«Главкому» – 15. Про людей, які роблять спільну справу

Сьогодні Главкому – 15.

Будь-яка справа – це люди.

І я говоритиму тут про людей.

Люди, які створили «Главком». Першими сказали: «Нам не все одно» і все закрутилося. Віктор Шлінчак та Юлія Лимар!

Люди, які повірили у «Главком» під час війни і підтримують його тепер. Тетяно Снопко!

Люди, які творили, творять, а головне – творитимуть далі «Главком». Усіх не затегаєш. Хтось тут від першого дня. А хтось лише перший місяць. Хтось йшов, а хтось – повертався. Хтось на фронті, а хтось за океаном. Усі – близькі і рідні.

Люди, які критикують і навіть блокують. Ви загартовуєте. Якщо хтось не похейтив сьогодні, значить, вчора ми погано попрацювали. Закривали через суд, глушили сервери за кордоном, слали погрози, обіцяли вивезти хто в ліс, а хто й далі. Дякуємо, ми досі тут.

Люди, які нас читають. Ви - справжні, живі. Щиро вірите у силу ЗМІ: пишете листи – часом наївні, часом злі, часом по суті, а часом ні. Кличете на виручку, підказуєте теми, підставляєте плече, пропонуєте зустрітися, звете у гості, булите, погрожуєте, проклинаєте, виправляєте, даєте поради, пропонуєте послуги, обзиваєте «партійним листком» (діапазон – від Зе до Пе).

Сперечаєтеся, хто власник, розповідаєте, звідки гроші. І це чудово. Бо усім вам теж «не все одно».

Подяка читачу! Ти – наш головний партнер! Часто псуємо твій настрій, але молимося лише на тебе.

І ти це відчуваєш. У День народження на безіменну редакційну пошту info@... падає щире і чесне: «Читаю, довіряю, але, буває, засмучуюся через… граматичні помилки».

Підростемо, виправимося!

Наша праця точно недаремна.

Дякуємо усім і ЗСУ!