Ізольована та принижена. Чому Іран не допоможе Росії

Геополітика
Ізольована та принижена. Чому Іран не допоможе Росії

Лідери Туреччини, Ірану та Росії провели зустріч

фото: ct24

Офіційним заявам Росії та Ірану не варто вірити

Російський президент Володимир Путін 19 липня відвідав Іран – так він продемонстрував поглиблення зв’язків між двома країнами, що опинилися у міжнародній ізоляції. В Ірані Путін зустрівся з верховним лідером країни аятолою Алі Хаменеї та президентом Ебрагімом Раїсі, а потім із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Пізніше ввечері він провів переговори як з Раїсі, так і з Ердоганом.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія та Іран звикли до санкцій Заходу і назвав їх «ціною незалежності». «Іран десятиліттями перебуває під різного роду санкціями, які ми вважаємо абсолютно нелегітимними з точки зору міжнародного права», – зауважив Пєсков у коментарі іранським ЗМІ. Транслювало цю заяву і російське державне телебачення.

Візит Путіна відбувся лише через кілька днів після того, як президент Байден відвідав Саудівську Аравію та Ізраїль, де він говорив про «небезпеку утворення на Близькому Сході вакууму, який заповнить Китай, Росія або Іран».

«Ми не можемо цього допустити», – сказав він 15 липня у Тель-Авіві.

Минулого тижня Сполучені Штати заявили, що готуються поставки іранських безпілотників для РФ, про які раніше просив Путін. За словами Джейка Саллівана, радника президента США з національної безпеки, уряд Ірану «планує надати Росії до кількох сотень безпілотних літальних апаратів», у тому числі таких, які можна укомплектувати зброєю «у прискорений термін».

«Ні. Про поставку безпілотників не йдеться», – запевнив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання журналіста. Паралельно міністр закордонних справ Ірану Хусейн Амірабдоллахян запевнив Україну, що його країна не постачатиме Росії безпілотники. За його словами, претензії США безпідставні та спрямовані на досягнення певних політичних цілей.

Однак на вихідних США знову заявили, що російська делегація нещодавно принаймні двічі відвідала аеродром у центральному Ірані, щоби отримати інформацію про амбітну програму безпілотників Ісламської республіки та подивитися на бойові безпілотники.

«Главком» розповідає, як оцінили візит Путіна до Ірану топові іноземні ЗМІ.

  • Президент Туреччини запізнився на зустріч із Путіним. Російський президент чекав усього хвилину, але йому було незатишно, бо раніше усі чекали його. Часи змінюються...

Deutsche Welle: Росії та Ірану залишається тільки відкрите насильство

Підстав довіряти офіційним заявам Росії та Ірану нема, пише Deutsche Welle.

«Незадовго до нападу на Україну найвищі урядовці Росії безапеляційно брехали: заперечували будь-які подібні плани. Іран минулого місяця видалив дві камери спостереження Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) з об’єкта зі збагачення урану. Крім того, дані з камер не передавалися до МАГАТЕ з початку 2021 року. Відтак те, що заявляють ці дві країни щодо візиту Путіна до Тегерана, не має великого значення», – нагадує видання.

Цілком ймовірно, що переговори у Тегерані торкнулися і безпілотників, у тому числі бойовихФото: DW Цілком ймовірно, що переговори у Тегерані торкнулися і безпілотників, у тому числі бойових
Фото: DW

У матеріалі йдеться, що постачання Іраном Росії безпілотників має правдоподібний вигляд з однієї причини: обидва режими є запеклими противниками політичної свободи та верховенства права. Думка про те, що їхні громадяни отримують інформацію з незалежних правдивих джерел, для них така само жахлива, як і думка про те, що їхні громадяни публічно висловлюватимуть свою думку.

«Запеклість і свавілля, до яких обидві держави вдаються задля придушення дисидентів і критиків, відображено у їхньому рейтингу в Індексі верховенства права World Justice Project за 2021 рік. Росія посіла 101 місце серед 139 країн, а Іран – 119 місце. Дві країни також мають схожі рейтинги в індексі сприйняття корупції Transparency International за 2021 рік, Росія посіла 136 місце зі 180 країн, Іран – 150 місце», – йдеться у матеріалі.

«Цілком ймовірно, що переговори у Тегерані торкнулися і безпілотників, у тому числі бойових. Все, що залишається цим державам, – це відкрите насильство для захисту свого правління», – резюмує Deutsche Welle.

