Влада демонструє, що нам оборона не цікава і не потрібна

Після жорсткої заяви Байдена – дуже жорстких обіцянок з точки зору дипломатії як на країну з таким військовим бюджетом. Після заяви Блінкена – не набагато м’якшої. Після збільшення військової допомоги від США до $300 млн (що не виключає додаткових нагальних траншів у випадках форсмажорів).

Після дозволу від США країнам Балтії постачати американську зброю Україні. Після вісьмох «публічно відомих» (тобто, теоретично є ще непублічні?) літаків з орієнтовно 2000 ПТРК NLAW з Великої Британії. Після того як голова оборонного комітету Бундестагу виступила за надання Україні озброєння. Після того як Чехія заявила про готовність постачати Україні зброю та боєприпаси. Після того як Польща передислокувала військо на кордон з Білоруссю.

При тому, що за такої активної допомоги союзників ми мали би, навпаки, демонструвати повну мобілізацію. Тобто, Зеленський мав згадати про десятки тисяч загиблих і поранених, про давні традиції українців як переможного війська, про захисників ДАП «люди вистояли, не вистояв бетон», про те, що Росія припинить своє існування, якщо таки ризикне масштабно полізти через наші кордони.

Сказати, що за зброю візьметься кожен, від підлітків до старших людей. Що місцеві органи влади вже відновили практику масових навчань мешканців, включно зі школярами, використання зброї, нехай поки і пневматичної через брак бюджетів. Що партизани нищитимуть все і всіх, що притягнеться сюди з Росії, скільки би часу це не забрало.

Зеленський і ОП мусять же розуміти, що реальна цільова аудиторія цієї його заяви – не українці, а якраз Захід. Котрому важливо розуміти, чи є сенс збільшувати і взагалі надавати допомогу, чи готові ми ворушитись самі. А з заяви Зеленського союзникам ясно, що ми готові розслаблено їсти шашлики, поки хтось надасть нам зброю, хтось створить військові бази, хтось воюватиме за Україну...

Якщо влада України демонструє, що нам оборона не цікава і не потрібна – чому нашою обороною мають перейматись інші?

Висновок: краще би Зеленський промовчав. І все обмежилось тільки офіційними письмовими подяками за допомогу.