Дорогі гості з НАТО. Післямова до візиту в Україну керівництва Альянсу

30-31 жовтня Північноатлантична рада на чолі із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом відвідала Україну. У 2019-му виповнилося рівно сімдесят років з часу підписання Вашингтонського договору — міжнародної угоди, укладеної західноєвропейськими та північноамериканськими країнами з метою створення Альянсу. Тому дуже символічно, що с зазначений візит мав місце до нашої держави саме у цей ювілейний рік.

Сам факт створення такого військово-політичного союзу, без перебільшення, має надважливе значення для вільного світу, особливо з огляду на геополітичну обстановку у перше десятиліття повоєнної доби. Загроза реваншизму у Німеччині, зростання агресивної політики Радянського Союзу та розширенням його сфери впливу на половину Європейського континенту, проведенням у серпні 1949 року випробування своєї першої атомної бомби, поява «залізної завіси» та, як результат, початок міжблокового протистояння… Все це далеко не повний перелік факторів, які спонукали Захід на чолі зі Сполученими Штатами Америки підписати  Північноатлантичну угоду. Її метою було недопущення занурення земної кулі у хаос, глобальну диктатуру та економічний занепад.

Зараз ситуація дуже нагадує реалії повоєнної доби. Зростаюча роль Росії, що супроводжується вторгненнями у сусідні країни (Молдова, Грузія, Україна та ін.) й іншими проявами тиску на колишні пострадянські республіки, посилення авторитарного стилю управління у самій РФ з тотальним придушенням інакомислення — дали недвозначні сигнали західним урядам щодо розуміння: НАТО й надалі потрібно розвиватися як гаранта безпеки усього євроатлантичного простору, а країни-членів Альянсу потрібно спонукати до кращого фінансування безпеково-оборонного сектору.

Засідання комісії Україна-НАТО у Києві 31 жовтня

Головною темою цьогорічного візиту делегації НАТО в Україну була чорноморська безпека на тлі посилення ролі Росії в Азово-Чорноморській акваторії. Дуже символічно, що напередодні візиту Північноатлантичної ради (передані береговою охороною США Україні два патрульні катери типу Island «Старобільськ» і «Слов’янськ» прибули до одеського порту. А 29 жовтня в Одесу зайшли чотири мінних тральщики країн-членів НАТО (ВМС Болгарії, Італії, Іспанії та Румунії), які наступного дня відвідала делегація НАТО (представники 29 країн-членів + 1 від Північної Македонії).

Одразу варто виділити відвідини генсеком Єнсом Столтенбергом Інституту Військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія», де він виступив перед курсантами.

30 жовтня 2019 року. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у Одесі

Говорив про цінності НАТО, як вони дозволили розвинути глибоке партнерство з друзями по світу і що серед цих друзів є Україна. Столтендерг підкреслив, що двері НАТО для Києва є відкритими. Прозвучав важливий посил генсека до Росії – вона не має права голосу щодо членства України в Альянсі. Столтентенберг провів червону лінію для Москви. Звертаючись до курсантів Академії, високий гість зазначив, що вони повинні пишатися тим, що несуть стандарти свободи та демократії, і це є додатковим доказом того, що Захід сприймає нашу державу як частину вільного світу.

Важливим був і інший виступ генсека Столтенберга, тільки вже з трибуни Верховної Ради (вдруге за його каденції).

Під час виступу очільник Альянсу заявив, що Росія має вивести свої сили з території України, запевнив, що НАТО не сприймає і не сприйме незаконну анексію Кримського півострову та знову підтвердив відкритість НАТО для нашої держави, хоча й зазначив, що цей шлях буде непростим.

«Ми готові ще тісніше співпрацювати з Альянсом і прискорювати підготовку до членства в НАТО», - запевнив президент Зеленський керівника Альянсу

У рамках візиту Північноатлантичної ради в Україну відбулося й засідання Комісії Україна – НАТО, за результатами якої була прийнята спільна заява. Варто зазначити, що напередодні спільна заява послів НАТО щодо України була під загрозою зриву через її імовірне ветування Угорщиною. Попередній варіант документа не містив у собі пропозиції сусідки України щодо необхідності виконувати гарантувати права національних меншин відповідно до норм міжнародного права (мова про угорську меншину на Закарпатті). І лише після врахування у тексті пропозицій Угорщини, остання розблокувала заяву країн-членів НАТО. Сталось це буквально в останній момент.

У тексті, окрім необхідності виконати рекомендації Венеційської комісії щодо прав національних меншин, країни-члени НАТО:

• закликали Росію припинити політичну, фінансову та військову підтримку бойовиків і припинити військове втручання у Донецькій та Луганській областях;
• засудили незаконну анексію Криму Росією;
• високо оцінили успішне проведення мирних та конкурентних виборів в Україні у 2019 році;
• привітали розвиток діалогу і співпраці між НАТО та Україною щодо безпеки в Чорноморському регіоні; 
• запевнили, що будуть дотримуватися своїх рішень, ухвалених на Бухарестському і подальшому самітах;
• висловили вдячність за теплу гостинність України під час візиту.

Заява, без перебільшення, має в своїй основі правильні та обнадійливі посили, які стосуються як поточного порядку денного, так майбутнього.

Українська сторона зі свого боку підтвердила свої євроатлантичні прагнення. Під час спільного з генеральним секретарем НАТО брифінгу президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова ще тісніше співпрацювати з Альянсом і прискорити підготовку до членства в НАТО. На думку глави держави, Україна заслуговує такого формату відносин із Альянсом.

31 жовтня 2019 року. Столтенберг дружньо привітався з Петром Порошенком у Раді

Візит Північноатлантичної ради до України дозволяє сподіватися, що зв’язки з Альянсом міцнішатимуть. Щоправда, шлях до членства буде доволі складним, і такі країни, як Угорщина (і не вона одна), можуть чинити різного роду перепони, як це мало місце в македонському прецеденті, використовуючи право вето держави-члена на блокування будь-яких рішень Альянсу. При цьому всі розуміють: попри застереження генсека північно-східний сусід України, Росія, буде систематично чинити перешкоди українському євроатлантичному поступу.

І хоча членство України в НАТО поки що на порядку денному не стоїть, однак дуже тішить  факт, що генсек НАТО Столтенберг у своїх виступах і брифінгах під час візиту в Україну неодноразово зазначав про відкритість блоку для нашої держави. З його слів Україна є другом Альянсу і двері для неї залишаються відкритими.

Станіслав Желіховський, для «Главкома»