У світі назріла класична «революційна ситуація». Що найбільше тривожить

Підсумком перших ста років життя Генрі Кіссінджера стало те, що система «глобальних балансів», яка з його і Ніксона подачі перенесла на глобальну політику ідеї «Європейського концерту» (тобто систему міжнародних відносин, запроваджену на Віденському конгресі 1815 року), перестала працювати.

У чому Росія безумовно добилася успіху, так це в наочній демонстрації, що «ця штука більше недієздатна».

Фактично в нас зараз немає ні «однополярного миру», де всі країни, крім поодиноких «порушників», загалом жили б за спільними правилами, ні «біполярного миру», де є «капіталізм проти соціалізму», ні «триполярного миру» (те саме плюс «рух неприєднання», тобто «третій світ»), ні навіть «багатополярного миру», паростки якого західні політики, діючи за лекалами Кіссінджера, намагалися втиснути в річище все тієї ж віденської системи, за принципом «де не діють правила, діятимуть баланси».

Натомість є хитка ситуація, яка в наступний момент, наче посмішка Джоконди, може перетворитися на що завгодно.

Можна навіть сказати, що у світі назріла класична «революційна ситуація», коли жити і керувати «по старому» вочевидь неможливо (стосовно РБ ООН це, нарешті, відкрито визнав Гутерреш), а як може бути «по новому» – ніхто не знає.

І я дуже сумніваюся, що дідусь Кіссінджер на своєму вже 101-му році життя запропонує людству щось нове. А якщо не він, то хто? І, головне, якими є ті нові засади, на яких можна будувати глобальну політику двадцять першого століття?

Оце останнє питання всіх і лякає. Тому так багато людей і чіпляються за рештки старих геополітичних схем (свіжий приклад – інтерв'ю Фукуями для НВ, де він пропонує Україні, як програму-максимум, «звільнити Херсонську і Запорізьку області», від чого «люди на Заході» одразу «перестануть хвилюватися»... а далі неодмінно переговори, бо аякжеж).

Але зацінуйте справжній масштаб проблеми.

А найбільше наразі тривожить те, що ні Байден, ні тим паче Трамп не є такими новаторами геополітики, яким був тандем Ніксона-Кіссінджера для свого часу. Тому це доленосне для людства питання наразі й зависло, зробивши всіх нас заручниками цієї стратегічної невизначеності.

Доведеться вистояти й дочекатися.