Ракетний терор. Окупанти хочуть «просадити» наш потенціал до опору

Кожен з нещодавніх обстрілів хоча і вкладається в загальну тенденцію посилення ударів по Україні, але кожен з них варто розібрати окремо.

Тому давайте так і підемо, у зворотньо-хронологічному порядку.

Ракетний удар вночі 15 серпня

Особливо цей епізод показує, що росіяни проводять обстріли не під «червону дату» чи «як помсту за щось», а лише тоді, коли мають відповідний рівень готовності та в рамках своєї цілеспрямованої політики по знищенню всіх видів інфраструктури України.

Наприклад, ОК «Південь» станом на 00:00 неділі 13 серпня фіксувало, що уже тоді рашисти мали готовими до атаки чотири Ту-95МС та 18 ракет типів Х-101/Х-555, але фактичне застосування відбулось аж за 2 доби потому.

Але масштаби застосування стратегічної авіації на цей раз виглядають в чомусь справді масштабно. Повітряні Сили заявляли зокрема про 11 стратегічних бомбардувальників (очевидно Ту-95МС/Ту-160), і це мінімум 20% від всього по факту наявного флоту таких літаків. Ще +6 бомбардувальників Ту-22М3 – більше 10% від всіх наявних «бортів» цього типу.

Плюс проблема того, що на більшій частині території нам явно нема чим збивати Х-22/Х-32 – нікуди не зникла, що задає відповідний рівень бойової ефективності для рашистських стратегічних бомбардувальників.

Будь-яка ракетна атака рашистів завжди несе терор проти цивільного населення.

Бо навіть якщо російські ракети не влучають по житловим будинкам, то завжди є уражаючі фактори у формі звуків вибухів, вибухової хвилі та розльоту уламків, які пошкоджують житло мирних мешканців. А сьогодні взагалі маємо ситуацію, коли рашистські КР упали на житлові будинки, лікарню і садочок.

Але при цьому завжди варто пам’ятати, що будь-яка ракетна атака РФ в першу чергу має на меті «просадити» наш потенціал до опору.

Тим більш, що є така важлива проблема – навіть по мірі того, як Україна отримуватиме додаткові західні ЗРК та нарешті західні винищувачі, проблема підтримання в строю наявних ЗРК та літаків радянського зразка, зокрема з використанням промислових потужностей – нікуди не дінеться, і стане ще гострішою. От сюди окупанти теж явно ціляться і будуть цілитись.

По атаці «Калібрами» та «Шахедами» в ніч на 14 серпня по Одесі

Через цю атаку Одеса зазнала дуже суттєвих пошкоджень житла та іншої інфраструктури через вибухову хвилю та інші уражаючі фактори.

І ця обставина «перекрила» собою факт, що тої ночі ППО взагалі-то змогла збити усі 100% аеродинамічних цілей, тобто усі вісім «Калібрів» та усі 15 «літаючих мопедів».

Хоча тоді рашисти проводили атаку буквально на «пістолетній дистанції», і це давало ризик, що і на цей раз мало що вдасться відбити.

Окремо цікавою вийшла офіційна демонстрація, що тої ночі по повітряним цілям росіян працювали одночасно й радянські С-300, і німецькі «зенітні танки» Gepard. Значить боєзапас до цих систем ще на достатньому рівні. Ув’язати в єдину систему управління ці дві різнопланові системи ППО – окреме досягнення наших зенітників.

Повітряні атаки рашистів на Південь прямо пов’язані з їх діями по перешкоджанню судноплавства в наші порти.

І тут слід бути готовими, що в цьому ракурсі рашисти й далі робитимуть акцент саме на пошкодження нашої портової інфраструктури, а уже в другу чергу – займатимуться цивільними суднами, що йтимуть до України.

По атаці «Кинжалами» вдень 11 серпня

Як можемо пригадати, тоді рашисти випустили 4 ракети цього типу, із яких 1 збила наша ППО, інші 2 за офіційними заявами – влучили неподалік військового аеродрому в Коломиї, четверта – впала біля житлового будинку в селі, через що загинула дитина.

Якщо виходити навіть лише з офіційних заяв, то ця ракетна атака виглядала особливо масштабною.

Бо так виходить, що росіяни відстріляли одразу чотири «Кинжали» лише для того, щоб спробувати дістати кілька наших пілотів, що мають прямувати на навчання літати на F-16.

А тут ще й варто зробити поправку, що російські «теоретики» вирішили самі для себе дещо «модифікувати» теорію гіперзвукової зброї, зокрема у війні проти України.

Вони тепер стверджують, що сам факт наявності таких ракет дозволяє тримати противника «у стратегічній невизначеності», бо можна бити по цілям на широкій території та не передбачувано для ворога.

І що водночас, гіперзвукові ракети мають використовуватись для «ураження важливих об’єктів разом із засобами ППО».

Іншими словами – окупанти перевели в доктринальну площину те, що їх пропаганда говорила про ракетні атаки по Києву тими ж «Кинжалами» у травні цього року.

Тому треба бути готовими, що географія атак «Кинжалами» по Україні далі може лише розширюватись.

І також варто тримати на увазі, що для самих рашистів ракети Х-47М2 при всіх недоліках можуть бути на порядок кращі, аніж наприклад радянські аеробалістичні ракети Х-15.

***

Уважні читачі можуть заодно простежити, що усі ці засоби ураження, які рашисти відстріляли в епізодах 11, 14 та 15 серпня, раніше військові РФ могли відстріляти в кілька хвиль лише за 1,5 доби.

Можливо, таким чином росіяни хочуть поміняти формат ракетних обстрілів, тобто умовно кажучи «розтягувати» на довший час хвилі ударів по критичній інфраструктурі.

Але точно про це можна буде стверджувати хіба що після циклу емпіричних спостережень.