Телебачення в Україні перетворилося на засіб моделювання результатів виборів

На 28-му році незалежності Україна переживає чергову президентську кампанію без повноцінної системи засобів масової інформації, найважнішою частиною якої залишається телебачення.

Маніпулювання, пропаганда, агітація заполонили блакитні екрани в домівках українців. Об’єктивної, збалансованої інформації обмаль, до того ж, вона є дефіцитом на провідних телеканалах. Чи є вихід, чи хоча б надія, що колись ця, вже звична для країни ситуація, зміниться?

Телебачення №1

Центральні телеканали залишаються для українців основним джерелом інформації про перебіг президентських виборів. Фактично, 4 з 5-ти мешканців країни дізнаються про те, що пропонують та чим займаються претенденти на найвищу посаду в державі, з передач на ТБ.

Це — дані опитування, що його наприкінці січня — з початку лютого провів Київський міжнародний інститут соціології, на запитання «З яких джерел ви найчастіше отримуєте інформацію про кандидатів, які балотуються на посаду президента України? Оберіть не більше 2-х варіантів», респонденти відповіли таким чином:

• 1. Центральні телеканали — 78,6%;
• 2. Із новинних інтернет-сайтів — 35%;
• 3. Від друзів, родичів, знайомих, колег тощо — 11%;
• 4. Із соціальних мереж в Інтернеті — 9,3%;
• 5. Місцеві телеканали — 9%;
• 6. Центральні друковані видання — 6,2%;
• 7. Місцеві друковані видання — 4,7%;
• 8. Радіо — 3,1%;
• 9. Інше — 0,1%;
• 10. Важко сказати / Відмова — 1,1%.

Всеукраїнське опитування громадської думки КМІС провів на замовлення клієнта з 31 січня по 10 лютого 2019 року. Методом особистого інтерв’ю опитано 2007 респондентів, які мешкають у 134 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за триступеневою стохастичною вибіркою з квотним відбором на останньому ступені, що репрезентативна для населення України віком від 18 років. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

Популярність упередженності

Які саме телеканали є найбільш популярними з точки зору розповсюдження інформаційного контенту, можна зробити висновки, вивчивши інший рейтинг, складений за підсумками підрахунку частки аудиторії, яка дивиться інформаційні програми. За цими даними, в числі лідерів в нас телеканал «Україна», 1+1, «Інтер», СТБ, ІСTV, «112 Україна».

Дані дослідження телевізійної аудиторії належать Індустріальному Телевізійному Комітету. Рейтинг складено для щоденних випусків новин у слоті 18:00—23:00. Дані наведені для виборки аудиторії віком від 18 років і старше, що проживають на всій території України.

Але серед найбільш популярних інформаційних телеканалів присутні ті, хто віддає перевагу роботі з огляду на політичні симпатії власника, а не на стандарти об’єктивної журналістики.

18 лютого коаліція громадських організацій презентувала проміжний звіт за результатами незалежного моніторингу висвітлення в медіа президентської виборчої кампанії.

Дослідження в рамках проектів Ради Європи провела коаліція громадських організацій, у яку входять «Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» і StopFake. Експерти аналізували, зокрема, новини і ток-шоу 12 телеканалів.

Моніторинг, який тривав з 14 січня по 3 лютого 2019 року, показав, що майже всі медіа (насамперед, телеканали), які увійшли до моніторингу, демонстрували свої симпатії чи антипатії до тих чи інших кандидатів у президенти. У більшості випадків це можна пояснити не так позицією самих журналістів, як позицією медіавласників, які мають власні політичні інтереси.

Найбільш яскраво політичну орієнтацію демонстрували такі телеканали-лідери, як «1+1», «Україна», «Інтер», «112 Україна». Серед найбільш популярних постачальників інформації лише ICTV та СТБ займали більш-менш рівновіддалену позицію щодо різних кандидатів.

Опір власників ... та глядачів

Що означають всі ці наведені рейтинги та дані досліджень?

1. Громадську думку в Україні формують власники популярних центральних телеканалів. Отже, рейтинги кандидатів залежать від позиції власників провідних телеканалів.

2. Власники окремих рейтингових телеканалів використовують медіа для просування своїх кандидатів, а не для об’єктивного інформування.

3. Пропаганда та агітація на провідних каналах має значний вплив на рейтинги кандидатів і буде мати значний вплив на результати голосування.

4. «Зверху» якось вплинути на цю ситуацію малореально. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення може покарати телеканал, наприклад, «за заклики до війни або її пропаганду і розпалювання ворожнечі» або за поширення відвертих фейків. Але яким може бути покарання за порушення балансу представленості кандидатів e ефірі чи за упереджене висвітлення президентської кампанії, якщо немає прямих порушень умов ліцензії або законодавства, — велике питання.

Вихід в саморегуляції, це зрозуміло, але...

5 лютого українські телеканали, радіостанції, друковані й онлайн-видання, а також медійні громадські організації заявили про створення медіаруху, покликаного забезпечити громадянам можливість обирати президента і парламент на основі повної та достовірної інформації. Теоретично правильна та необхідна ініціатива. Але наразі до руху «Медіа за усвідомлений вибір» приєдналося лише два телеканали, які є не дуже рейтинговими — «UA:Перший» та «5 канал».

Зрозуміло, що ця ініціатива без участі в неї найбільш популярних медіа не буде мати впливу на реальну ситуацію в інформаційному полі країни.

Що ж робити? Треба змінюватися нашим медіа-магнатам та... нашим співгромадянам.

Повноцінні незалежні та об’єктивні засоби масової інформації не з’являться, поки власники ЗМІ не будуть мати мотивації перетворювати свої медіа-активи на неупереджені джерела розповсюдження чесних новин, а люди не припинять з більшим задоволенням дивитися маніпуляційні новини та пропагандистські програми, ніж збалансовані та незаангажовані передачі. Втім, наразі про рухи власників за чесні новини або глядачів за неупереджену журналістику щось не чутко.