Дерипаска скоротив частку прямої і непрямої участі в них, а також втратив контроль над топ-менеджментом. «Це гарантує, що більшість членів рад директорів En+ і «Русала» будуть незалежними особами – громадянами США і ЄС, які не мають ділових, професійних і родинних зв'язків із Дерипаскою», – зазначили в американському мінфіні.
Дерипаска у списку
Російський олігарх Олег Дерипаска, а також компанії, які належать йому, потрапили у санкційний список міністерства фінансів США у квітні минулого року. Санкції були настільки суворими, що поставили під питання перспективи виживання бізнес-імперії мільярдера. Усього ж до чорного списку потрапили вісім структур, які частково або повністю належать Дерипасці: «Базовий елемент», B-Finance Limited, EN + Group (холдинг, до складу якого входять «Русал» та «Євросибенерго», – «Главком»), «Російські машини», група «ГАЗ» і агрохолдинг «Кубань».
Окрім Дерипаски до санкційного списку тоді потрапили й інші друзі та партнери президента РФ Путіна. Власне, санкції були введені у відповідь на «низку підривних дій російської влади в усьому світі». Вже покійний сенатор Джон Маккейн назвав ці обмежувальні заходи «чітким знаком для Путіна та його дружків»: їм доведеться поплатитися «за російську агресію в Україні та Сирії».
Однак близькість до Путіна – не єдина провина Дерипаски в очах Сполучених Штатів. Ключовою причиною стали багаторічні бізнес-зв’язки російського олігарха з американським лобістом Полом Манафортом, який свого часу очолював передвиборчий штаб нинішнього президента США Дональда Трампа, і якого американське правосуддя нині підозрює у сприянні росіянам, які втручались в американські вибори.
Санкції, введені 6 квітня 2018 року (а це була п’ятниця) вдарили по бізнесу Дерипаски моментально і відчутно. Уже в понеділок, 9 квітня, компанія «Русал» (яка, до речі, виробляє 7% світового алюмінію) припустила, що їй доведеться оголошувати технічний дефолт щодо низки своїх кредитних зобов’язань. Після оголошення про санкції ціна акцій «Русала» впала на 48% на Гонконзькій біржі. До слова, для «Русала» американські санкції виявились критичними ще й тому, що саме США є одним з основних ринків збуту для компанії – 13% експорту. Загалом після оголошення санкцій за три години торгів на біржах у Лондоні, Москві та Гонконзі холдинг En+ Group втратив п’яту частину своєї вартості. За даними Forbes, лише за один день – 6 квітня – Дерипаска втратив $957 млн. Для розуміння: на початок 2018 року це видання оцінювало статки олігарха у $7,1 млрд.
Лобісти і партнери поспішають на допомогу
Представники Демократичної партії США, опозиційної до нинішньої адміністрації, припускають, що глава Мінфіну Стівен Мнучін зняв санкції з трьох компаній, пов'язаних з російським мільярдером Олегом Дерипаскою, через ділові відносини з одним із партнерів олігарха, мільярдером Леоном Блаватником, пише Bloomberg. За даними агентства, одна з компаній Блаватника придбала частку в кінокомпанії Мнучіна RatPac-Dune в 2017 році, після того, як він очолив мінфін.
Член Палати представників Джекі Шпейєр ще 23 січня в листі до Мнучіна висловила стурбованість можливими зв'язками між міністром і Блаватником. На її думку, рішення Мнучіна скасувати санкції щодо трьох компаній, пов'язаних з Дерипаскою, містить конфлікт інтересів. Сам же Мнучін переконує, що не продавав свою частку в RatPac-Dune Блаватнику. Його частка, яку він повинен був продати за угодою з відомством урядової етики до того, як був затверджений главою мінфіну, справді була продана «третій стороні», однак вона не пов'язана з Блаватником.
Чи допоміг Мнучін Дерипасці, чи ні – досі не з’ясовано. А от те, що до вирішення проблем мільярдера доклали руку американські лобісти – відомо достеменно. Звісно, не безплатно: олігарх заплатив за послуги спеціалістів з компанії Mercury майже мільйон доларів, повідомляє видання The Bell з посиланням на опублікований на сайті департаменту юстиції США договір з компанією.
Договір з лобістами був укладений у травні минулого року. Замовником послуг став голова ради директорів En+ лорд Грегорі Баркер, оплата - $108,5 тис. на місяць. За ці гроші лобісти з Mercury щосили просували «план Баркера», який передбачав скасування санкцій щодо ключових активів Дерипаски в обмін на його відмову від часток, які дають йому право контролю за активами: іншими словами, продаж суттєвого пакету акцій, щоб частка Дерипаски у підсумку складала там менш як 50% акцій.
