Який графік роботи найліпший для здоров'я? Несподівані результати дослідження
Дослідження тривалістю 30 років показало графік роботи з найменшим ризиком для здоров'я
П'ятиденний робочий тиждень із фіксованим графіком останнім часом стає непопулярним, все більше молоді змінюють його під впливом різних причин. Але наука підказує, що це найкращий варіант з погляду нашого здоров'я. Принаймні такий висновок можна зробити з опублікованої в журналі PLOS One статті професора Срібної школи соціальної роботи Нью-Йоркського університету (NYU Silver) Вень-Юі Хана.
Дослідження базується на даних Національного довгострокового опитування молоді, що стартував у 1979 році (NLSY79). Його респонденти – американці, які народилися між 1957 і 1964 роками, тобто на момент початку тесту їм було від 14 до 22 років.
З того часу учасники опитування раз на кілька років проходили анкетування, в якому збиралися більше сотні параметрів, пов'язаних із трудовою діяльністю, соціальним становищем, освітою, фізичним та психічним здоров'ям. З початкових 12,5 тис. учасників NLSY79 до 2020 року вибірка скоротилася до 6,5 тис. з різних причин. У своєму дослідженні Вень-Юї Хан використав дані 7336 респондентів, для яких простежувався життєвий та трудовий шлях з 22 до 49 років.
Загалом у підсумковій вибірці вдалося виділити п'ять основних патернів трудової діяльності:
- 10% учасників здебільшого не працювали;
- 26% постійно працювали із фіксованим графіком;
- 35% переважно працювали з фіксованим графіком, але іноді він був нестабільним;
- 12% починали трудовий шлях із фіксованим графіком, але пізніше перейшли в основному на нестабільний робочий розклад;
- 17% розпочинали трудовий шлях із фіксованим графіком, пізніше повністю перейшли на ненормований графік.
Ці дані зіставили із тим, як респонденти відчували себе до 50 років – їх психічним і фізичним здоров'ям. Результати виявилися невтішними для противників п'ятиденки з фіксованим графіком: саме ті, хто працював таким чином з молодості, найменше скаржилися на здоров'я у старшому дорослому віці.
Періодичні переробки та нерегулярні зміни («іноді нестабільний графік») негативно позначалися на здоров'ї. Найгірша ситуація для тих, хто в молодості почав працювати «нормально», а пізніше з якихось причин повністю або здебільшого перейшов на ненормований графік – ці люди майже напевно до шостого десятка років мали хронічні проблеми зі здоров'ям та депресію.
Точні причини такої кореляції у межах цього дослідження встановити неможливо. Проте зазначається, що впливає приналежність робочих місць з ненормованим графіком до певних секторів економіки. Як правило, це посади в самому низу сфери послуг – найнезахищеніші фінансово та нестабільні позиції з мінімальною оплатою. Подібні умови праці призводять до постійної нервової напруженості людини.
До слова, у столиці Данії Копенгагені 1 квітня стартував експеримент із чотириденним робочим тижнем для працівників муніципалітету. Метою такого рішення є протидія стресу та підвищення привабливості муніципалітету як місця роботи.
Працівники муніципалітету, які беруть участь в експерименті, з 1 квітня працюють 4 дні на тиждень та мають три вихідні. Кількість робочих годин на день лишається незмінною.
Дослідниця трудового життя з університету Роскілле Янне Глеруп зазначає, що практикувати чотириденний робочий тиждень у Данії почали ще під час пандемії Covid-19 і це стало своєрідним трендом, який залишився в муніципалітетах Данії.
Коментарі — 0