Українська економіка у «тіні». Як переконати бізнес перейти на «білу» бухгалтерію?

Я добре пам’ятаю ще ті часи, коли в СРСР зі зловживаннями у економічній сфері боролись відділи із боротьби з розкраданням соціалістичної власності. ОБХСС, здається, боялися всі. Він був справжнім каральним органом радянської влади, справи якого в судах отримували навіть розстрільні вироки.

Вже пізніше – у липні 1993 року в Україні було засновано Державну службу боротьби з економічною злочинністю. Потім – були УБЕЗ, СБУ, МВС, податкова міліція, ДБР etc. Всі вони донедавна боролися з наслідками економічних злочинів. Кожен, звісно, по-своєму – як міг.

І лише тепер правоохоронні та силові органи України позбавлені функції розслідування економічних правопорушень. Починаючи із 2021 року все переходить у новостворене Бюро економічної безпеки, яке на відміну від усіх згаданих структур має упереджувати, а не боротися із економічними злочинами. До речі, БЕБ будуть формувати на конкурсній основі і автоматичне переведення співробітників інших органів до Бюро заборонене законом.

До слова, вчора, 22 вересня Верховна Рада підтримала правку до закону України «Про Бюро економічної безпеки» та перенесла кінцевий термін запуску органу на 2 місяці – до кінця листопада.

Причини незначної затримки доволі об’єктивні – треба внести зміни до законів, Кабінету міністром прийняти понад 20 постанов, та ще й Верховній Раді ухвалити законопроект №3959 або №3959-1, який дозволить БЕБ повноцінно працювати та виконувати функції.

А ще, звісно, це кадрові процедури. Вони залежать не лише від директора БЕБ Вадима Мельника, а й від уряду, міністерств та інших органів влади, бо саме ці органи надають кандидатів до комісії з конкурсного відбору до БЕБ. Поки що точно відомо, що до складу комісії увійдуть троє від Ради громадського контролю, – Михайло Лавровський, Денис Жело та Ганна Майборода.

Бізнес-середовище, зрозуміло, хоче одного: чітких і зрозумілих правил, відсутність масок-шоу та розуміння того, що будь-який чиновник чи силовики не зможуть більше тиснути на підприємця, вимагаючи для себе «котлєту», або виконуючи замовлення конкурентів. Бо в Україні той, хто лише подумав про початок бізнесу, – вже потенційний порушник законів та правил. Аналітичний підхід допоможе працювати не с наслідками, а саме з причинами.

Більше 20 бізнес-асоціацій, в тому числі Федерація роботодавців України, USUBC, ICBAC, Укртютюн позитивно поставилися до створення БЕБ. Упереджено поставилась лише Європейська бізнес асоціація.

БЕБ, відповідно до закону, має стати аналітичним, а не силовим органом. І запуск Бюро – частина міжнародних зобов’язань України. Вони передбачають відмову від силового фіскального тиску на бізнес.

Я розумію, що в умовах, коли понад 50 відсотків української економіки знаходиться у «тіні», переконати бізнес перейти на «білу» бухгалтерію, складно. Утім, іншого шляху у нас немає. Заможна держава та, де бізнес вчасно і повністю сплачує податки, а контрольні органи - сервіси, які допомагають у цьому бізнесменам. Тому сподіваюсь, що БЕБ саме таким сервісом і стане для підприємців. А держава нарешті припинить грати із ними у «кішки-мишки».