Білий дім переходить до «позитивного та конструктивного порядку денного внутрішньої політики»
Попри всі протиріччя і суперечки, які супроводжували Дональда Трампа під час першого року перебування в Білому Домі, він отримав гарну можливість провести перевантаження власної політики. 30 січня 2018 року 45-й президент США вперше звернувся до обох палат Конгресу із посланням про стан справ у країні (State of Union address). Саме ця промова задумувалася його радниками як інструмент формування позитивного та конструктивного порядку денного внутрішньої політики, до реалізації якого вдасться залучити представників опозиційної Демократичної партії.
Це завдання є насправді нагальним, адже в листопаді 2018 року в США відбудуться проміжні вибори до Конгресу. На них переоберуть всіх 435 членів Палати представників і 33 членів Сенату. В той же час Республіканська партія, яка із січня 2017 року контролює і законодавчу і виконавчу владу, не змогла показати значних успіхів у внутрішньодержавних перетвореннях. Хіба що за виключенням податкової реформи. Теж саме можна сказати і про самого Дональда Трампа. Його президентську спадщину за перші роки правління буде поставлено під питання, якщо Білому дому не вдасться проводити системну ефективну роботу із важливих проблем США.
Формально президенту США вдалося у посланні про стан справ у країні створити враження щодо готовності шукати консенсус в умовах двопартійності для вирішення нагальних проблем. Всього у промові 117 разів було вжито слово «ми» і щодо того, що було зроблено у 2017 році, і в контексті майбутніх викликів теж. Особливо багато «ми» було у вступі і наприкінці промови. При цьому в посланні Трампа був чіткий заклик до представників Демократичної і Республіканської партій відставити протиріччя в бік та об’єднатися для спільної роботи. Перш за все, мова йде про необхідність міграційної реформи, відродження інфраструктури і забезпечення потреб збройних сил. Саме ці питання Дональд Трамп означив пріоритетами своєї адміністрації на 2018 рік.
Господар Білого дому також використав промову для того, щоб розповісти про успіхи протягом першого року правління, що також є доволі традиційною особливістю послань до Конгресу. Трамп зосередився на стані економіки США і відзначив загальне біржових індексів із часу його обрання, а також позитивні наслідки від дерегуляції і податкової реформи. Проте далеко не все, про що говорив президент США щодо ситуації в економіці країни, виглядає так однозначно. Особливо, якщо поглянути на ситуацію в динаміці. Так під час правління Барака Обами спостерігалися вищі темпи створення робочих місць (185 тисяч кожного місяця проти 169 тисяч за Трампа) і зростання заробітної платні. Так само загалом серед економістів є значний скепсис щодо того, наскільки саме адміністрація 45-го президента протягом першого року правління сприяла позитивній динаміці економіки, яка намітилася іще з 2011 року.
Міграційна реформа – місія нездійсненна?
Завданням №1 цього року, яке стоїть перед адміністрацією Трампа є проведення міграційної реформи. Ставки в цьому питанні високі, а ціна промаху значна. До восьмого лютого США діють відповідно до резолюції Конгресу, яка визначає рівень фінансування на основі бюджету 2017 року. В той же час Конгрес США не може ввести в дію бюджет на 2018-й, оскільки Демократична партія пов’язує його остаточне схвалення вирішенням проблеми із так званим «поколінням мрійників». Мова йде про молодих мігрантів, які нелегально прибули до США із своїми батьками, і отримали юридичний захист відповідно до програми DACA. Її затвердила адміністрація Барака Обами в 2012 році. Ця програма дає захист для приблизно 680-800 тисяч осіб від депортації зі США. Проте у вересні 2017 року Дональд Трамп заявив про припинення цієї політики захисту, а самі представники «покоління мрійників» можуть бути депортовані вже в березні 2018 року. Демократична партія продемонструвала готовність захищати учасників програми DACA. У зв’язку з блокуванням бюджетного процесу відбулося призупинення роботи уряду США протягом 20-22 січня 2018 року.
