На що перетворюється український інформаційний простір

Декілька днів уважно передивляюсь інформаційний контент:

1. Дуже багато російських «опозиціонерів». Нащо??? Більшість росіян їх не дивиться, для кого вони кожного дня розказують, що не всі росіяни погані, про Путіна та взагалі, яка ситуація складається? Цих россіян стає все більше і більше, знову на тіж граблі?
2. Дуже багато непрофесійного контенту. Якісь блогери, бізнесмени, артисти, мальфари, гадалки, всякі самозакохані радники. Всі знають, що треба робити і як треба воювати.
3. Дуже мало жіночого контенту. Ведучі, небагато політичних виступів, трохи волонтерів і багато росіянки Латининоі. І все. Чому? Жінки воюють, жінки бойові медики, жінки волонтери, жінки політики, багато жінок в різних сферах діяльності. 
4. Жахлива кількість програм про Путіна особисто. Його дитинство, що він їсть, що він думає, що він зранку робить, як лягає спати, як ходить до туалета і т.д. Треш! Нащо? Путін вбивця! Я не розумію кому цікаво його дитинство та його сніданок?? Ніхто не знає, що він думає, ніхто. Хай він... Зрозуміло, що говорити треба стосовно війни та ситуації вцілому. Але персонально кожної хвилини обговорювати вбивцю – це занадто.
5. Цілком інформаційна війна більше схожа на дурдом. Ніякої послідовності. Для мене, як для громадянки багато незрозумілого. На загальному Марафоні ТВ, от все чудово і прямо завтра перемога. Дивишся виступи військових, так до перемоги ще дуже довго.

Мені не вистачає правди, все казати неможна, але і замовчувати все неможна. Мало кажуть про поранених, загиблих. Не треба казати кількість, просто кажіть, що кожного дня Україна несе людські втрати. Щоб люди знали. Показуйте фото загиблих.

Багато людей не відчувають війну. Це погано.