The Washington Post: Ердоган відмахнувся від заперечень Ірану та РФ

Стаття The Washington Post про російсько-іранські переговори Стаття The Washington Post про російсько-іранські переговори

Іранські державні ЗМІ цитують заяву верховного лідера країни аятоли Алі Хаменеї, у якій він каже, що Захід не хоче, аби Росія була сильною, називає Сполучені Штати «хитрими», а НАТО – «небезпечним». «Що стосується України, якби ви не взяли на себе ініціативу, інша сторона почала би війну», – додав Хаменеї, повторюючи слова Путіна.

У той же час присутність Ердогана, який намагався позиціонуватися як посередник між Москвою та Києвом, породила надію, що він зможе здійснити наступні переговорні кроки щодо відновлення поставок зерна з українських портів, пише The Washington Post.

На початку зустрічі з Ердоганом Путін сказав: «Це правда, що ще не всі питання вирішені, але те, що рух є, це вже добре».

Лідери країн також обговорювали плани Туреччини щодо військового вторгнення у північну Сирію. Анкара заявляє, що запланована операція спрямована проти бойовиків, пов’язаних з Робітничою партією Курдистану (РПК), яку вона вважає терористичною групою. Але будь-яка військова операція може призвести до конфлікту Туреччини з Іраном і Росією, які є союзниками президента Сирії Башара Асада і мають військові сили у країні.

Помічник Путіна Юрій Ушаков перед зустрічами у Тегерані заявив, що Росія виступає проти будь-яких дій, що порушують територіальну цілісність Сирії.

Коли ж лідери зібралися ввечері у вівторок, щоби виступити перед ЗМІ, Ердоган відмахнувся від спротиву Росії та Ірану його військовим планам: «Я чув від вас, мої дорогі друзі, що ви розумієте стурбованість Туреччини. Я вдячний за це. Проте одні лише слова не лікують рани».

Ердоган також розкритикував напади на мирних жителів у контрольованій повстанцями провінції Ідліб на північному заході Сирії, здійснені Росією або сирійським урядом, заявивши, що вони «підривають наші зусилля щодо політичного рішення».

  • Путін відмовився від частини заходів безпеки, однак після того, як російський диктатор сів до авто, охоронець ретельно протер ручку, за яку той брався

CNN: Росія та Іран все більше перетворюються на ізгоїв

Поїздка Путіна до Ірану стала першою великою подорожжю після вторгнення в Україну Поїздка Путіна до Ірану стала першою великою подорожжю після вторгнення в Україну

Поїздка Путіна до Ірану стала для нього першою після 24 лютого вилазкою за межі колишнього СРСР, адже повномасштабна війна фактично розірвала зв’язки Росії із Заходом, зауважує CNN. Президент Ірану Ебрагім Раїсі привітав «значну» прихильність Росії співпраці у сфері безпеки зазначивши, що РФ та Іран мають «хороший досвід» у боротьбі з тероризмом.

«Те, що Росія звертається по допомогу до Ірану, красномовно свідчить, що міжнародне співтовариство все більше ізолює обидві країни через їхні дії у різних частинах світу», – наводить CNN слова координатора Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій США Джона Кірбі.

Роберт Меллі, спеціальний посланець США з питань Ірану, заявив, що ймовірність відновлення іранської ядерної угоди 2015 року «зменшується з кожним днем».

Ядерна угода між Іраном і шістьма країнами (Великою Британією, Німеччиною, Китаєм, Росією, США і Францією) була підписана у 2015 році. Вона передбачала обмеження ядерної програми Ірану і тимчасові обмеження на продаж і закупівлю озброєнь в обмін на зняття з Тегерана міжнародних санкцій. Ще одним із її головних пунктів було зобов’язання Ірану не збагачувати уран більше ніж до 3,67%.
У 2018 році США вийшли з угоди і відновили односторонні санкції проти Ірану. Це викликало критику з боку інших учасників угоди. Тегеран у відповідь оголосив про поетапне скорочення своїх зобов’язань за угодою.
Адміністрація президента США Джо Байдена заявляла, що готова розглянути відновлення ядерної угоди з Тегераном.

ВВС: Путін прагне показати, що все ще має союзників

Матеріал ВВС вийшов під заголовком: «Війна в Україні: Путін відвідує Іран у рідкісній міжнародній поїздці»Матеріал ВВС вийшов під заголовком: «Війна в Україні: Путін відвідує Іран у рідкісній міжнародній поїздці»

Кремль прагне показати, що міжнародні санкції не змогли ізолювати Росію, найбільшу країну світу, і що деякі її друзі залишаються поряд – як от Туреччина та Іран, пише ВВС.

