Баланс сил у Сирії може похитнутися
2 червня дубайське видання Al-Arabiya News опублікувало матеріал з аналізом того, як вторгнення Путіна в Україну вплинуло на Близький Схід. У статті йдеться про те, що подальший відступ росіян із Сирії, для збільшення військового контингенту в Україні, може «прокласти шлях до повного впливу Ірану на Сирію».
«Ніхто не міг припустити, що найбільше від кризи в Україні виграє Іран», – пише видання.
Al-Arabiya News виступає за присутність Росії у Сирії задля утримання при владі президента Башара Асада та обмеження військової експансії Ірану. У матеріалі йдеться про те, що амбіції Росії у регіоні не були надто грандіозними: лише покращити свій торговий та інвестиційний баланс, використовувати порт Тартус та наростити політичну вагу на Близькому Сході.
«Сьогодні баланс сил у Сирії може от-от похитнутися на користь Тегерана. Вихід з регіону Росії, у поєднанні з продовженням військової присутності Ірану, може знову розпалити полум’я конфлікту всередині та навколо Сирії, оскільки цілі присутності Ірану у Дамаску виходять далеко за межі захисту сирійського режиму», – йдеться у статті.
Moscow Times ще одне видання, яке піднімає тему геополітичних змін на Близькому Сході, воно є провідним незалежним російським медіа. У березні 2022 року, після прийняття у Росії нового закону, що обмежує висвітлення вторгнення в Україну, редакція переїхала до Амстердама. Через кілька тижнів влада заблокувала доступ у Росії до цього сайту. Тим не менш, медіа продовжує працювати. 6 травня на сайті The Moscow Times з’явилося повідомлення, що президент Росії Володимир Путін скорочує участь російських військових у Сирії, щоб посилити свої війська в Україні. Видання стверджує, що Росія вже розпочала процес виведення частини своїх 63 тис. військовослужбовців, дислокованих у Сирії, і зосередила їх у трьох аеропортах, перш ніж перекинути на український фронт.
Серед військ, які передислоковувалися, була і горезвісна група з приватної військової компанії «Вагнер». Покинуті російські авіабази дісталися іранському Корпусу вартових ісламської революції і ліванській терористичній організації «Хезболла».
Через два дні, 9 червня, президент Сирії Башар Асад приїздив до Ірану: деякі коментатори вважають, що під час візиту він намагався знайти точки дотику з іранським керівництвом. Асад добре усвідомлює, що лише втручання Путіна у сирійський конфлікт у вересні 2015 року дозволило йому перемогти своїх опонентів і зберегти владу.
Асад хоче бути знову прийнятий до Ліги арабських держав, і для успіху йому потрібна підтримка арабів. Будь-яке істотне посилення позицій Ірану у Сирії, безсумнівно, вплине на відносини Сирії з іншими арабськими країнами, більшість з яких з підозрою ставляться до Ірану та його регіональних амбіцій.
Нову політичну реальність фактично озвучив король Йорданії Абдалла. 18 травня під час відвідин Стенфордського університету у Сполучених Штатах Абдалла стверджував, що російська присутність на півдні Сирії є стабілізуючим фактором, і що якщо вона відступить, порожнечу заповнить Іран, що створить реальну загрозу стабільності Йорданії. Він додав, що відтоді, як Москва відволіклася на війну в Україні, його країна перебуває під ризиком конфлікту на кордоні з Сирією.
Абдалла мав на увазі інформацію про те, що Іран вже використовує заклопотаність Путіна війною в Україні для розширення свого впливу на південну і центральну Сирію. Присутність Ірану на півдні Сирії становить реальну загрозу для Йорданії. Йорданська армія зараз мобілізується вздовж кордону з Сирією для боротьби з торгівлею наркотиками та зброєю. У січні Йорданія оголосила, що у майбутньому, у разі потреби, буде переслідувати наркоторговців через кордон із Сирією і затримуватиме їх там.
Росія вклала значні кошти у Сирію, частково для того, щоби забезпечити постійний доступ до Середземного моря через порт Тартус, і Путін не відступить повністю – хіба що під дуже сильним тиском. Кількісна присутність російських військ у Сирії залежить від успішності військової операції РФ в Україні. Якщо Путіну знадобиться збільшити в Україні свої бойові сили, то він перенаправить туди свої війська, які зараз дислокуються у Сирії, і зміна балансу сил швидко стане очевидною. Режим Асада, безсумнівно, звернеться до Ірану та його КВІР, щоб зберегти контроль і продовжити боротьбу з опозицією та сунітськими угрупованнями.
Росія та Іран, хоча номінально і були союзниками у Сирії, були далекими від згоди щодо політичного майбутнього цієї країни, її післявоєнної відбудови та економічної і військової політики. Іран може значно розширити вплив у Сирії – як військові, так і політичні. Значне збільшення чисельності іранських військ або посилення військової активності у Сирії може призвести до ескалації з Ізраїлем.
Отже, політичне рівняння таке: провал Росії в Україні дорівнює посиленню Ірану у Сирії, а потужніший Іран, ймовірно, дорівнює посиленню антиіранської військової активності Ізраїлю. Деякі країни на Близькому Сході засуджують українську авантюру Путіна, але побоюються, що відсутність успіху у цій операції зміцнить базу влади іранського режиму на Близькому Сході. Таким є несподіваний і неприємний побічний ефект російського вторгнення в Україну.
Невілл Теллер
близькосхідний кореспондент Eurasia Review
Джерело: The Jerusalem Post
Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0