Найцінніший дар від Бога – це наше життя. І ось чому

Чимало людей, коли чують цю євангельську настанову, вважають, що вона стосується виключно керівників, правителів і представників влади. Нібито лише їм дано багато й багато довірено. Очевидно, що певною мірою це так. Але не все так просто у вченні Христовому, бо не про земні багатства і владу вчив Спаситель. Він звертав увагу передовсім на скарби духовні. І, повірте, таких багатств у кожної людини є дуже багато, просто більшість їх часто не помічає, а сприймає як даність.

Найцінніший дар від Бога – це наше життя, здібності, можливості і все, що нас оточує. Тому належить нам поводитися зі своїм життям і всім, що ми завдяки цьому дару маємо, як мудрі управителі, яким довірено те, про що в належний час повинні будемо дати звіт. Господь неодмінно запитає кожного з нас: як ми використали те, що Він дарував і доручив нам. А доручено нам всім дуже багато…

Згадайте відому євангельську притчу про таланти. Саме завдяки цій притчі слово «талант» увійшло в багато мов як синонім особливих обдарувань, які має людина. Але раніше це слово не мало жодного стосунку до здібностей людини, натомість воно означало велику грошову та вагову одиницю. В давні часи лише за 1 талант (грец. τάλαντον) ціла родина могла прожити кілька десятків років або стільки коштувало навчання у софістів упродовж 20 років!

Коли ми кажемо про людські таланти, то варто мати на увазі, що йдеться не лише про якісь особливі, виняткові прояви обдарування. Насправді багатьма талантами наділена кожна людина. Розум, фізичні та духовні сили, творчі здатності є у кожної людини, хоча цілком очевидно, що наявні вони не однаковою мірою і не в усіх можливих сферах діяльності.

Всі ці здібності не виникають самі собою, вони – не випадковий збіг природних обставин, але вияв любові й милості нашого Творця. Вони даються людині не для того, щоби вона їх привласнювала, використовувала лише за своїми забаганками чи тим більше марнувала або обертала на творення зла. Всі ці дарування Божі мають слугувати на добро людині та її ближнім. Тих, хто отримані таланти використав, щоби примножити добро, очікує винагорода. А якщо дар був змарнований, якщо талант був «закопаний у землю», тобто не використаний для блага, то за це буде справедливе покарання.

Насправді кожна людина має дуже багато дарувань: дар життя, дар бачити, чути, рухатись, спілкуватися, відчувати, діяти, приймати рішення, бажати, мріяти, пізнавати, розвиватися… Дар мати знайомих, друзів, рідних. Можливість обирати собі професію, сферу діяльності, самореалізації. Можливість мати дах над головою, усілякі матеріальні здобутки, можливість користуватися дарами довкілля і благами цивілізації…

Нам всім дано і довірено Творцем дуже багато. І для кожного з нас, у свій, Богом визначений час настане момент звіту перед справжнім Господарем нашого буття. І час цього звіту не такий вже й далекий, як інколи може здаватися. Тому варто пам’ятати не лише про Страшний суд, але і про завершення нашого власного земного шляху, коли прийде наша особиста година дати відповідь за те, як ми прожили дароване нам життя.

Тож цінуйте все, що маєте і чого досягли. Несіть за це відповідальність, розпоряджайтесь усіма дарами Божими мудро і справедливо. Аби в потрібний час бути готовими тримати добру і достойну відповідь перед Богом.