«Росія використає тристоронній саміт щодо Сирії, щоб продемонструвати, що досі зберігає потужних союзників і геополітичний вплив. Але ми не говоримо про так би мовити найкращих друзів назавжди. Туреччина та Іран є також суперниками РФ. Туреччина і Росія у Сирії та Лівії знаходяться по різні боки барикад. Турецькі бойові безпілотники підтримують українських військових. Що стосується Ірану, то він конкурує з Росією на світових енергетичних ринках», – йдеться у статті.

  • Після відвідування Ірану Путін захворів: каже, там кондиціонери занадто потужно працюють

Щоправда, у Росії, Туреччини та Ірану є спільні інтереси. Але це не гарантія тривалої дружби.

«Попри те, що Туреччина є ключовим членом західного військового альянсу, країна відмовилася приєднатися до міжнародних санкцій проти Москви, а уряд Ердогана прагне відіграти роль посередника», – резюмує автор.

The Arab Weekly: Іран може обміняти дружбу з Росією на зняття санкцій

The Arab Weekly: «Чи зможе Іран сказати «ні» Путіну?» The Arab Weekly: «Чи зможе Іран сказати «ні» Путіну?»

Іран може спробувати використати Росію, відмовившись від військових запитів Москви в обмін на послаблення санкцій, пише The Arab Weekly.

Якщо говорити про прохання Путіна щодо безпілотників, то у Ірану мало стимулів виконувати його. «Росія давно використовує свої зв’язки з Іраном як джерело впливу на західні держави, особливо на Сполучені Штати. Війна в Україні дала Тегерану можливість змінити ситуацію», – зазначає видання.

Автор матеріалу нагадує, що у 2019 році, коли Іран хотів придбати у Росії ракетну систему С-400, Кремль використовував ту ж риторику, що зараз використовує Тегеран. Москва відмовилася продавати зброю, начебто стурбована тим, що продаж «розпалить напругу на Близькому Сході». Сьогодні Іран побоюється, що військова співпраця з Москвою у війні в Україні ще більше погіршить його відносини із Заходом, тому він навряд чи буде займатися бізнесом з безпілотниками з державою-вигнанцем.

«Деякі експерти вважають, що заява Саллівана про можливу поставку іранських безпілотників Росії була хитрістю Вашингтона, щоби показати Ер-Ріяду, що США не готові співпрацювати з Іраном і послабити санкції. В обмін на цю незмінну позицію США хочуть, щоби Саудівська Аравія та інші монархії Перської затоки збільшили видобуток нафти. Імовірно, про це йшлося під час нещодавнього візиту президента США Джо Байдена до Саудівської Аравії», – припускає автор.

Іран міг би відмовитись від військової співпраці з Москвою в обмін на послаблення санкцій. Саміт між президентом Ірану та його російським і турецьким колегами може стати для Тегерана нагодою чітко висловити свою позицію, йдеться у статті. За кілька днів до того, як Росія вторглася в Україну, Іран намагався підписати з Москвою угоду про співпрацю у галузі безпеки та оборони на $10 млрд. Тегеран також хотів приєднатися до Євразійського економічного союзу, де домінує Росія і посилити свої політичні, економічні та військові зв’язки з Кремлем.

«Росія не виявила інтересу ні до чого з цього. Тож зараз, коли позиції Москви на світовій арені значно погіршилися, Тегеран навряд чи поспішить їй на допомогу», – йдеться у матеріалі.

Це не означає, що обидві країни не продовжуватимуть працювати над різними питаннями. У травні віцепрем’єр-міністр Росії Олександр Новак відвідав Тегеран, де обговорив об’єднання національних платіжних систем двох країн для спрощення банківської роботи. На початку червня Путін і Раїсі поговорили по телефону про ядерну угоду з Іраном, а міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відвідав іранську столицю пізніше цього місяця, щоби обговорити двосторонні зв’язки.

«Ізольована та принижена через катастрофічну війну в Україні, Москва відчайдушно потребує союзників і прагне вливання нових військових. Але враховуючи геополітичний клімат і можливість для Ірану скористатися скрутним становищем Росії, їй не слід очікувати допомоги від Ісламської Республіки – принаймні, найближчим часом», – резюмує автор.

Наталія Сокирчук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: