Коли закінчиться період високого зростання економіки РФ?

Уповільнення економіки РФ вже почалося, і я його прогнозував ще рік тому. Причина уповільнення, як і причина прискорення – монетарна політика російського центробанку.

Так само, як за допомогою низької ставки у 7,5%, яка трималася приблизно рік (літо 2022 – літо 2023 років), була задана траєкторія зростання ВВП вище тренду, так само і за допомогою збільшення ставки ЦП до 19% протягом теж близько року (літо 2023 – літо 2024), було задано напрямок і на зниження тренду ВВП.

Спочатку економіка на зліт, а згодом – на посадку. Я вже говорив, що те, що відбувається зараз в економіці РФ, – це масштабний емпіричний експеримент, якого в історії економічної науки не було і не буде. Тому що навряд чи хтось ще у майбутньому зможе зробити такі зовнішні маніпуляції з досить великою економічною системою (насамперед про санкції).

Ну хіба що якщо США та ЄС запровадять такі самі санкції щодо Китаю. Але там експеримент буде не такий комплексний через те, що Китай у світовій капіталістичній системі – це бджола-ренегат, що тільки маскується під робочу бджілку, а насправді це бджола, яка витісняє інших бджіл із сусіднього вулика. Бджола – воїн. А РФ була, як говорив Путін, «своя, буржуїнська».

Приблизно рік політики низьких ставок закинув економіку РФ вище за потенційний тренд із незвичною динамікою зростання у розмірі майже 5% (друге півріччя 2024 року). Тимчасовий лаг між зміною монетарної політики та відгуком економіки – від шести місяців до року.

Тобто з осені ми спостерігатимемо вже зворотний ефект – зниження динаміки зростання ВВП як наслідок посилення монетарної політики центрального банку та зростання ключової ставки з 7,5% до 19%.

Ціль ЦБ – «прибити» економіку до рівня потенційного тренду. Тільки це знизить попит на працю та ресурси, тобто вплине і падіння інфляції. Таргет за цінами у РФ – 4% на рік. Нині близько 8%. Отже, зростання темпів зростання ВВП на 2 процентних пункти дав сплеск інфляції на 4 процентних пункти.

Зворотна залежність між інфляцією та трендом зростання ВВП не така пропорційна, а швидше дзеркальна: для зниження інфляції на 4 процентних пункти (з 8% до 4%), динаміку ВВП слід скоротити на ті ж 4 процентних пункти (З 5% до 1% на рік).

Тобто найближчий рік у РФ динаміка ВВП різко сповільниться. Багато хто прогнозує навіть 1% 2025-го. Мій прогноз: діапазон зростання у межах 1,5-2%.

І ЦБ РФ піде на таке зниження інфляції у режимі «бачу ціль, не бачу перешкод». Тим більше, що Набіулліна нещодавно підтвердила інфляційну мету 4%. Тут багато залежатиме від ціни на нафту.

Ціна нижче 60 доларів формує проінфляційні ризики, а вище 80 – антиінфляційні можливості. А діапазон від 60 до 80 – це нинішня ситуація балансування «між». Можна сміливо сказати, що нафту нижче 60 – ставка вище 20%. А нафта вища за 80 доларів за барель – ставка нижча за 10%.

Але це все у логіці Набіулліної, а не Білоусова, який, напевно, «точить зуб» на таку монетарну політику, яка стримує бюджетний експансіонізм та економічну стратегію розгортання.
А яка моя думка, запитаєте ви, хто має рацію, а хто ні?

У такому разі я завжди говорю: хто між боротьбою з падінням ВВП та з інфляцією, вибирає боротьбу з інфляцією, той у результаті отримує і інфляцію, і падіння ВВП. До речі, в Україні знову почали зростати споживчі ціни.

Жорстка монетарна політика НБУ не спромоглася перемогти інфляцію у середньостроковій перспективі, оскільки це військова інфляція витрат, а не мирна інфляція попиту. Тобто, ми отримаємо у наступному році інфляцію, що росте, на тлі економіки, що сповільнюється.