Три країни «кинули» Росію і не фінансуватимуть її великий газовий проєкт – ЗМІ

Три країни «кинули» Росію і не фінансуватимуть її великий газовий проєкт – ЗМІ
Проект «Арктик ЗПГ-2» тепер «розвиватиметься» вже без іноземних інвесторів
фото із відкритих джерел

У листопаді США ввели санкції проти «Арктик ЗПГ-2», встановивши 31 січня 2024 як крайній термін для завершення угод щодо нього

Масштабний проєкт з виробництва понад 19,8 млн. тонн зрідженого природного газу на рік, на який країна-агресор покладала чималі надії, опипився на межі закриття. Іноземні акціонери «Арктик ЗПГ-2» призупинили свою участь у проєкті та відмовилися від обов'язків з фінансування заводу, розповіло росЗМІ джерело в уряді.

За його словами, це також означає, що вони не виконуватимуть offtake-контракти (контракт на викуп ще не виробленої продукції підприємства. Його основна функція – залучити фінансування на вигідних умовах, – «Главком»). Виробник планує виробити товари та укладає угоду з окремими покупцями, які згодні викупити певну кількість продукції. Йдеться про китайські CNPC і CNOOC, консорціум японських Mitsui і JOGMEC, а також французьку TotalEnergies. Кожна з них володіє 10% в «Арктику ЗПГ-2», а 60% належать компанії «Новатек».

«Арктик ЗПГ-2» – проєкт компанії «Новатек» з видобутку природного газу та виробництва зрідженого природного газу на Гиданському півострові (з іншого боку Обської губи від Ямала). «Арктик ЗПГ-2» є другим проєктом великотоннажного заводу зі зрідження газу компанії після «Ямал ЗПГ». Загальна потужність трьох черг (по 6 млн. тонн кожна) мала складати 19,8 млн. тонн (понад 27 млрд. кубометрів). Їх мали вводити по черзі з 2023 року, з поетапним введенням об'єкта у 2023-2025 роках (друга черга – 2024 року, третя – 2026 року). Планувалось річне виробництво 19,8 млн. тонн зрідженого природного газу (тоді як у проекту «Ямал ЗПГ» – 16,5 млн. тонн) , а також 1,6 млн. тонн стабільного газового конденсату.

Партнери за проєктом мають право отримувати зріджений природний газ в обсязі, пропорційному своїй частці. Таким чином, «Новатек» може отримувати 12 млн. тонн на рік, а іноземні акціонери – по 2 млн. тонн. Але після відмови акціонерів забирати ЗПГ у проєкту не залишилося чинних довгострокових контрактів, що може загрожувати дефолтом із зовнішнього фінансування у розмірі 9,5 млрд євро.

Проект «Арктик ЗПГ-2» придбав будівництво трьох технологічних ліній потужністю 6,6 млн. тонн кожна. Запуск першої лінії відбувся у середині грудня, а відвантаження мають розпочатися у січні наступного. Другу лінію збиралися запустити 2024 року, а третю – 2025 року. Однак голова «Новатек» Леонід Міхельсон припускав, що терміни можуть зрушити.

Ще у червні цього року вартість проєкту зросла з $21,3 млрд. до $25 млрд. через переход на другій і третій лініях заводу на використання електроприводів. Збільшення вартості планувалося покрити за рахунок інвестицій іноземних акціонерів, але без участі TotalEnergies, яка раніше оголосила про припинення вкладень у російські проєкти. Тепер все фінансування ляже на плечі «Новатеку».

У листопаді США ввели санкції проти «Арктик ЗПГ-2», встановивши 31 січня 2024 як крайній термін для завершення угод щодо нього. «Наша мета – вбити цей проєкт. І ми робимо це, запроваджуючи санкції, працюючи з нашими партнерами щодо G7», – пояснив помічник держсекретаря США з питань енергетики Джеффрі Пайєтт.

21 грудня «Новатек» направив покупцям повідомлення про форс-мажор щодо майбутніх поставок зрідженого природного газу з «Арктик ЗПГ-2». За даними Reuters, повідомлення отримали іспанська Repsol, а також китайські Shenergy Group та Zheijang Energy. Після цього китайські CNPC та CNOOC попросили уряд США надати їм виняток із санкцій проти «Арктик СПГ-2». З таким же проханням до американської влади звернулися японські акціонери.

Читайте також: Китай по-тихому влаштував переворот на ринку зрідженого газу

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: