Засідання ОДКБ: еволюція Путіна від «мачо» до клоуна

Коротко про вчорашнє засідання ОДКБ: «без сліз не глянеш». Настільки нікчемного збіговиська я давно не спостерігав. Окрім Білорусі та Росії присутність інших членів була виключно протокольною. Та й у самого Олександра Григоровича, напевно, не йшло з голови питання: «що я тут роблю? Краще гляну яка в Гаазі сезонна погода». Це щодо загального враження.

По змістовній частині. Лукашенко пропонує протистояти НАТО в соцмережах. Правильний підхід, бо в інших сферах шансів нуль. Ще звучали інтенції кращої координації та більшої згуртованості членів ОДКБ, але тут цвях в домовину цієї організації вбив Пашинян, який нагадав, що ОДКБ не просто не допомогло Вірменії у війні за Карабах, а продовжувало продавати зброю їх супротивнику. Ви уявляєте рівень нікчемності цієї організації?! Твої «союзники» продають твоєму ворогу зброю, а ти як лох маєш за це їм дякувати.

Виступ Путіна взагалі був феєричним. Виявляється Росія не проти вступу Фінляндії та Швеції, бо у них з цими країнами проблем немає! Що!? А як же заяви про те, що НАТО має забратись до кордонів 1997 року? Забули? Чи не те мали на увазі? А до чого ж тоді були ультиматуми Заходу? Виявляється, що не сам факт розширення є загрозою, а наявність військової інфраструктури? Тобто країни стає членом альянсу і її війська відповідно стають армією НАТО, але проблеми в цьому немає?! Наближення кордонів «ворожого НАТО» з яким «Росія воює в Україні» – це не вже не біда?! Ну а чого б тут не згадати про час підльоту ракети з Фінляндії до Пітера, наприклад?!

Ну для будь-якої критично мислячої людини таке на голову не налазить, але найгірше те, що росіяни зʼїдять це лайно та ще й подякують Путіну… Недоумство – це реально трагедія російського народу.

Путін все програв, всі геополітичні позиції Росії. «Північний потік-2», розширення НАТО, корисність для Китаю, вплив на Україну тощо. І зробив він це завдяки своєму недоумству та жорсткій відсічі українського народу, який згуртувавшись дав добряче по зубах російським загарбникам та розбив міф про «другу армію світу». Ну і як ту не згадати відомий вираз (якщо не помиляюся самого Зеленського): комік може стати президентом, а от президент, який перетворюється на коміка – це трагедія…

Сьогодні Путін реально схожий на клоуна, ще й посереднього. І це чудово усвідомлюють інші учасники ОДКБ, які навряд чи захочуть мати справу з кульгавою качкою Путіним та країною-невдахою росією.

Єдиною соломинкою за яку хапається Путін та яку як мантру повторюють інші учасники ОДКБ є начебто позитивний кейс участі організації у «врегулювання ситуації в Казахстані», коли «великі» та «могутні» війська вийшли проти цивільного населення. Це крайній цинізм та примітивізм. Тож ОДКБ – це організація, яка теоретично може допомогти комусь з учасників зберегти владу, але це не факт. Нічого більшого вона не може запропонувати своїм членам.

Тож історія мертвонародженої інституції добігає до свого логічного кінця. Амінь!