Чому українці мають право жартувати з мертвих окупантів

Забавка в викладання слів із трупів карателів – найневинніше, чим можна й треба розважатися.

Для ру-іродів війна проти України – каральна. Екзальтовані обстріли в новорічну ніч – тому зайве підтвердження. Дно не воює, воно карає і мстить за кращість.

Свою «славу» ці монстри розцінюють як премійовану наругу. Гаазько-трибунальні злочини, уневаження звичаїв війни, непомірні жорстокості своїх карателів – всьому світові вони демонструють, що трактують війну як каральну.

У всіх воєнних науках каральна війна (каральна операція чи експедиція) класифікується як засіб терору. За міжнародним правом, будь-яка каральна акція проти мирного населення підпадає під визначення військового злочину.

Солдат – це конвенція, субординація й честь. Каратель – це безлімітний садизм як самоціль. Каральна ворожа держава муштрує не солдат – а, власне, карателів із числа суспільних відходів, людського трешу, черні, неуцтва, садюг, холопів, гопоти, плебсу, посьолкової голоти.

Оскільки в їхній інтерпретації це каральна війна, то зникають усі запобіжники щодо дегуманізації ворога. Не ворог це. Карателі не підпадають під дегуманізацію, бо неможливо дегуманізувати нелюдів.

Так що бавмося в складання слів, скільки душа забажає.