Розстріл дітей у Росії. Трагедія зіграла на користь Кремля

Взагалі вся історія «колумбайнів» у Росії виглядає як керований владою процес, як свого роду ерзац – заміна підриву будинків.

Сам «колумбайн» стався 20 квітня 1999 року. Але лавини послідовників не утворилося.

У СРСР/Росії та інших країнах поодинокі трагедії у школах траплялися і до Колумбайну, і після. Але з 2018 року в РФ щось прямо прорвало. У 2017 р. трапився напад-наслідування в Інватіївці (Московська область). А потім наче хтось випробував технологію та поставив на потік. Інциденти стали регулярними.

2018 р. – Перм (січень), Улан-Уде (січень), Стерлітамак (Башкортостан, квітень). У жовтні стався інцидент у Керчі – виключно як частина російської повістки та практики.

2019 р. – Вольськ (Саратівська область, травень), Благовіщенськ (Амурська область, листопад).

2020 р. – умовна пауза.

2021 – Казань (травень), Перм (вересень), Серпухов (Московська область – вибух в монастирі, грудень).

У РФ ці інциденти пропаганда в один-два ходи виводила на «українських нацистів», які або брали прямо участь, або надихали.

Путін використав інциденти у школах як спосіб для наїзду на непідконтрольні РФ соціальні мережі з метою примусити їх власників працювати за російськими правилами.

Розстріл в Іжевську, який вже розганяється як повна калька та наслідування «колумбайну», стане ще одним прикладом згубного впливу заходу. Від якого потрібно захиститись.

Побачивши, що інструментів для внутрішньої консолідації населення не вистачає, Кремль почав жертвувати російськими дітьми.

Що може бути цікавим.

Це ми ставимо логічне питання – а де ж хвалене ФСБ, яке кидає до в'язниць за лайки та репости? Чому воно не здатне запобігти цим трагедіям?

У Росії такі питання раніше ставило вузьке коло обмежених людей. Але зараз у емоційному плані ситуація непроста. У повітрі висить питання про винуватців цього жаху з війною.

Або армія, чи спецслужби.

Після інцидентів у Криму, які влаштували «диверсанти», частина рунету організовано задумалася – а куди дивиться гебня?

Інша частина почала не менш організовано розповідати, як це складно – виявити самотнього диверсанта у Криму, який був у «сплячому» режимі 8 років!

Думаю, і зараз знайдуться інтересанти в самій Росії, які допоможуть сфокусуватись на неефективності гебістів.

Вболіваємо за обидві команди.