Чому Захід має боротися за нас і нам допомагати, якщо ми самі цього не хочемо?

На місці наших зарубіжних партнерів я б «заспокоївся» після перегляду проєкту нашого бюджету на 2022 рік. У сенсі військової допомоги. Звісно, висновки робити зарано, до затвердження ще багато всього.

Однак за цим проєктом ми схожі на пастушка з відомої казки, який постійно каже «вовки, вовки», а потім йому вже ніхто не вірить, коли вовки реально з'явилися.

Ми кажемо про загрозу повномасштабного російського вторгнення: військового чи гібридного, але майже не збільшуємо витрат на розробку та виробництво озброєнь. До того ж, ми бачимо шантаж Росії шляхом розміщення зброї та нових підрозділів вздовж наших кордонів. Бачимо навчання Захід 2021, які є безпрецедентними за масштабом.

Бачимо спроби проковнути Білорусь і напівоточити Україну з трьох напрямків: з півдня, сходу та півночі. Бачимо масовану паспортизацію і вибори до російської держдуми на окупованій території.

Якщо цей проєкт бюджету є нашою відповіддю на ці загрози, то запитайте себе, а чому Захід має боротися за нас і нам допомагати, якщо ми самі собі не готові та головне не хочемо допомагати. Якщо ми не здатні та не хочемо сформулювати відповідь на всі ці загрози, то для Заходу всі наші заяви виглядатимуть банальним блефом.

А далі – читайте казочку.