Що приховує відмова Путіна від перемир'я? Результати розмови з Трампом

Путін відмовився від ідеї перемир'я. Але Трамп може поки що змиритися.

Природно, у заяві Кремля немає слова «ні». Висловлюється «згода» з нібито ідеєю Трампа не бити по енергетичній інфраструктурі двох країн протягом 30 днів. Тобто РФ не намагається вразити українські газо- і нафтовидобувні потужності, а також об'єкти електроенергетики. Україна у відповідь має перестати завдавати ударів по російських НПЗ і нафтосховищах.

Але на ідею перемир'я Путін не пішов. Точніше висунув заздалегідь неприйнятні умови:

• зупинка мобілізації;
• припинення військової допомоги Україні.

Що природно дає РФ перевагу через згаданий місяць.

Для Трампа результат, м'яко кажучи, не найвдаліший. Але при цьому Путін зробив пропозиції в російських традиціях «флангової дипломатії» – допомогти у деескалації в Ємені (тобто вплинути на хуситів) і, наскільки розумію зі слів про «взаємодію у питаннях ядерного нерозповсюдження», посередництво у переговорах з Іраном щодо ядерної угоди.

А в обмін попросив почати ще один цікавий процес – переговори про безпеку судноплавства у Чорному морі. При цьому РФ має лише одну «сильну карту» – повітряні атаки на українські порти. А ось позиції України у цьому випадку набагато сильніші – Чорноморський Флот давно не ризикує далеко відходити від бази у Новоросійську.

Але початок «переговорного треку» про безпечне судноплавство може створити умови за яких РФ спробує повернути позиції. Крім того, це тема, яку у майбутньому Путін спробує розвинути у питання, наприклад, «демілітаризації Одеси». Вкрай незручний для України прийом – дроблення питань.

Свого часу, у рамках «Мінського процесу» Кремль так вивів за дужки питання Криму. Наскільки розумію, зараз створює базу для аналогічної комбінації, тільки вже з прицілом на українські порти, зайняти які РФ так і не змогла.

І, нарешті, Путін ймовірно пропонував Трампу і спільний продаж природного газу європейським споживачам і якісь контури аналога «угоди про ресурси».

Тим більше, що перед самою розмовою у РФ послабили обмеження для іноземних власників російських активів. І частини американських компаній дозволили їх продаж. Якщо захочуть. Адже паралельно на з'їзді РСПП Путін заявив про готовність сприяти поверненню у Росію «іноземного бізнесу».

Таким чином, щодо України поки не домовилися. Але Путін спробував зробити щедру пропозицію США. Фінансово вигідну.

Питання у реакції Трампа. Заявити про провал зустрічі він не може. Сторони фактично домовилися домовлятися. Наскільки американський президент буде готовий діяти з позиції сили, покажуть вже найближчі два тижні.

Саме у цей період повинен почати діяти останній санкційний пакет, введений Джо Байденом. Або не почати – якщо Дональд Трамп розпорядиться випустити кілька General License, які фактично відкладають момент початку дії санкцій.

Тим не менш, перший раунд показав логіку дій Кремля. А саме:

1. Спроба розширити поле обговорення, пропонуючи США послуги в інших регіонах, вимагаючи поступок по Україні натомість.
2. «Дроблення» питань війни в Україні, намагаючись вивести окремі складові у самостійний трек. Наприклад, питання Чорного Моря. Можливо, у майбутньому, енергетики.
3. Пропонуючи США економічні бонуси (або просто ресурси) як плату за окремі політичні поступки.

Поки на стіл не викладена карта позиціонування РФ по відношенню до КНР. Але тут, думаю, Путін буде торгуватися і з Вашингтоном і з Пекіном.