Нова стратегія ЄС щодо віз і міграції: що зміниться для росіян та білорусів
У стратегії наголошується, що з 2021 року використання міграції як політичної зброї з боку Росії та Білорусі значно погіршило ситуацію у сфері безпеки
Європейський Союз ухвалив нову п’ятирічну стратегію у сфері міграції та візової політики, в якій Росія та Білорусь фактично розглядаються як ворожі держави. Хоча у візовій частині документа ці країни не згадуються безпосередньо, формулювання стратегії дають підстави для значного посилення обмежень, і подальша видача віз їхнім громадянам може вважатися недоцільною з міркувань безпеки. Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на документи Єврокомісії, оприлюднені 29 січня, пише «Главком».
У міграційній частині стратегії Росія прямо названа державою-агресором, яка є причиною масового притоку біженців з України та джерелом гібридних загроз. У документі підкреслюється, що Москва використовує міграцію як інструмент тиску на Євросоюз, а також як елемент гібридної війни.
Єврокомісія зазначає, що загрози, пов’язані з інструменталізацією мігрантів, посилилися в контексті повномасштабної війни Росії проти України. Білорусь у цьому ж документі майже всюди згадується разом із Росією та описується як пособник Кремля, який бере участь у гібридних атаках проти ЄС, зокрема шляхом організації міграційного тиску на кордони Союзу.
У стратегії наголошується, що з 2021 року використання міграції як політичної зброї з боку Росії та Білорусі значно погіршило ситуацію у сфері безпеки та створило нові форми гібридних загроз для Євросоюзу.
Попри жорсткі формулювання, Росія та Білорусь формально залишаються у технічному списку третіх країн, з якими ЄС має угоди про реадмісію. З юридичної точки зору це означає, що ці держави й надалі вважаються країнами, до яких можна повертати мігрантів. Водночас політичний контекст нової стратегії свідчить про суттєве посилення недовіри до обох режимів.
29 січня Європейська комісія також представила першу в історії загальноєвропейську візову стратегію. Вона була розроблена на тлі «регіональної нестабільності та геополітичної конкуренції» і спрямована на посилення безпеки в ЄС та формування більш послідовної та контрольованої візової політики.
Одним із ключових нововведень стане повна цифровізація візових процедур. ЄС планує відмовитися від візових наклейок і перевести всі процеси в електронний формат. За задумом Єврокомісії, це має допомогти запобігти шахрайству, використанню підроблених документів, перевищенню дозволеного строку перебування та використанню кількох посвідчень особи.
У новій стратегії також наголошується, що безвізовий режим більше не розглядається як постійне право. Євросоюз прямо зазначає, що безвіз є привілеєм, який залежить від політики третіх країн та рівня ризиків для безпеки ЄС. Механізм призупинення безвізового режиму посилюється і може застосовуватися у разі зловживань або виникнення загроз.
Хоча Росія та Білорусь не названі у візовій стратегії безпосередньо, в документі йдеться про зростання ворожості з боку окремих третіх країн, які здійснюють гібридні атаки, маніпулюють інформацією, використовують міграцію в політичних цілях та вдаються до відкритої агресії. У таких умовах, як зазначає Єврокомісія, подальша видача віз може більше не вважатися доцільною, оскільки це може створювати реальні ризики для безпеки ЄС та його міжнародних відносин. Особливий акцент робиться на туристичних візах і неофіційних поїздках без важливої мети.
У найближчій перспективі Єврокомісія також може запропонувати запровадження нової категорії цільових обмежувальних візових заходів. У межах цього механізму сама Єврокомісія, за погодженням із державами-членами, зможе ухвалювати обов’язкові рішення про обмеження, призупинення або відмову у видачі віз громадянам ворожих третіх країн. Такі заходи можуть бути спрямовані, зокрема, проти власників дипломатичних і службових паспортів, а також проти колишніх і чинних комбатантів держави-агресора.
Водночас у стратегії підкреслюється, що гуманітарні візи залишаються дозволеними. Країни ЄС і надалі матимуть право видавати короткострокові гуманітарні візи в індивідуальному порядку за виняткових обставин, зокрема для правозахисників, журналістів, дисидентів та представників громадянського суспільства. При цьому видача таких віз не є автоматичним правом і розглядається окремо в кожному конкретному випадку.
Що стосується українців, то їхні права в межах режиму тимчасового захисту залишаються без змін. Європейський Союз підтверджує, що захист громадян України й надалі є пріоритетом. Водночас у новій стратегії вперше чітко окреслюється політична мета на майбутнє – поступовий і скоординований вихід із режиму тимчасового захисту, коли безпекова ситуація дозволить повернення людей додому.
Разом із цим у документі наголошується на необхідності розробки шляхів для продовження легального перебування українців у ЄС та сприяння їхній інтеграції в приймаючі суспільства. Конкретні механізми поки що не деталізуються, однак політичний сигнал свідчить про підготовку ЄС до довгострокового управління українською міграцією.
Коментарі — 0