Фейковий «блогер і солдат» Павло Корчаті. Хто популяризує Росію у китайському Інтернеті

У Пекіні завершився форум «Один пояс, один шлях». Серед гостей був присутній президент країни-агресора Володимир Путін
фото: Reuters

У КНР спостерігається масова підписка на акаунти російських «військових інфлюенсерів»

Цікаве інформаційно-пропагандистське тло, на якому кремлівський диктатор прибув до КНР. Ставлення до нього головних державних інформресурсів Китаю відомо: від погано прихованого ігнорування до відвертого. Не допомогла навіть брехня Скабєєвої про те, що Путіна безперервно показують по усіх державних каналах КНР.

Насправді, Путіна в китайських соцмережах часто-густо називають «симпатичним татком». 

І за цим ховаються досить загрозливі тенденції. У КНР спостерігається масова підписка на акаунти російських «військових інфлюенсерів». Щоправда, багато з них – фейкові. 

Наприклад, торік в китайській соцмережі Douyin з'явився акаунт «російського блогера і солдата» Павла Корчаті. У своїх відео він розповідав про участь у війні з Україною, за 9 місяців на нього підписалися близько 380 тис. користувачів.

Однак у червні цього року з'ясувалося, що Корчаті – вигадана особистість, а в дійсності під цим ім'ям викладає контент китайський анонім. І це далеко не єдиний подібний випадок.

«Медуза» у серпні опублікувала велике дослідження, як у китайських соцмережах виник тренд на вигаданих «військових інфлюенсерів» з проросійськими роликами. З нього (крім історії про того самого Корчаті) можна дізнатися, як, наприклад, власники деяких профілів публікують відео, в яких прикидаються, ніби вони з Росії та беруть участь у війні з Україною. Вони поширюють неправдиву інформацію про переміщення військ і вдають, ніби викладають ролики з місць бойових дій.

Марія Репнікова – експерт з російсько-китайських відносин, професор глобальних комунікацій в Університеті штату Джорджія в США – підтвердила, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в китайських соцмережах почали масово з'являтися блогери, які нібито висвітлюють конфлікт із позицій російської пропаганди. На такі облікові записи підписуються сотні тисяч користувачів.

Китайський сайт Newrank, який аналізує медіа в КНР, вважає, що в липні 2023 року за хештегом #Wula (російською – «ура») в Douyin щодня переходили не менше 3,7 млрд разів. А ремікс на пісню Moskau німецького гурту Dschinghis Khan, що вийшла в 1979 році, став у цій соцмережі справжнім хітом, після того, як кілька китайських блогерів використовували його в проросійських мілітаристських роликах.

Іноді такого роду контент містить і відверто антиукраїнські ідеї. Навесні 2022 року в китайських соцмережах поширилося твердження, що місцеві чоловіки готові дати притулок українським біженкам, але лише молодим і привабливим. «Пріоритет надається симпатичним, незаміжнім та підтягнутим, – йшлося в одному з постів. – Війна – це жахливо, але люди сповнені кохання». 

(Потім Douyin та інші китайські соцмережі вже активно блокували облікові записи, де з'являлися подібні оголошення).

У березні 2022 року аналітики CNN оцінили близько 5 тис. постів, зроблених 14 урядовими медіа у китайському аналозі Х під назвою Weibo. Із 300 постів, якими підписники ділилися найактивніше, 140 представляли у позитивному світлі Росію, а Україну – лише 15.

Проросійською пропагандою в китайських соцмережах займаються не лише ЗМІ та вигадані російські інфлюенсери, а й реальні китайці. У березні 2022-го видання The Conversation наводило цитати з постів Люка Вена (понад 4 млн передплатників у WeChat) та Chic friend A (понад 600 тис. передплатників у Weibo). Перший вихваляє Путіна за «миротворчу операцію в Україні», другий пише, що президент РФ «наодинці кидає виклик половині світу».

На думку експертів у галузі китайських медіа, любов до Путіна та псевдоросійських блогерів у місцевому інтернеті культивує й уряд КНР у рамках саме антиамериканської пропаганди. Тому вихваляння Росії за розрив із Заходом допомагають китайським блогерам залучати велику кількість місцевих підписників.

Читайте також:
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: