Чому Ватикан підігрує Росії?

Своїми останніми словами «про руський гуманізм» Папа Римський підтверджує наскільки життєдайною є система, яка вибудована ще СРСР, і активно експлуатується Росією зараз. Казка про «руський гуманізм Достоєвського» – це давня історія просування експортного варіанту російських письменників, яка має давню історію. Нинішній Папа з Аргентини. А країни Південної Америки досить активно окучували СРСР, підтримуючи різноманітні ліві рухи. Можливо десь перетнулись і з нинішнім Папою, який відверто повторює, що пишеться на Лубянці.

Найцікавіше, що Достоєвський є найменш придатною «іконою гуманізму», наприклад, у порівнянні з тим же Львом Толстим. Твори Достоєвського – є літературним фундаментом сучасного ватника, відголоски якого вже знайшли у російському маскульті.

Наприклад, Раскольніков з «Прєступлєнія і наказанія» – це типовий маргінал, який замість того, щоб будувати своє життя, вирішив вбити людину і шукає собі виправдання у відомій всій фразі «тварь я дрожащая иль право имею». Тобто, те що можна не вбивати навіть не розглядається, а шукається виправдання своєму злочину.

У російському маскульті такі самі риси можна бачити у відомому фільмі «Брат-2», де в принципі Даніла Богров осучаснив Раскольнікова і народив нову стару ідеологію, яку заклав ще Достоєвський, на новий лад. Цікаво, що у «Браті-2» та у «Прєступлєнії і наказанії» об’єктом уваги головних героїв є повії. Загалом, у всіх творах відшліфували (бо запит такий був завжди) те, що ми зараз бачимо у Росії – натовп інфантильних маргіналів, які готові вбивати, навіть не задумуючись, що це погано.

В принципі, якщо подивитися на протести дружин чмобілізованих в Росії, то їх не турбує, що їхні чоловіки робитимуть щось погане, а турбує, що вони роблять це непідготовленими та без комфорту. При цьому, загальна канва їх поведінки вкладається у зручну форму, яку сформулював бандит з ще одного російського фільму «Бумер»: «Нє ми такіє, а жизнь такая».

А те, що Святий Престол відверто не хоче помічати, навіює на думки, що на Папу щось є важливе і компроментуюче, що він несе відверту нісенітницю, чи католицька церква остаточно втратила можливість розрізняти де добро, а де зло. А мірилом «добра і зла» для світу є український народ та українська Армія, яка проти цього зла і бореться.