У відповідь на це адміністрація Трампа запропонувала міграційну реформу, яка б дозволила б «мрійникам» залишитися у США, але при цьому посилити міграційний режим. Обидві партії могли б погодитись на такий компроміс і вирішити питання із бюджетом на 2018 рік. Фактично у своєму посланні до Конгресу президент підтвердив свої пропозиції, які були вперше оприлюднені тиждень тому. Мова йде про можливість отримання громадянства для 1,8 млн мігрантів. В обмін на це демократи мають погодитися профінансувати проект «стіна» на кордоні із Мексикою вартістю в $25 млрд, а також погодитися із збільшенням кількості службовців міграційної і митної поліції (ICE), скасування візової лотереї («Зелена карта») і можливості для мігрантів за цією програмою привезти своїх родичів до США. Для більшого посилення ефекту своїх пропозицій Трамп нагадав, що два останніх теракти в Нью-Йорку були пов’язані із цією лотереєю. Окрім того президент розказав про роботу офіцера міграційної і митної поліції (ICE), який бореться із бандою мігрантів MS-13, а також про двох дівчат із Лонг-Айленду, які стали жертвами цієї банди в 2016 році.
Проте така компромісна пропозиція не знайшла підтримки як серед демократів, так і республіканців. Лідер демократів в Сенаті Чак Шумер, який побачив в пропозиціях адміністрації Дональда Трампа спробу отримати карт-бланш на заходи, які суперечать американським цінностям. Так само, не зважаючи на загалом позитивну оцінку проекту міграційної реформи 45 президента із боку Республіканської партії, окремі її члени також висловлювали критику. Представники так званого Кокусу свободи (Freedom Caucus), який об’єднує 31 конгресмена-республіканця, виступили проти пропозиції Дональда Трампа надати 1,8 млн. осіб можливість стати повноцінними громадянами США. На їхню думку, такий підхід може лише заохочувати подальшу незаконну міграцію. Проте і більш помірковані законодавці із середовища Республіканської партії, такі як сенатор Ліндсі Грем, скептично дивляться на перспективи радикального посилення міграційного режиму, що в тому числі негативно може позначитися на економіці.
Отже, питання наскільки ефективно Білому дому вдасться реалізувати запропоновану міграційну реформу залишається відкритим. Зберігається ймовірність того, що 8 лютого Конгрес знову може призупинити діяльність більшості урядових установ (shutdown) або ухвалити чергову резолюцію щодо продовження рівня фінансування за бюджетом 2017 року. Бюджетна епопея разом із міграційною реформою далекі від завершення, не зважаючи на формальну компромісність Трампа і заклики до двопартійного компромісу.
Відродження американської інфраструктури
Іще під час передвиборчої кампанії Дональд Трамп говорив про необхідність відродження інфраструктури США. Відповідно до даних Світового економічного форуму, США у рейтингу конкурентоспроможності у частині інфраструктури опустилися із 5 місця в 2002 році до 9 місця в 2017 році. За підрахунками Міністерства транспорту на відновлення і утримання лише доріг і мостів в країні треба щонайменше $800 млрд, а компанія McKinsey заявила про те, що протягом 2017-2030 років США мають вкладати в розвиток інфраструктури по $150 млрд для забезпечення потреб країни.
Отож пропозиція, озвучена Трампом під час цьогорічного звернення до Конгресу, у частині інфраструктури виглядає і справді нагальною. Президент закликав ухвалити закон про виділення $1,5 трлн на ці цілі. При цьому очільник Білого дому запропонував ідею партнерства держави, місцевих органів влади і приватних компаній. Детальний план щодо реалізації цієї ініціативи адміністрація Дональда Трампа має представити в середині лютого.
