«9 мая» – це базовий маркер приналежності до «руского міра»

Ось що передувало війні. Соціологія за травень-2021:

• 31% однозначно за 9 мая.
• 41% за подвійне відзначення 8 і 9 травня при обов’язковому збереженні 9-го.

Сумарно: 72% довоєнних сограждан виявляли прихильність до колорадського концепту Дня Побєди. Ба більше: 80% сприймали це свято зі значимим для себе символізмом. 37% трактували його як «перемогу радянського народу у великій вітчизняній війні». Зрозуміло, совєтська інтерпретація була поширена найбільше на Півдні (48% адептів 9 мая) та Сході (42%). Кожен 8-й мешканець Сходу (12%) вважав Сталіна видатним діячем. За рік до війни 29% підтримували георгіївську стрічку.

Пряма лінія між побєдобєсним світоглядом і нинішньою війною – найпряміша з усіх прямих ліній, відомих в евклідовій геометрії. Ворог на балістичних крилах прийшов до/по колонізованих, стокгольмськосиндромних, ватненьких, зросійщених.

Нинішня соціологія показує наявність 13% мух, кому 9 мая досі лайном помазаний, на який треба за звичкою летіти. Будемо вважати цю цифру показником п’ятої колони. Це повністю колонізовані люди, які насаджену більшовицьку матрицю вважають рідною, ніколи з неї не зійдуть, пересмислити її не спроможні в силу своєї інтелектуальної неповносправності й протягнуть ноги у ній же.

Тому що «9 мая» – це базовий маркер приналежності до руского міра. Він не обманить. Він однозначний і односкладний. Лише рускомірна людина насичує цей день традиційними для червоної доби наративами й символами.

Розмов і дискусій на цю тему не має бути апріорі. 8 травня – день розгрому й засудження нацизму, день пам’яті жертв Другої світової. А 9 мая – день рашистського побєдобєсія. День, коли варто ставити питання про таке ж засудження червоного сатанізму, як і коричневого.