Чи змінить замах на Трампа хід президентських виборів у США?

Чи дійсно, як пише частина пабліків (переважно російських), замах на Трампа моментально вирішив долю виборів президента США у цілому? Я так не думаю.

Це не перший в історії замах на кандидата чи президента. Не перша політична криза в Америці. І практично абсолютна, 50:50, поляризація суспільства теж трапляється не вперше у США. І жодного разу подібне не призвело до якихось катастрофічних наслідків чи некерованого хаосу.

Власне, у цьому основна цінність демократичної традиції: налагоджена система за будь-яких потрясінь змушує втримуватись від хаосу і лишатись у певному раціональному руслі. Без раптових смикань до котрогось полюса.

Але ми вже певний час живемо у світі хайпів. Який активно поширює стереотипи «Трамп – практично божевільний фашист», «Байден – старий маразматик». А американці мусять робити вибір саме між ними.

Насправді Трамп і Байден просто представляють певні системи цінностей, причому суворо у рамках абсолютного пріоритету американських інтересів і стійкості держави. Тому виборці не надто переймаються особистими спроможностями кандидата, коли роблять вибір (у чому і зізнаються чесно у кожному опитуванні).

Так, замах дещо збільшив шанси Трампа. Передусім, бо мобілізував республіканський електорат там же у критичній для демократів Пенсільванії. Однак до листопада ще купа часу – і ніхто не гарантує, що не станеться ще чогось настільки ж масштабного за впливом на кампанію. І що маховик не хитнеться в інший бік.

Плюс ще не можна сказати, що все остаточно вирішено у Демократичній партії – у сенсі, що в останній момент не відбудеться заміни кандидата чи команди (а американські виборці серйозно орієнтовані на характеристики команди майбутнього президента – це також одна з ознак розвиненої політичної культури).

Ну і зрештою, «Трамп – це проросійська катастрофа» – по факту суто російський наратив. Котрим інфікували нас власне «хороші русскіє». Бо це Росія живе у власному задзеркаллі – де ухвалила, що «за Трампа все буде набагато краще, він за Росію». Їм просто зручніше позиціонуватись з таким міфом.

До речі, як історик, мушу сказати, що теперішня Росія взагалі не відійшла від способу існування на міжнародній арені СССР (точніше, способу створення приємних для себе міфів і потрактування подій). Нагадаю, коли вибори у Франції виграв призначений у СССР «прорадянським» Міттеран, то у Союзі заради повідомлення про перемогу навіть перервали футбольну трансляцію – абсолютно фантастичний прецедент, бо мовленнєва сітка державного ТБ і футбол були абсолютами недоторканності і стабільності.

Причина – бо Міттеран мусив так чи інакше ввести до свого кабінету комуністів. Ну що – кількох дійсно ввів. Ті недовго там побули, після чого їх турнули з посад – і на цьому інтерес радянської пропаганди закінчився. Але створений Кремлем міф «друга СССР» в Союзі зберігся. Бо не було потреби чимось реальним його підтверджувати, всі й так вірили державній пропаганді.

Зараз відбувається абсолютно те саме: Росія вірить кремлівській пропаганді, що Трамп «цілковито проросійський, от він прийде – і на Росію посиплються плюшки. Санкції знімуть, ринки повернуть, гроші розморозять, Україну віддадуть, НАТО скоротять, зброю від східних кордонів відведуть...

Значна частина українців, на жаль, повірила у те саме. Через активну роботу «хороших русскіх» на нашому ТБ. Що варто Трампу перемогти – настане негайний кінець не тільки Україні і НАТО, але й Америці, бо він не просто фашист, а цілковитий негідник.

Українські фахівці (і я також) від початку кампанії переконуємо українців у зворотному: що американську систему не переламає жодна особистість, що неправильно сприймати ситуацію «Байден нам друг, а Трамп ворог», бо і те, і те не відповідає дійсності... Таке. На жаль, у нас аудиторія на порядок вужча, ніж у тих, хто транслює «хороших русскіх».

***

До речі, доволі дошкульний для Росії аспект: як бачимо, російська зовнішня політика абсолютно не суб’єктна. Бо така велика імперія – а будує всі свої сподівання і розрахунки на тому, хто переможе на виборах в Америці...