Вічна війна? Що чекає на Україну

Британський генерал та екс-командувач Об'єднаних сил Річард Берронс вважає, що критичних змін до кінця 2023 року на фронті не відбудеться.

У 2024 році відбудуться вибори, в тому числі, в США. А, в Україні буде продовжувати накалятися політична ситуація, як під тиском західних партнерів, так і від активності «партії антикорупціонерів», з представниками якої вчора зустрічався пан Блінкен. Цікаво, що держсекретар США зустрівся з представниками тільки позапарламентської партії. З жодним представником українського парламенту він не бачився.

В РФ вийшли цифри статистики та фінансового стану за результатами ІІ-го кварталу та півріччя 2023 року. Для українців ці показники невтішні.

Санкції та міжнародний тиск не змогли змінити ситуацію в короткостроковій перспективі. Середнє зростання реальних доходів населення в РФ склало 5% з урахуванням інфляції.

В оборонному комплексі та в збройних силах зарплати подвоїлися, а подекуди виросли в три рази. Це, відповідно, штовхнуло зростання споживання, іпотечних та споживчих кредитів та, навіть, продажів автомобілів.

Своживання продуктів громадського харчування зросло аж на 14%. Експерти кажуть, що так росіяни заїдають свій стрес. Лідерами по усіх показниках споживання є Ростовська область та Крим і Севастополь. Даних по іншим окупованим територіям ще немає. Окрім, фактично, дотацій, які направляють з федерального бюджету.

Непродовольча торгівля в РФ зросла в середньому на 17%. В тому числі, у сировинних, експортних регіонах. Динаміка інвестицій в середньому склала плюс 12-13%. Інвестицій в будівництво зросли на 8%. А, на Далекому Сході на усі 27%.

Очевидно, що логістичний розворот та переорієнтація на торгівлю зі сходом спричинили бурхливе зростання інфраструктури вздовж Транссибу та БАМу.

Найбільшою причиною позитивних темпів зростання в першій половині 2023 року в РФ називають, так званий, «бюджетний імпульс». Держава роздала великі гроші на субвенції та дотації з бюджету, які пішли, нібито, на інвестиції. Найбільші обсяги дотаційних грошей отримав Південний федеральний округ (в т.ч. Ростовська область). Зрозуміло, що частина цих грошей йде на підтримку військовослужбовців, що знаходяться на окупованих територіях та в Ростовській області.

Така сама ситуація спостерігалася в Південній Осетії під час попередньої війни РФ.

В Ростовській області доля інвестицій з бюджету становила 44%, тоді як показники Уральського федерального округу знизилися на 1%, Ямалу – на 16%, а Хантимансійського автономного округу – на 7%.

Причиною цього, частково, є прайс-кеп та негаразди нафтових та газових компаній. Однак, за допомогою банків нафтові компанії РФ змогли придбати величезний торгівельний морський флот, знайти альтернативні ринки збуту та перенести більше третини всього російського трейдингу вуглеводнями до ОАЕ, звідки і виконуються усі операції.

Одним з найбільш постраждалих регіонів є Північно-західний федеральний округ, через близькість до Європи. Там простоюють потужності портової інфраструктури, автопром, виробництво міндобрив («Єврохім» та інші).

Усі видатки на національну економіку зараз фінансуються з федерального бюджету. Регіони своїх грошей майже не мають. Водночас, регіонами, де спостерігається зниження споживчих витрат та нового житла є Крим та Севастополь. Люди, очевидно, передбачають, що нічого хорошого в цьому регіоні майбутнє не обіцяє.

Чверть усіх дотацій федерального бюджету за перше півріччя 2023 року було направлено на окуповані території, а формально, на російські території, що межують з окупованими. В цих регіонах рівень соцдопомоги підскочив на 19%, в той час як таке ж зростання по усій території РФ становить близько 11%.

Це означає, що саме федеральний бюджет утримує 90% дотаціного фінансування на підтримку тих регіонів, які безпосередньо задіяні у війні.

Так чи інакше, російська економіка перебуває у досить передбачуваному та впевненому стані, в той час, коли українська економіка виживає за рахунок «штучного дихання» іноземних партнерів.

Перспектив передачі нової зброї, яка б змінила характер війни кардинально, зараз очікувати не доводиться.

З високою долею вірогідності, вікно можливостей зачиниться до травня 2024 року. Нові системні зрушення (не факт, що в позитивну сторону) можуть з'явитися у 2025-му році.

Ми продовжуємо працювати над war exit strategy, щоб підготувати грунт для нетривіальних геополітичних рішень, спрямованих на зміну статус-кво. Однак, всередині України дуже важко знайти партнерів цієї роботи, оскільки партнером може виступати тільки одна людина в країні. А, вона не в повній мірі знає, чого вона хоче. Оскільки, в неї і так все чудово.

Для усіх інших – «цей дощ надовго».