Меркель та Україна: через ножі в спину дякувати не хочеться

«Меркель блокувала постачання зброї Україні» – з таким заголовком вчора у популярному виданні Bild опублікований дуже цікавий матеріал.

Виявляється, цього року, після стягування Росією військ до українських кордонів, Україна направила заявку в агентство НАТО з підтримки і постачання NASP заявку на придбання 90 американських великокаліберних снайперських гвинтівок Barrett M82 та 20 комплексів протидії дронам EDM4S-UA з Литви. Загалом, дрібниця з огляду на потреби України для протидії потенційному вторгненню РФ.

Проте, Німеччина в лиці Меркель, яка підтягнула до цієї справи Нідерланди, щоб не опинитися наодинці, заблокувала продаж. Навіть цей. В той же час, Берлін активно працював в США для зняття та незастосування нових санкцій з антиукраїнського проекту газогону Північний Потік 2.

Тобто, яка була підтримка України з боку Німеччини в останні роки правління Меркель ми бачимо. Вона почала змінюватися ще з 2018, коли разом із французами німці просували ідею залучення Росії на свій бік у протистоянні з Китаєм. США теж розглядали таку можливість. Попри наші застереження, вони спробували – до речі, повернення РФ в ПАРЄ було частиною плану. Не вийшло. Пекін і Москва підписали енергетичний союз.

Можливо, на позицію Меркель ще вплинула і образа на висловлювання Зеленського про неї у розмові з Трампом, розшифровку якої довелося опублікувати Білому Дому після скандалу зі звинуваченням американського президента в тиску на українського. Це була дипломатична катастрофа, проте така досвідчена політикиня, як Меркель, мала би розділяти особисті почуття до витівок Зеленського і необхідність бути чесною і послідовною до кінця відносно ставлення до агресивних дій РФ проти України.

Можна перелічувати безліч факторів, таких як синдром провини німців перед Росією за Другу Світову, якого неймовірним чином немає щодо України, де нацисти нищили мільйони або прагнення заробляти на російському газі у business as usual, але лицемірство стало візитною карткою зовнішньої політики Німеччини в останні роки правління Меркель. Я не дуже багато позитивного для України чекаю від уряду нового канцлера Шольца, хоча очільниця МЗС – чудова кандидатура з правильним і принциповим ставленням до цінностей. Не люблю цю фразу, але час покаже. А тій, чий час сплив, через ножі в спину дякувати не хочеться. Лише Auf Wiedersehen. Сподіваюсь, більше не побачимось.