Тиск на Шольца зростає: NYT пояснило, чому Україна ризикує лишитись без допомоги Німеччини

 Уряд Німеччини зазнає все більшого тиску, щоб він відмовився від підтримки України та активніше наполягав на переговорах, щоб спробувати припинити війну з Росією. Про це пише The New York Times.

«На тлі серйозних суперечок щодо бюджету та збільшення доказів того, що Україна стоїть за підривом газопроводів між Росією та Німеччиною, канцлер Олаф Шольц намагався розвіяти побоювання, що Берлін зменшить свою допомогу. Виступаючи в середу в Молдові, він наполягав на тому, що «Німеччина не припинить свою підтримку України допоки буде потрібно» і залишатиметься, за його словами, «найбільшим національним прихильником України в Європі», – пише видання.

Однак, незважаючи на ці пишномовні заяви, трипартійний коаліційний уряд Шольца стає все більш непопулярним напередодні критично важливих виборів у вересні, на яких, як очікується, фаворитами будуть як вкрай ліві, так і праві партії, які закликають до припинення військової допомоги Києву.

«Основним тягарем для уряду, який може здатися паралізованим у прийнятті важливих фінансових рішень, є конституційна вимога утримувати новий бюджетний борг на рівні не більше 0,35 відсотка ВВП. Але уряд також зіткнеться з потенційною незручністю, якщо генеральний прокурор висуне звинувачення українським чиновникам у відповідальності за підрив трьох із чотирьох газопроводів Nord Stream між Росією та Німеччиною у 2022 році», – зазначають журналісти.

Але напруженість Німеччини з Україною більш конкретно стосується бюджету на 2025 рік. Міністр фінансів Крістіан Лінднер хоче уникнути підвищення податків і скоротити бюджет, який за законом повинен бути близьким до збалансованого. Це обмеження спричинило тиск не лише на урядову допомогу Україні, але й на обіцянку Шольца. Німеччина дала її два з половиною роки тому і пообіцяла зробити різкий стратегічний поворот і збільшити свої військові витрати одразу після початку війни.

Відтоді збільшення військових витрат Німеччини в основному покривалося спеціальним спеціальним фондом у розмірі 100 мільярдів євро поза межами регулярного бюджету, який, як очікується, припиниться до 2027 року. Лінднер наполягав на тому, щоб уряд більше не брав позабюджетні позики на спеціальні проекти, наприклад збільшення військових витрат. Лише минулої п’ятниці коаліція погодилася скоротити цільовий дефіцит бюджету на 2025 рік із 17 мільярдів євро (18,9 мільярдів доларів) до 12 мільярдів євро.

«Уже минулого місяця уряд Німеччини вирішив скоротити фінансування України на 2025 рік із 7,5 мільярдів євро до 4 мільярдів євро, аргументуючи це тим, що дефіцит виникне через очікуваний дохід від заморожених російських активів, які зберігаються в Європі», – пише The New York Times.

За даними Кільського інституту світової економіки, Німеччина є найбільшим донором України в Європі, надавши понад 14 мільярдів євро підтримки – переважно військової – у період з лютого 2022 року та до кінця червня 2024 року.

До слова, Німеччина планує продовжувати надавати значну підтримку Україні, зокрема за допомогою кредиту в 50 мільярдів євро в рамках «Групи семи» (G7). Про це повідомляє  канцлер Німеччини Олаф Шольц в соціальній мережі Х.Канцлер підкреслив, що Німеччина була і залишається країною, яка серед європейських держав надає найбільшу допомогу Україні.