Ще ніколи міністри так легко не погоджувалися піти у відставку

Досі я не дуже розумів, як так: міністри з уряду Зеленського-Шмигаля пишуть заяви про звільнення за власним бажанням, як зайчики, варто лише Зе клацнути пальцями.

Кожен президент хотів би знімати урядовців отак на раз, але, здається, такого не було навіть при Януковичу. Раніше міністри поважали себе, дехто навіть чіплявся за посаду. Як мінімум для відставки потрібна була юридична аргументація, звіт і так далі. Можна було попрацювати з депутатами, щоб не підтримували подання про відставку.

І от питання: чому при «зеленій» владі міністри погоджуються на першу вимогу Зеленського добровільно написати заяву через кілька місяців роботи (ну, крім того, що вони слимаки і ноунейми без краплі самоповаги)?

Аж ось і відповідь. Її дав Арахамія в поясненні відставки першого віцепрем'єра – міністра економіки Любченка: «Льоша закрався».

Розумію це так: певний час Зе дозволяє красти, знає про це, але коли міністр-слимак «закрадається» – його звільняють. А «власне бажання» міняють на непритягнення ноунейма до кримінальної відповідальності.

Тобто негласна (?) угода така: «ми не сильно стежимо за твоїми руками, пане Любченко/Таран/тощо, але коли захочемо – ти сєй момент звалюєш за власним бажанням, а ми тебе не чіпаємо».

Сьогодні щось пішло не так, і в день відставки до Льоші Любченка з обшуком прийшло НАБУ. Про це спитали того ж Арахамію. І що? Арахамія упав на ізмєну, типу: «Я нічого не говорив про «закрався», а всі питання до НАБУ».

Завіса.