До чого не можна звикнути на війні
Реалії нашої війни
Є одна річ яка до якої не можу звикнути на десятий рік війни.
Це діти.
Ну ось встав ти такий зранку, підняв бійця фразою: – Серьога, вставай! Ти сьогодні йдеш штурмувати Піски! – і поки він там материться у спальнику, виходиш прогрівати машину.
Флегматично підмітив що акум скоро здохне, випиваєш каву та їдеш в своїх думках на роботу.
І тут – діти.
Маленька зграя бешкетників бачить брудну машину з водїм в камуфляжі, та починають тобі махати маленькими руцями.
І ти вже забуваєш про свої проблеми, про щоб ти не думав, твоє обличчя розтягує посмішка і ти починаєш махати їм у відповідь.
Діти.
Ніяк не звикну. І мабуть і не звикну ніколи.
Коментарі — 0