Демократія ризикує опинитися у меншості

І треба ж було світові докульгати до 21 сторіччя, аби знову стати примітивно-біполярним. У ролі протилежностей – не країни-антагоністи, як у 20 столітті, а види правлінь. Їх два: тоталітаризми й демократії. Ціле сторіччя піде на протиборство між ними.

Заздрю тим, хто вважає можливою перемогу світла над клубом диктаторів і одноосібних репресивних режимів. Ні. Перемоги не буде. Усі авторитарні режими – ядерні + сировинно монопольні + вертикально простіші в менеджменті + чисельніші. Ми з жахом виявимо, що на планеті Земля кількісно більшим є запит якраз на узурпаторів, імператорів, царів та цезарів. Антидемократичні режими десятиліттями терпіли присоромлювання з боку західних демократій та постійні дорікання порушенням прав людини, звинувачення в узурпації тощо. Тепер цього ніхто стидатися не буде. Тепер це – їхня перевага.

Західні демократії ризикують опинитися в меншості. Плюс демократичні інституції не справляються з викликами: затратні вибори, загравання з плебсом, підзвітність вередливим дармоїдам, маятникова змінність влади, система противаг замість спокуси швидких дій. На жаль, у часи потрясінь диктатурам легше.

Наша Перемога – це правильний вибір виду правління. Сенсу нема після війни опинитися в авторитарії вождистського типу. Ось і весь вибір.

І тут…

Вони побудували класичну модель мафії. Беруть до себе не того, хто заслуговує, а того, хто прислуговує. Допускають винятки лише як запобіжники, аби по них унеможливити повторення надалі. В такій моделі жодна суспільна проблема не має шансів бути вирішеною, бо сама система і є найбільшою проблемою. Вести сліпих у світле майбутнє можна в будь-якому керунку. Циркачі-трюкачі роблять це бездоганно. Для сліпих будь-який рух уже є дорогою, навіть якщо це рух по колу.

Покладаючись на бездумність граждан-інфантилів система ніколи не програє. Бо невимогливий плебс навчений мовчати. Він не в стані сказати щось корисніше за мовчанку.

Є дуже влучний латинський вислів: Ad turpia nemo obligātur. До ганебного нікого не зобов’язують.

Уся суспільна ганьба робиться силами нічогонероблення. Усе, чим ми ганьбимо багатотисячні жертви найкращих, робиться добровільно і в умовах вибору.