З одного боку, ця пропозиція виглядає продуманим політичним кроком, адже питання відродження інфраструктури може об’єднати республіканців і демократів. Не дивно, що саме за активну роботу в цьому напрямку наполягав наприкінці 2017 року лідер більшості Республіканської партії в Сенаті Мітч Макконел. Проте представники Демократичної партії іще напередодні послання до Конгресу розкритикували план нинішньої президентської адміністрації як такий, що покладає основну відповідальність за оновлення інфраструктури на місцеву владу. Як стало відомо з інсайдерської інформації, сам план передбачає, що федеральний уряд буде готовий виділити лише близько $200 млрд. Тобто решту до необхідних $1,5 трлн мають активно інвестувати приватні компанії і місцеві органи влади за умови державних гарантій. На сьогодні є сумніви в тому, що приватні компанії будуть вкладати кошти в регіонах із невеликим трафіком, де значно важче повернути вкладені кошти. Як наслідок, лідер демократів в сенаті Чак Шумер вимагає федерального фінансування на рівні $1 трлн для відродження американської інфраструктури. Проте такий підхід, в умовах реформи податкового законодавства, може призвести лише до подальшого збільшення державного боргу.
У таких умовах перспективи плану щодо модернізації інфраструктури виглядають не особливо оптимістичними. Формально обидві партії Конгресу розділяють тезу, озвучену Трампом 30 січня, проте вони по-різному бачать роль і місце держави в цьому процесі.
Мир через силу
Врешті-решт Дональд Трамп запропонував Конгресу зняти обмеження згідно з Актом про контроль бюджету 2011 у частині фінансування збройних сил. Такий крок нинішній очільник США виправдовував у зверненні тим, що перед країною стоїть необхідність протидіяти режимам у КНДР чи Ірані, терористичним організаціями і таким великим супротивникам, як РФ чи КНР.
Фактично можна говорити про те, що нинішній глава Білого дому хотів би повторити успіхи Рональда Рейгана у військовому будівництві 1980-х років, плодами якого США і продовжують користуватися до цього часу. Більше того, як відзначив раніше керівник Об’єднаного комітету начальників штабів Джозеф Данфорд, без відповідних інвестицій в оборону протягом п’яти наступних років США можуть остаточно втратити переваги звичайних збройних сил перед РФ і КНР. Більше того вимога зняти обмеження на фінансування збройних сил вписується в Стратегію національної безпеки і Стратегію національної оборони США, які нещодавно опублікувала адміністрація Трампа. Ці документи ставлять за мету гарантувати спроможність США вільно застосовувати збройні сили і перемогти РФ чи КНР у конфлікті без застосування ядерної зброї. І звичайно, без зняття обмежень на фінансування виділити на оборону в 2019 фінансовому році щонайменше $716 млрд не вдасться. А саме наступний бюджет розглядається Пентагоном як такий, що має почати процес модернізації збройних сил.
Проте слід очікувати того, що представники Демократичної партії в обмін на зняття обмежень на фінансування оборони вимагатимуть пропорційного збільшення соціальних витрат. Більше того в умовах перебування в опозиції демократи лише бюджетний процес можуть використовувати для просування власних ініціатив. Однією із головних претензій демократів до бюджету цього року є те, що збільшення витрат на Пентагон до $700 млрд фінансуються через скорочення утримання інших федеральних відомств. І зрозуміло, що в бюджеті на 2019 рік Демократична партія спробує не допустити подібного. В таких умовах можна очікувати нового протистояння на Капітолійському пагорбі.
Туманні перспективи 2018 року
Уже сьогодні можна ставити під сумнів те, чи вдасться адміністрації Дональда Трампа реалізувати три головні ініціативи в сфері внутрішньої політики в дусі компромісу і двопартійності. Точніше, це вимагатиме як від Білого, так і від Республіканської партії іти на справжні компроміси і демонструвати вміння домовлятися із демократами. Та у багатьох оглядачів є сумніви, що 45-й президент США зможе довго протриматися і впроваджувати окреслений позитивний порядок денний внутрішньої політики без образ своїх політичних опонентів…
Микола Бєлєсков, Інститут світової політики для «Главкома»
Коментарі — 0