Табу на українське зерно. Як пройшла перша репетиція можливого вступу до ЄС
Для ЄС безумовно є свій урок. І також економічний
Український барига зустрів польського, і обоє гарно заробили на українському зерні… Президенти України та Польщі, уряди Румунії, Болгарії, Чехії, Словаччини, Угорщини, керівники Єврокомісії заробили хто головний біль, хто політичні проблеми, хто відставки.
Такий короткий підсумок року скасування ввізних мит ЄС на український експорт для підтримки української економіки.
Перша репетиція можливого вступу до ЄС
З одного боку, велика дяка нашим європейським партнерам, це рішення врятувало економіку України в перші місяці війни від колапсу, а з іншого дало жорсткі уроки, які потрібно вивчати, щоб не допустити таких помилок знову.
Якщо коротко, то ЄС, це вільний рух людей, товарів та капіталу по всій території спільноти.
З людьми ситуація для нас більш-менш зрозуміла, питань майже немає, є тільки подяка за підтримку наших біженців, більше того, як було до війни – європейці із задоволенням приймали українських робітників, що очевидно продовжиться й після війни
Рух капіталів з України найближчим часом навряд чи викличе проблеми, скоріше запитання контролюючих структур до грошей українських корупціонерів, які так люблять нерухомість на Середземномор'ї. Але то нас хвилює менше всього.
А от з товарами вийшла біда.
Ні українська влада, ні польська, ні чиновники ЄС виявилися не готовими. Власне, в історії ЄС такого й не було, тому й прорахувати всі варіанти, а особливо жадібно – корупційний союз бариг від бізнесу незалежно від країн, думаю, став для них неприємним сюрпризом, який привів до політичних проблем.
Перша репетиція не вдалася, всі актори були не готові, ролі не знали, вистава викликала критику.
Уроки
Для України вже стало зрозуміло, що пріоритети підготовки до вступу міняються. І це не тільки судова реформа, гарантії прав власності, боротьба з корупцією, набагато важливіше стає економічне співіснування, як всередині, так і з країнами ЄС.
Ми занадто великі для того, щоб просто завтра вийти на відкриті європейські ринки, рівновага яких вибудовувалася десятиліття, минулі місяці це підтвердили, і це тільки аграрна продукція, не кажучи про інші товари.
Що це значить? Якщо до цього, головний акцент успішного виходу на європейський ринок була ціна та якість, безпечність, то тепер ще й, скоріше всього, буде обмеження кількості. А це значить, що сіяти та вирощувати прийдеться не за бажанням, а за погодженням з чиновниками ЄС.
А це значить, що мають змінитися функції урядових структур, що держава активніше втручатиметься в бізнес, особливо орієнтований на ринки Європи, елементи планової економіки при вільних ринкових відносинах – нова українська економічна реальність
Прийдеться наступити на горло ліберальних течій про повну свободу бізнесу та «невидиму руку ринку», який все відрегулює при експорті. Історія останнього року розвіяла ілюзії в тому, що бізнес України виріс з малинових піджаків 90-х, що став цивілізований, відповідальний, стратегічно налаштований. На жаль, є такі, але все ще не так багато, як би хотілося.
Тому прийдеться вводити контроль за експортом в ЄС. Враховуючи, що наші сусіди таке вже зробили, це вже реальність, яку лишається тільки юридично оформити.
Для ЄС безумовно є свій урок. І також економічний. Скоріше всього, зараз буде аналіз можливого впливу української продукції на європейський ринок, будуть готуватися заходи для мінімізації. І про ці заходи ми почуємо на переговорах, і їх прийдеться врахувати в нашій економіці.
Чи критична ця історія для нас та європейців?
Чи можливі коливання європейського напрямку України?
Чи є альтернатива ЄС для України?
Відповідь одна – ні.
Аналізуємо, вивчаємо, робимо висновки та впевнено йдемо до європейської сім'ї народів, там наше майбутнє.
Коментарі — 0