Для досягнення цієї мети лобісти, по-перше, лякали США тим, що через санкції сотні людей по всьому світу втратять роботу. Mercury звернулась по підтримку до послів восьми держав, у яких є виробництва, що тісно співпрацюють з компаніями Дерипаски. Приміром, «Русал» володіє ірландським Aughinish Alumina, де працює понад 450 осіб; в Австралії «Русалу» належить 20% Queensland Alumina. За даними The Bell, лобістам вдалося заручитися підтримкою Ямайки, а також чотирьох європейських країн.
По-друге, лобісти з Mercury лякали американських урядовців тим, що Дерипаска міг продати холдинг En+ китайським компаніям. Цей аргумент має особливу силу на тлі торговельної війни між Сполученими Штатами та Китаєм.
Третій аргумент лобістів був таким: санкції проти бізнесу завдають шкоди іміджу адміністрації Дональда Трампа через «збитки, яких вони завдадуть американським виробникам і споживачам». Стратегія спрацювала: 28 січня мінфін США оголосив про зняття санкцій з трьох компаній Дерипаски UC Rusal, En+ та «Євросибенерго», водночас всі персональні обмеження щодо мільярдера залишились у силі (рахунки у банках Кіпру, який співпрацює із США, залишаються замороженими, – «Главком»). Своє рішення мінфін пояснив тим, що Дерипаска відмовився від свого контролю над цими активами.
Сенату США не вдалось заблокувати плани адміністрації Трампа щодо зняття санкцій проти підприємств Дерипаски. Попри те, що низка сенаторів-республіканців приєдналась до демократів у голосуванні за рішення, цих голосів виявилось недостатньо для затвердження постанови: лише 57 голосів, замість необхідних 60.
Все має свою ціну
Зняття санкцій з трьох компаній обійшлося Дерипасці, на перший погляд, дуже дорого. У травні 2018-го Дерипаска вийшов з ради директорів холдингу En+ (який є материнською компанією «Русала»), однак у мінфіні США заявили, що для вирішення питання цього недостатньо. Після тривалих перемовин із Вашингтоном En+ та «Русал» обрали нове керівництво – людей, не пов’язаних із Дерипаскою. Всього ж в оновленій раді директорів буде 12 осіб, і лише четверо представлятимуть інтереси мільярдера.
Але це ще не все. Мільярдер також знизив свою частку в компанії з 70% до 44,95%, передав частину акцій благодійному фонду і відмовився від акцій, які перебувають у заставі у державному російському банку «ВТБ». Крім того, компанії олігарха взяли на себе зобов'язання підвищити рівень прозорості для міністерства фінансів США, аудиту, сертифікації та звітності.
Втім не все так погано для Дерипаски, як може здаватись. Завдяки близькості до Путіна олігарх матиме змогу контролювати діяльність компаній через партнерів у Кремлі та державному «ВТБ Банку».
Колишній радянський розвідник, а тепер американський аналітик Юрій Швець ще у кінці минулого року називав ймовірне на той момент зняття санкцій із компаній Дерипаски «серйозним ударом по всій системі міжнародного стримування Росії через санкції». «Пакет акцій, який відберуть у Дерипаски, планують передати російському «ВТБ Банку» і компанії Glencore. І тут струнка концепція американського Мінфіну валиться, як картковий будиночок. ВТБ і Glencore – такі ж кишенькові компанії Кремля, як і «Русал». Тобто приблизно 25% акцій Дерипаски просто перекладуть з однієї підконтрольної Кремлю структури у дві інші», – спробував передбачити він.
Втім, за даними російських ЗМІ, не все так безхмарно для Дерипаски. «Новая газета» уточнює, що управляти Русалом і En + будуть ради директорів, склад яких буде узгоджений з американським мінфіном. Сам Дерипаска не має права номінувати кандидатури. Більшості в раді директорів En+ наказано бути абсолютно незалежними від Дерипаски, половині (6 з 12) - мати громадянство США чи Великобританії. Пакет Дерипаски і його родичів в En+ примусово зменшують, голосувати Дерипаска зможе не більше ніж 35%. Ніяких грошей за зменшення пакета Дерипаска і його бізнес не отримають. «Єдине підслащення гіркої пігулки для Кремля - частину акцій Дерипаски віддають «ВТБ Банку», контрольованому РФ, - щоб органи пропаганди в Росії могли віщати про «часткову націоналізацію», - зазначаэ видання.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0